Постанова № 43611436, 14.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 квітня 2015 р. № 820/1942/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу на користь державного бюджету України у розмірі 1957, 69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на теперішній час за ФОП ОСОБА_1 лічиться заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом у загальній сумі 1957, 69грн. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених чинним законодавством України.

Представник позивача в судове засідання 14.04.2015 року не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у зазначене судове засідання не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі зазначеної сторони.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському рйоні м. Харкова.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за другою групою платника єдиного податку, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої видами діяльності відповідача є: торгівля на ринках.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 299.1 ст.299 ПКУ свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Пунктом 293.1 ст.293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до приписів п. 2963.2 ст. 293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно з абзацом 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік. Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання відповідача з єдиного податку у згагальному розмірі 1787, 69 не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Також, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006831704 від 07.05.2014 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб-підприємців у розмірі 170, 00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем, що підтверджується його особистим підписом на вищезазначеному рішенні податкового органу.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкову вимогу №13643-17 від 19.11.2013 року, яка була направлена боржнику засобами поштового зв`язку, однак конверт повернувся на адресу контролюючого органу з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З картки особового рахунку, наявної в матеріалах справи, вбачається, що податковий борг не переривався, отже судом не встановлено обставин за яких органом податкової служби повинно бути направлено нову податкову вимогу.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не подано.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь місцевого бюджету внаслідок втрати податковою вимогою юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Таким чином, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 1957, 69грн., яка підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно сплачена не була.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми податкових зобов'язань та нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61144, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (р/р 33212866700007, одержувач ГУДКСУ у Харківській обласіт, код одержувача 37999607, МФО 851011, код платежу 18050401, назва платежу-єдиний податок з фізичних осіб) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1957 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 69 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Горшкова О.О.