Постанова № 43612869, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 804/4976/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт»

про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и в :

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області у квітні 2014 року звернулася до суду з позовом, в якому просила тимчасово заборонити (зупинити) діяльність щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт», що знаходить за адресою: вул. Виробнича, 13, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, 52005.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 13.03.2014 по 26.03.2014 було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання приписів від 31.05.2012 № 4-4167-11-3 попереднього акту планової перевірки від 07.05.2012 28.05.2012 Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт», що знаходиться за адресою: вул. Виробнича, 13, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, 52005, за результатами якої складено акт.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», невиконання п. п. 1, 4, 5 припису від 31.05.2012 № 4-4167-11-3, що є порушення ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про застосування заходів реагування не може бути здійснено за судовим рішенням, оскільки на момент проведення перевірки, прийняття припису чи іншого розпорядчого документа було віднесено до компетенції позивача.

Окрім того, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено права звернення до суду органу державного нагляду (контролю) з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Судовим рішенням може бути повністю або частково зупинена саме основна господарська діяльність підприємства, а не її побічні наслідки у вигляді утворення відходів.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 20-2 Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Підпунктом 4.2 пункту 4 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1347/20085, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції (пп. 6.4, 6.14 п. 6 Положення).

Також суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності», який набрав чинності 27.06.2013, внесено зміни до статті 7 Закону Україну «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме частину сьому викладено в такій редакції: «На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до субєкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом».

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Таким чином, повноваження щодо звернення органу державного нагляду (контролю) до суду з відповідним позовом щодо застосування заходів реагування до субєкта господарювання станом на момент звернення з позовом в даній адміністративній справі, прямо передбачені законом.

При цьому суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт», що знаходить за адресою: вул. Виробнича, 13, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, 52005, підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно з положеннями статті 11 цього Закону для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 12 Закону встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

В ході перевірки ПрАТ «Дніпропромліт», що відбулася в березні 2014 року, позивачем було встановлено значне перевищення відповідачем проектної потужності з виливки чавуну та сталі. Проект реконструкції дільниць підприємства із збільшенням потужності обсягів виробництва станом на час перевірки не розроблені.

Також в ході перевірки встановлено, що в 2010 році на підприємстві проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розроблено документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди. На підставі розроблених матеріалів ЗАТ «Дніпропроммліт» було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин від 10.08.2010 № 1221455800-136 (термін дії до 10.08.2015).

Разом з тим судом встановлено, відповідачем не заперечується, що останнє змінило назву, що є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру відповідно до вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що не здійснено відповідачем.

Крім того в ході перевірки встановлено невідповідність матеріалів інвентаризації джерел викидів та дозволів на викиди фактичному стану підприємства за обліком джерел утворення викидів, а саме: в вищезазначених матеріалах не обліковуються індукційна піч, 2 установки виготовлення стержнів, термічна піч, що свідчить про порушення відповідачем приписів Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Вказана обставина не спростована відповідачем жодними належними та допустимими доказами.

Так, у звязку з виявленням в ході планової перевірки, проведеної 07.05.2012 по 28.05.2012, порушення ПрАТ «Дніпропромліт» вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було винесено припис № 4-4167-11-3 від 31.05.2012, яким підприємство зобовязано усунути порушення, а саме: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розробити інвентаризацію джерел таких викидів відповідно до фактичного стану підприємства.

Вказаний припис відповідачем не оскаржувався та був частково виконаний, а тому підстави вважати встановленні порушення недоведеними відсутні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ані дозвіл № 1221455800-136 від 10.08.2010, ані звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу станом на 2010 рік, не є носієм доказової інформації щодо відповідності фактичного стану підприємства за обліком джерел утворення викидів на час проведення перевірки.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність тимчасового зупинення діяльність Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції та доводі відповідача щодо можливості за судовим рішенням лише повного або часткового зупинення основної господарської діяльність підприємства, а не її побічних наслідків у вигляді утворення відходів, адже утворення викидів відбувається саме внаслідок діяльності підприємства. Без отримання дозволу на викиди забороняється діяльність підприємства, повязана з їх утворенням.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року в адміністративній справі № 804/4976/14 скасувати.

Позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області задовольнити.

Тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 14 квітня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров