Постанова № 43613463, 15.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р. Справа № 815/4455/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Юсуповій Х.О.

з участю: представника відповідача ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - Бєлоусова С.А.;

представника позивача ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" у вигляді ТОВ - Скіндера В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми "ПРОЕКТГІДРОБУД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Виробничо-комерційна фірма "ПРОЕКТГІДРОБУД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001702205 від 04 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму у розмірі 1 965 860 грн. та штрафними санкціями на суму 491 465 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001722205 від 04 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму у розмірі 3 721 337 грн. та штрафними санкціями на суму 930 334 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області замінено правонаступником ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, оскільки відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.14 № 160, утворено Державну фіскальну службу України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. У свою чергу, згідно пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.14 № 311, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби, реорганізувавши територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково .

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у період з 20 травня 2014 року по 10 червня 2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову невиїзну перевірку перевірку ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" у вигляді ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 роки.

За результатами проведеної перевірки складено акт №3463/15-53-22-05/20943531 від 17.06.2014 року.

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п. п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.6 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 1 965 860 грн., у тому числі за: 2012 рік на суму 33 000 грн. (в т.ч. за три квартали 2012 року на суму 20313 грн.), за 2013 рік на суму 1 932 860 грн. та пп. 14.1.36, пп. 14.1.178, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 184.7. ст. 184, п. 187.8 ст. 187, п. 190.2 ст. 190, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоди, що перевірялись на загальну суму 3 721 337 грн., у тому числі по періодам: грудень 2012 року в сумі 12 083 грн.; лютий 2013 року в сумі 78 333 грн.; квітень 2013 року в сумі 750 000 грн.; травень 2013 року в сумі 403 499 грн.; червень 2013 року в сумі 483 840 грн.; липень 2013 року в сумі 869 375 грн., серпень 2013 року в сумі 1 124 207 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.06.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001702205 від 04 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму у розмірі 1 965 860 грн. та штрафними санкціями на суму 491 465 грн.,

- №0001722205 від 04 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму у розмірі 3 721 337 грн. та штрафними санкціями на суму 930 334 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування з підстав наведених у позові.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень №0001702205, №0001722205, у зв'язку з чим позовні вимоги ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" у вигляді ТОВ підлягають задоволенню шляхом визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Колегія суддів погоджується частково із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. п. 138.1.1п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно пунктам 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпунктом 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ст. 153 ПК України платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного облік доходів та витрат в розрізі кожного договору управління. До складу доходів в окремому обліку відносяться доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді. До складу витрат в окремому обліку відносяться всі витрати, які є витратами згідно із статтями 138-143 цього Кодексу, у тому числі винагорода управителю.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Згідно висновків акту перевірки, суми, які визначені податковим органом в спірних повідомленнях-рішеннях ґрунтуються на виявлених під час перевірки порушень по взаємовідносинам позивача з контрагентами ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД", ТОВ "ФЕРКО", ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ", ТОВ "АДІС-СТРОЙ" та ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП", нерезидентом - фірмою "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED", польською компанією "ILF Consulting Engineers Polska Sp. z o.o" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 рік.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідив взаємовідносини із контрагентами позивача і дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток визначених податковим повідомленням - рішенням №00017022025 від 04.07.2014 року, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що у перевіряємий період ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" були укладені договори з:

- ТОВ "ФЕРКО" від 01.07.2013 року №01/07-13 та від 01.08.2013 року №01/08-13, за якими ТОВ "ФЕРКО" бере на себе виконання інженерних гідрометеорологічних вишукувань та інженерно-геологічні вишукувальні роботи по проектуванню "Терміналу скрапленого природного газу"; від 05.08.2013 року №05/08, за яким ТОВ "Ферко" зобов'язується виконати підготовку зведеного звіту по інженерно-гідрометеорологічним вишукуванням та інженерно-геологічним вишукуванням, проектуванню "Терміналу скрапленого природного газу";

- ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД" від 03.05.2013 року №1/5, за яким ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД" здійснює підготовку щодо отримання погоджень для відповідної містобудівної документації, отримання консультацій в установах та здійснення містобудівних розрахунків; від 02.04.2013 року №3/4 про виконання робіт по технічним пропозиціям по прокладанню маршрутів СНГ-танкерів; 02.04.2013 року №3/4-1, за яким ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД" бере на себе виконання робіт по ремонтним роботам при виконанні модернізації турбіни типу К-200-130-3 виробництва ЛМЗ енергоблоку №6 ТОВ "ДТЕК Востокенерго" "ДТЕК Кураховська ТЕС";

- ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ" № 12/09, згідно якого ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ" зобов'язується виконати підготовку вихідних даних та технічних специфікацій по проекту LNG - Україна.

- TOB "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП" від 07.05.2013 року №7/5, предметом якого є виконання Виконавцем модернізації турбіни типу К-200-130-3 виробництва ЛМЗ енергоблоку №6 ДТЕК Кураховська ТЕС; від 07.05.2013 року №7/5.1 з виконання інженерно-вишукувальних робіт та інженерно-геологічних вишукувань в районі проектованого СПГ терміналу біля МТП "Південний"; 03.06.2013 року №1/6 , за яким TOB "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП" зобов'язується по завданню Замовника надати технічні послуги за допомогою автотехніки та інших технічних засобів ("Спецтехніка"); 03.06.2013 року №3/06, за яким TOB "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП" бере на себе зобов'язання по наданню інформаційно-консультаційних послуг у бездокументарній формі з питань застосування законодавства України в господарській (комерційній) діяльності Замовника і його контрагентів; від 01.06.2013 року №01/06 в якому TOB "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП" бере на себе обов'язок з надання рекламних послуг; від 01.06.2013 року №01/06-1 в якому Виконавець бере на себе обов'язок з надання маркетингових послуг; від 14.05.2013 року №14/5 в якому Виконавець повинен виконати геологорозвідувальні роботи, отримати необхідні дозволи для вилучення батиметричних інженерних інженерно-геологічних вишукувальних робіт по проектуванню "Терміналу скрапленого природного газу";

- з ТОВ "АДІС-СТРОЙ" від 02.04.2013 року договір № 3/4, за яким ТОВ "АДІС-СТРОЙ" бере на себе виконання "Розробки проекту вантажного пірса в Першому басейні Г.П. Іллічівський морський торгівельний порт, морська частина".

- з ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ" від 10.01.2013 року №10/01-13, за яким ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ" бере на себе обов'язки по розробці робочих креслень відбійно-швартових палових конструкцій вантажного пірсу в першому басейні ГП "Ілічівський морський торгівельний порт"; від 27.11.2012 року №27-11/12, за яким ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ" підготує аналізи і виконає на англійській мові цільовий інвестиційний бізнес-план для залучення фінансування проекту терміналу "Rail garant Estonia OU".

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом наведено повний перелік первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, які були надані ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" для проведення перевірки та підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД", ТОВ "ФЕРКО", ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ", ТОВ "АДІС-СТРОЙ" та ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП" а саме: договори, робіт, послуг; акти наданих послуг; протоколи погодження договірної ціни; видаткові накладні; регістри бухгалтерського обліку.

Також слід зазначити, що сам факт відсутності в актах наданих послуг чіткого змісту, при наявності інших документів, які підтверджують факт надання послуг, робіт, носять оціночний характер та не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цих послуг до складу податкового кредиту.

Крім того, копії первинних у документів по господарським операціям позивача з ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД", ТОВ "ФЕРКО", ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ", ТОВ "АДІС-СТРОЙ" та ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП", а саме договори, видаткові накладні, календарний план на відповідні роботи та завданнях на розробку проектів, акти наданих послуг; протоколи узгодження договірної ціни, за якими були перераховані грошові кошти за послуги, які містяться в матеріалах справи ретельно досліджені під час судового розгляду як судом першої інстанції, так і у ході розгляду справи в суді апеляційній інстанції.

Доводи апелянта, що у позивача не може виникати право на податковий кредит по контрагентам внаслідок укладення сторонами угод, які не мають реального товарного характеру, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивачем надані первинні документи які підтверджують товарність господарських операцій.

Факт реального виконання вказаними субпідрядниками відповідних робіт (надання послуг) підтверджується розробленням відповідних проектів (їх частин). Крім того, це підтверджується фактом прийняття замовниками від позивача проектів в цілому.

Відтак, висновок апелянта, про те, що не мають реального товарного характеру господарських операцій, носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами та спростовується матеріалами справи.

Разом з цим, доводи податкового органу про відсутність у підприємств - контрагентів основних фондів та недостатність трудових ресурсів само собою не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Посилання податкового органу на акти "Про неможливість проведення зустрічних перевірки суб'єктів господарювання" ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД", ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ", ТОВ "ФЕРКО", колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки висновки актів жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товарів, робіт, послуг у вказаних контрагентів, оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат по операціям з такими контрагентами.

Факт реального виконання вказаними субпідрядниками відповідних робіт (надання послуг) підтверджується розробленням відповідних проектів (їх частин). Крім того, це підтверджується фактом прийняття замовниками від позивача проектів в цілому.

Наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано належним чином оформлені документи на підтвердження формування витрат в сумі 10139362 грн., понесених на виконання договорів укладених з контрагентами ТОВ "ЕКО-БУД-МОНТАЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СТРОЙБУД", ТОВ "ФЕРКО", ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ", ТОВ "АДІС-СТРОЙ" та ТОВ "К.А.М. ТРЕЙД ГРУП" для провадження власної господарської діяльності, у зв'язку з чим висновки перевіряючого органу щодо порушення позивачем 135.5.4 п.135.5 ст.135, п. п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.6 п.139.1 ст.139 ПК України не знайшли свого підтвердження, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0001722205 від 04 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму у розмірі 3 721 337 грн. та штрафними санкціями на суму 930 334 грн., то колегія суддів погоджується частково з позицією суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в частині правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, податковий орган виходив з того, що в порушення п. 187.8. ст. 187, п. 190.2. ст. 190 Податкового кодексу України позивач не відобразив у складі податкових зобов'язань суму ПДВ від вартості отриманих послуг від нерезидента "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED", який зареєстрований у Республіці Кіпр, на загальну суму ПДВ 2 645 055 грн. (загальна вартість послуг складає 13 225 275 грн.).

В акті перевірки зазначається, що заниження задекларованих ВКФ "Проектгідробуд" ТОВ показників у рядку 7 Декларацій "Послуги, отримані від нерезидедента, місце постачання яких визначено на митній території України" у загальній сумі 2 645 055 грн.

Як з'ясовано під час розгляду справи судом першої інстанції та не спростовано відповідачем у ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 01.04.2013 року між компанією "ILF Consulting Engineers Polska Sp. z o.o" та ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" укладено договір №G367-ILFWs-AD-0015, за яким замовником інжинірингових робіт по порту " "Південний" (розробка першого етапу проектування для впровадження Національного проекту "Зріджений природний газ України": створення інфраструктури для доставки зрідженого природного газу в Україну) у ВКФ "ПРОЕКТГІДРОБУД" у вигляді ТОВ є нерезидент - зареєстрований у Польщі компанія "ILF Consulting Engineers Polska Sp. z o.o".

Відповідно до додаткових угод до договору №G367-ILFWs-AD-0015 від 01.04.2013 року №2 від 01.04.2013 року, № 5 від 24.07.2013 року, №6 від 24.07.2013 р., №7 від 01.08.2013 року, №8 від 24.07.2013 року, укладених між компанією "ILF Consulting Engineers Polska Sp. z o.o" "Комітент" та ВКФ "Проектгідробуд" у вигляді ТОВ "Комісіонер", від свого імені, за рахунок Комітента, укладає з виконавцем, який визначається на розсуд Комісіонера, контракти на виконання робіт за основним договіром у виконання "Підготовчих робіт та виконання інженерних досліджень для ТЕО будівництва термінала в п. Південний".

