Постанова № 43610843, 10.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2015 року м. Київ 810/622/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1, Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 08.04.2015, просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" на суму в національній валюті України в розмірі 190355,87 грн. за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 42310 від 27.06.2014, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) зобов'язати Уповноважену особу надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 42310 від 27.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190355,87 грн.;

3) зобов'язати Фонд здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» №42310 від 27.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190355,87 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 вирішено питання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (надалі за текстом також - Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 42310 від 27.06.2014 (надалі за текстом також - Договір). У зв'язку із віднесенням Банку до категорії неплатоспроможних та, в подальшому, відкликання банківської ліцензії, позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою про виплату суми вкладу в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом.

Проте, відповідачем надано відповідь від 05.12.2014 про відсутність підстав для здійснення відповідної виплати у зв'язку із визнанням Договору нікчемним.

Позивач зазначає, що визнання Договору нікчемним є незаконним, а відмова у здійсненні виплати є безпідставною, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що позивач був включений до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників як вкладник на суму 112,44 грн., і ці кошти можуть бути отримані позивачем у будь-який час. Врешті зазначив, що у Фонду відсутні будь-які первинні документи щодо вкладників і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна у переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників.

Відповідач-2 - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаров Сергій Іванович - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що позивача включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, як вкладника на суму 112,44 грн. - в частині коштів, які обліковувалися на картковому рахунку позивача. Щодо банківського вкладу позивача відповідно до Договору зазначив, що таку угоду визнано нікчемною, у зв'язку з чим відповідач-2 не має правових підстав для включення вкладу позивача як вкладника відповідно до Договору до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Щодо підстав визнання Договору нікчемним відповідач-2 послався на низку неправомірних, на його думку, дій працівників Банку, і наявність у останніх спільного умислу із позивачем. Як на правову підставу визнання нікчемним Договору послався на положення частини 2 статті 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статей 215, 228 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, представник відповідача-2 під час судового розгляду зауважував на тому, що вкладені позивачем кошти відповідно до умов Договору були зараховані на відповідний рахунок у поза операційний час, а саме в 22:12 27.06.2014. Також послався на Рішення Управління Національного банку України в Донецькій області №10БТ від 31.03.2014, підпунктом 2.2.1.9 якого було зупинено здійснення Банком окремих операцій з надання банківських послуг до 01.10.2014 включно, зокрема щодо залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов таких висновків.

Публічне акціонерне товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", код за ЄДРПОУ 26444836, зареєстроване як юридична особа 12.11.2003.

27.06.2014 між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" №42310 (а.с. 11-12), відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16100,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 27.09.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.

З квитанції №TR.56620.16872.361 від 27.06.2014 (а.с. 13) вбачається, що на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 16100,00 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти склало 190355,87 грн. Квитанція містить відмітку банку про проведення платежу.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (а.с. 31).

Наказом тимчасової адміністрації Банку № 34 від 30.10.2014 (а.с. 33) створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), які обліковуються на балансі Банку, відповідно до протоколу засідання якої від 10.11.2014 (а.с. 34) визнано нікчемними правочини згідно із Додатком №1. Мотивування такого рішення у протоколі відсутнє, копії вказаного додатку сторонами до суду не подано.

Наказом Уповноваженої особи №6 від 18.11.2014 (а.с. 49) визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно з переліком, що додається до цього наказу. Мотивування такого наказу не розкриває підстав для визнання нікчемними конкретних угод, копії вказаного переліку сторонами до суду не подано. Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що однією з угод, визнаних нікчемними вказаним наказом, є вищезазначений Договір.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 №119 (а.с. 32) розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду з ліквідації Банку строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.

Згідно з протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду № 237/14 від 18.11.2014 (а.с. 52) Уповноваженій особі рекомендовано звернутися до правоохоронних органів із заявою про виявлені факти збільшення загальної гарантованої суми, що відбулося у період з 01.07.2014 по 16.07.2014.

Також з матеріалів справи вбачається (а.с. 53), що 16.12.2014 за заявою Уповноваженої особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478 внесено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою, у якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

За результатами розгляду звернення позивача Уповноважена особа у листі від 05.12.2014 року №001/594 повідомила, що договір банківського вкладу від 27.06.2014 №42310, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Позивач, вважаючи протиправними бездіяльність та рішення відповідачів щодо не включення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вони суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (надалі за текстом - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається із листа Уповноваженої особи від 05.12.2014 № 001/594, позивача, як вкладника за Договором, не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 27.06.2014 № 42310 на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з наступних підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем-2 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, які ознаки нікчемного правочину має вищевказаний Договір.

Також судом в ході судового розгляду не було встановлено наявності тих підстав для визнання правочину нікчемним, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї ж статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачами не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним Договору; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Суд зауважує на тому, що відповідного судового рішення про визнання недійсним Договору, як і судового рішення за результатами розгляду матеріалів вище приведеного кримінального провадження, відповідачами до матеріалів справи не долучено та під час судового розгляду суду на надано. Отже, твердження відповідача-2 щодо нікчемності правочину є лише припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідачем-2 не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як вкладника відповідно до Договору, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідачем-2 не зазначено, з яких рахунків інших клієнтів на рахунок позивача надійшли (або були зняті й потім вкладені) кошти внаслідок «дроблення» (розподілу) депозитних рахунків.

При цьому матеріали справи містять квитанцію від 27.06.2014 про внесення позивачем коштів в розмірі 16100,00 дол. США (еквівалент у гривнях - 190355,87) відповідно до умов Договору. Тобто, кошти позивачем внесені через касу банку - ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Суд також вважає недоведеними твердження відповідача-2 щодо внесення коштів за вказаною квитанцією у позаопераційний час, з огляду на те, що такі твердження спростовуються даними квитанції від 27.06.2014 про внесення грошових коштів, яка могла бути видана банком лише в межах операційного часу. Отже, оскільки позивач безпосередньо немає доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків, позивач як добросовісна сторона договору банківського вкладу не повинен нести відповідні негативні наслідки у зв'язку із цим.

Судом також відхиляються посилання відповідача-2 на Рішення Управління Національного банку України в Донецькій області № 10 БТ від 31.03.2014, підпунктом 2.2.1.9 якого було зупинено здійснення Банком окремих операцій з надання банківських послуг щодо залучення фінансових активів до 01.10.2014, оскільки можливе порушення вимог такого певними працівниками банку не може бути підставою для встановлення сукупності визначених законом ознак нікчемності правочину, зокрема наявності вини позивача як владника.

При цьому відповідач-2, стверджуючи про нікчемність Договору, посилається виключно на неправомірність дій працівників банку. Суд зауважує, що такі твердження не є предметом розгляду даної справи, водночас навіть за умов їх обґрунтованості не можуть бути самостійною підставою для сумніву у добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов Договору. В свою чергу, твердження відповідача-2 про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні, на думку відповідача-2, дії, не підтверджуються жодними доказами, у зв'язку з чим суд вважає такі твердження безпідставними.

Судом також враховано твердження позивача про те, що він був клієнтом Банку протягом тривалого часу (зокрема відповідно до договорів банківських вкладів: № 13402 від 04.05.2011 із строком дії до 04.11.2011; № 24694 від 05.11.2012 із строком дії до 05.05.2013; № 16290 від 04.11.2011 із строком дії до 04.05.2012).

Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як вкладника відповідно до Договору, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У частині позовної вимоги про зобов'язання Уповноважену особу надати Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду за Договором, суд, враховуючи викладену вище помилковість висновків про нікчемність Договору та неправомірність бездіяльності відповідача-2, зазначає, що така вимога також підлягає задоволенню, оскільки такий обов'язок відповідача-2 передбачений у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема, зміни розміру належних вкладникам сум.

Суд також погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Фонду вжити заходів, спрямованих на включення позивача, як вкладника відповідно до Договору, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у частині вкладу відповідно до Договору, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (зміни належної позивачеві суми).

Аналогічної правової позиції щодо необхідності включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 21.11.2013 № К/800/33412/13, від 21.11.2013 К/800/33416/13, від 22.05.2014 № К/800/16622/14, № К/800/15485/14.

При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Фонду, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачами не доведено існування підстав для не відшкодування коштів за вкладом, що передбачені у частині четвертій статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем-1 як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості відмови у включенні позивача як вкладника за договором № 42310 від 27.06.2014, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Судом досліджено всі аргументи позивача та відповідачів щодо суті спору та надано їм належну оцінку в мотивувальній частині судового рішення. Суд не приймає мотиви відповідачів у зв'язку з їх необґрунтованістю.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

При розгляді даної справи судом також враховано правову позицію Київського апеляційного адміністративного суду, викладену у рішеннях від 17 березня 2015 року № 826/19286/14, від 19 березня 2015 року № 826/31/15, від 10 березня 2015 року № 826/19372/14; Вищого адміністративного суду України, викладену у рішенні від 30 березня 2015 року К/800/14378/15, К/800/14366/15.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на суму 190355 (сто дев'яносто тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 87 коп. відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 42310 від 27 червня 2014 року.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно належних до відшкодування останньому за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 42310 від 27 червня 2014 року в розмірі 190355 (сто дев'яносто тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 87 коп.

4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 42310 від 27 червня 2014 року на суму 190355 (сто дев'яносто тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 87 коп.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.