Ухвала суду № 43613293, 02.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 876/7672/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від відповідача - Голош Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у за позовом Публічного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» до Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року позивач Публічне акціонерне товариство «Іршавський абразивний завод» звернувся до суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Державної митної служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1 від 14.01.2013 року на суму 11899,91 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» до Чопської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1 від 14.01.2013 року відмовлено повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факту заниження митної вартості товарів при декларуванні витрат не мало місця, оскільки ст.. 58 Митного кодексу України встановлює перелік витрат, які включаються у митну вартість імпортованих товарів, у тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України - перелік витрат вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає, та окрім цього, пунктом 11 даної статті не допускається включення в митну вартість крім тих, які прямо вказані у цій статті. Ні у Митному, Цивільному, Господарському та Податковому Кодексах України не вказано, що витрати на транспортно-експедиторські послуги включаються до митної вартості експортних чи імпортних товарів. Посилання відповідача на п. 4 ст. 306 ГКУ про включення витрат за експедиційні послуги разом з транспортними витратами у митну вартість товарів - протирічать нормативним положенням прямої дії Митного та Податкового Кодексів України - тобто є надуманими та безпідставними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Чопської митниці було проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ПАТ «Іршавський абразивний завод» законодавства України з питань митної справи за період з 1 грудня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №0040/2/305000000/0000222189 від 18.12.2013 року, згідно якого встановлено порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині заниження митної вартості товарів шляхом декларування не в повному обсязі витрат на транспортування до митного кордону України, внаслідок недоотримання положень п. 5 ч. 2 ст. 267, п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, п. 4 ст. 306 Господарського кодексу України, офіційних правил Міжнародної торгової палати - Інкотермс 200 та Інкотермс 2010, що призвело до порушення вимог ст.. 7 Закону України «Про митний тариф України», п. 4.23 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України та як наслідок призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та зниження податкових зобов'язань позивача на загальну суму 10726,89 грн.

На підставі даного акту Чопською митницею було прийнято податкове повідомлення-рішення №1 від 14.01.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11899,91 грн., із яких 10338,65 грн. за основним платежем та 1561, 26 грн. за штрафними санкціями.

Зазначене повідомлення-рішення було винесене у зв'язку із наступним. Як встановлено під час проведення перевірки, позивач здійснював імпортні операції згідно контрактів: від 16.02.09 № 03/09, від 30.12.09 № 02/10, від 06.04.11 № 02/11, від 13.06.11 № 14/11, від 16.01.12 № 02/12, укладених ПАТ „Іршавський абразивний завод" з білоруською фірмою-продавцем та постачальником ООО "АпАТэК-Полоцк", та згідно контракту від 24.01.11 № 368, укладеного Товариством з білоруською фірмою-продавцем та постачальником ОАО "Полоцк-Стекловолокно" а саме з Білорусії імпортувався товар: "склосітка армуюча з ниток для виробництва абразивних кругів.". Згідно контрактів: від 08.06.10 № 1, від 09.06.11 № 1, та від 15.02.12 № 1, укладених ПАТ „Іршавський абразивний завод" з російським контрагентом "Индивидуальный предприниматель ОСОБА_4" здійснено імпортні поставки товару. Згідно контрактів: від 20.05.10 № 005/2010, від 14.01.11 № 004/2011, від 15.09.11 № 001/2011 та від 11.06.12 № 1/2012, укладених ПАТ „Іршавський абразивний завод" з німецькою фірмою-продавцем та постачальником "ZELLSTOFF & PAPIER" GmbH (10117, Berlin, Mauerstrabe, 77, Німеччина), з ФРН здійснено імпортні поставки товару. Згідно контракту від 01.09.11 № РР 01/09-2011, укладеного ПАТ „Іршавський абразивний завод" з італійською фірмою-продавцем та постачальником "POGGI PASQUALINO" .r.l здійснено імпортну поставку обладнання.

Постачання ПАТ «Іршавський абразивний завод» імпортованих товарів згідно вищевказаних договорів купівлі-продажу здійснювалося автомобільним транспортом вітчизняних та іноземних перевізників.

В ході перевірки Чопською митницею було встановлено, що розрахунки з українськими суб'єктами господарювання, що надавали транспортні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, позивач здійснював на підставі міжнародних транспортних накладних (CMR), виставлених до оплати рахунків, а також підписаних сторонами актів виконаних (наданих) робіт (послуг) з перевезення вантажів. Перевіркою встановлено факти заниження митної вартості шляхом декларування позивачем не в повному обсязі витрат на транспортування товарів до митного кордону України на умовах поставки FCA.

Згідно статті 264 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-ІV (далі - МКУ № 92-ІV) заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до ст. 267 МКУ визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не були включені раніше, згідно статті 267 МКУ (в редакції 11.07.2002 р.) входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до частини 3 статті 267 МКУ, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Отже, вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, сплачена ПАТ «Іршавський абразивний завод» перевізникам (експедиторам), відповідно до пункту 5 частини другої статті 267 МКУ при визначенні митної вартості підлягає включенню до ціни, що була фактично сплачена за товари. Аналогічні норми містить Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI(Далі МКУ - 4495-VI).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МКУ № 4495-VI декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною четвертою статті 58 МКУ №4495-VIвизначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Згідно пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ №4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно пункту 2 частини 11 статті 58 МКУ №4495-VI, витрати на транспортування після ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Отже, вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, сплачена позивачем перевізникам (експедиторам), відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ № 4495-VI при визначенні митної вартості підлягає включенню до ціни, що була фактично сплачена за товари.

В ході проведення перевірки були встановлені випадки порушення вимог законодавства України з питань митної справи, в частині не включення до митної вартості належних складових та транспортування, зокрема, із загальної вартості витрат перевізника на транспортування товару не виділялись витрати після його ввезення на митну територію України. Таким чином, ці витрати підлягали включенню в повному обсязі до митної вартості товарів, які ввозилися на митну територію України. Розрахунки по даним порушенням відображені у додатку № 4 до акту перевірки (т.1 а.с.122). Дані порушення позивачем були допущені при ввезені товарів по наступнихмитних деклараціях: від 10.12.09 № 302000037/2009/711100, від 19.01.10 № 302000010/2010/700364, від 18.02.10 № 302000009/2010/701446, від 01.04.10 № 302000010/2010/703015, від 07.05.10 № 302000010/2010/704313, від 05.07.10 № 302000009/2010/706638 (перевізник ПП ОСОБА_3.). Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цих ВМД становить 12 911,81 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цих ВМД, становить 2 582,35 грн. Від 17.05.11 № 305000017/2011/5758 (перевізник ЧП "Наша Миля" (Республіка Білорусь). Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цій ВМДстановить 5186,03 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цій ВМД, становить 1 037,21 грн.

Згідно акту перевірки та актів виконання транспортно-експедиційних послуг, вбачається, що із загальної вартості витрат перевізника на транспортування товару не виділялись витрати перевізника після його ввезення на митну територію України, а також витрати транспортної експедиції (яка є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу). Таким чином, ці витрати підлягали включенню в повному обсязі до митної вартості товарів.

Розрахунок таких витрат наведено в додатках до акту перевірки. Зазначені порушення виявлені стосовно товарів, митне оформлення яких здійснювалось за наступними ВМД: від 13.09.10 № 302000010/2010/709163, від 17.11.10 № 305070013/2010/711799, від 17.12.10 № 305070013/2010/713139, від 23.02.11 № 305070013/2011/1865, від 05.04.11 № 305000017/2011/3848. (експедитор ОСОБА_4 (не платник ПДВ); перевізники ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6). Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цих ВМД становить 21 255,36 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цих ВМД, становить 4 251,07 грн. ВМД від 20.06.11 № 305000017/2011/7302. Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цій ВМД становить 4 393,35 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цій ВМД, становить 878,67 грн. ЗгідноВМД від 22.05.12 № 305070000/2012/5126. Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цій ВМД становить 2 305,00 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цій ВМД, становить 461,00 грн.

Також, в ході перевірки встановлено, що до задекларованої митної вартості не включались витрати транспортної експедиції, яка є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, у тому числі за послуги надані за межами митної території України. Зазначені порушення виявлені стосовно товарів, митне оформлення яких здійснювалось за наступними ВМД: від 26.07.11 № 305000017/2011/8901. Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цій ВМД становить 3547,83 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цій ВМД, становить 709,57 грн. Згідно ВМД від 21.09.11 № 305000017/2011/11344. Сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цій ВМД становить 500,00 грн. Сума податкового зобов'язання (податок на додану вартість), розрахована по цій ВМД, становить 100,00 грн. (т.1 а.с.123). Згідно ВМД від 23.05.12 № 305070000/2012/5150, від 24.05.12, № 305070000/2012/5206, від 25.06.12 № 305070000/2012/6292, від 23.07.12 № 305070000/2012/7277, від 04.09.12 № 305070000/2012/8640 сума на яку занижено митну вартість товару внаслідок подання до митного оформлення недостовірних даних по цих ВМД становить 3 492,92 грн. Сума податкового зобов'язання (ввізне мито та податок на додану вартість), розрахована по цих ВМД, становить 707,02 грн., в т.ч. по ввізному миту - 7,03 грн., по ПДВ - 699,99 грн.

В силу норми ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Всі висновки Чопської митниці зроблені на підставі первинних бухгалтерських документів, наданих під час перевірки ПАТ «Іршавський абразивний завод», а саме: актів прийому-передачі виконаних робіт; актів виконаних транспортно-експедиторських послуг; рахунків на оплату; податкових накладних; банківських виписок, в яких зазначено перерахування коштів за організацію перевезень; довідок ПАТ "Іршавський абразивний завод" про стан розрахунків з перевізниками.

Суд першої інстанції вірно відхилив доводи позивача щодо обґрунтованості не включення до митної вартості витрат на експедиторські послуги, які зазначені окремим рядком у актах виконаних робіт № 2963 від 25.05.2012 р., № 4993 від 26.06.2012 р., №5873 від 23.07.2012 р. та №7257 від 31.08.2012 р., виходячи із наступного. Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, то витрати за експедиційні послуги разом з транспортними витратами повинні включатись в митну вартість товарів.

Згідно ст.316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Згідно п.4 ст.306 ГК України, допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція, - то витрати на експедиції є складовою витрат на транспортування, та відповідно правомірним є включення цих витрат до митної вартості товарів. Зазначений підхід щодо правомірності включення до складу митної вартості, в якості складової витрат на транспортування, витрат на транспортно-експедиторську діяльність, міститься в судовій практиці, зокрема в постанові Вищого адміністративного суду України від 25.08.2010 у справі за позовом ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» до Кримської регіональної митниці про визнання нечинними податкових повідомлень.

Згідно п. 24 ст.4 МКУ №4495-VI, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до п.7 ч.1 ст.336 МКУ №4495-VI митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Згідно п.п.1 п.3 статті 345 МКУ №4495-VI митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Порядок проведення документальних перевірок встановлений ст.ст.345 - 354 МКУ №4495-VI. Документальна виїзна перевірка діяльності позивача проводилась із дотриманням норм встановлених вказаними статтями МКУ № 4495-VI. Відповідно до п.41.1.2.ст.41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України. Відповідно до п. 54.3.2. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Відповідно до ст.58 Податкого кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно п. 123.1. ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - то на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що митним органом правомірно було визначено податкове зобов`язання та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, а позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод»залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі №807/278/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 07.04.2015