Виходячи зі змісту названих додаткових угод до основного Договору №G367-ILFWs-AD-0015 від 01.04.2013 року, за своєю юридичною природою він є договором комісії.

Саме на реалізацію названого договору, між "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED" (Виконавець) та позивачем (Замовник) були укладені договори №06/05 від 28.05.2013 р., 05/04 від 20.05.2013 р., 11/04 від 01.08.2013 р.07/04 від 25.07.2013 р., за якими, Замовник (комісіонер на підставі додаткового договору) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню "Підготовчих робіт та виконання інженерних досліджень для ТЕО будівництва термінала в п. Південний". Об'єм робіт визначених Технічним завданням.

Висновок податкового органу про заниження задекларованих позивачем показників у загальній сумі 2645055 грн., ґрунтується лише на тому, що позивач не відобразив у складі податкових зобов'язань суму ПДВ від вартості отриманих послуг від нерезидента "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр) загальна вартість послуг яких складає 13225275 грн.

При цьому, колегія суддів зауважує, що такий висновок ДПІ зроблений без урахування того, що виконані позивачем операції здійснювалися на виконання договору комісії, за яким в даному випадку позивач виступає лише комісіонером, та без дослідження та належного аналізу тої обставини, що замовником послуг від нерезидента "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр) є також нерезидент - компанія "ILF Consulting Engineers Polska Sp. z o.o" (Польща).

Доводи апелянта про те, що фактично, місце постачання послуги з виконання інженерних вишукувань для ТЕО будівництва термінала в порту Південний (мовою оригіналу порт Южний) є митна територія України, оскільки у ході перевірки визначена дата виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентом: дата списання коштів з банківського рахунку ВКФ "Проектгідробуд" у вигляді ТОВ в оплату послуг отриманих від "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр), колегія суддів вважає безпідставним .

Так, відповідно до п.186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Наведені обставини справи свідчать про помилковість та передчасність висновків податкового органу щодо донарахування позивачу ПДВ за операціями з постачання послуг по виконанню інженерних вишукувань нерезидентом "GRYFOSAN INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр) на загальну суму 2 645 055 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними доводи податкового органу щодо донарахування позивачу ПДВ на загальну суму 60833 грн.

Так, підставою для донарахування вказаної суми грошового зобов'язання є висновки акту перевірки за яким, ВКФ "Проектгідробуд" ТОВ у складі податкових зобов'язань, у зв'язку з анулюванням свідоцтва №100348740 від 01.09.2011 року ІПН 209435315458 платника податку на додану вартість з 11.02.2013 року, не відобразило суму ПДВ по необоротним активам (основні засоби), які рахувалися на бухгалтерському обліку ВКФ "Проектгідробуд" ТОВ по рахунку "Машини та обладнання", станом на 11.02.2013 р. на загальну суму 304 167 грн. (балансова вартість без ПДВ) та по яким були включені суми ПДВ до складу податкового кредиту, чим порушено п.184.7 ст. 184 ПК України.

Відповідно до п. 184.7. ст. 184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З аналізу вказаної норми вбачається, що платник податків, який при придбанні товарів (послуг) та необоротних активів, включив суми ПДВ по цих товарах (послугах) і необоротних активах до складу податкового кредиту, не використав їх в оподатковуваних ПДВ господарських операціях, не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ, він повинен нарахувати ПДВ по цих товарах (послугах) і необоротних активах.

Із вказаним висновком податкового органу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції погодився позивач.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0001722205 від 04.07.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 60 833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15 208 грн. прийнято обґрунтовано та правомірно, а тому скасуванню в цій частині не підлягає, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасувати постанову суду першої інстанції частково.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001722205 від 04 липня 2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 60 833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15 208 грн. скасувати.

В цій частині відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В.Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко