Постанова № 43610819, 08.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року 810/902/15

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 30 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00143 від 12.09.2014 року та рішення №125000003/2014/000461/1 від 12.09.2014 року про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" було утворено територіальні органи Державної фіскальної служби України, зокрема Київську митницю ДФС.

Отже, оскільки Київська митниця ДФС є правонаступником Київської митниці Міндоходів, судом було здійснено заміну відповідача на Київську митницю ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, їх митна вартість визначалась за основним методом - ціною договору (контракту), відповідні відомості заявлялися у декларації митної вартості, до яких додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Стверджували, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Позивач зазначає про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а також на невідповідність рішення про коригування та картки відмови вимогам до їх оформлення і недотримання порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Посилаючись на порушення відповідачем положень Конституції України та Митного кодексу України, просив визнати протиправними та скасувати оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00143 від 12.09.2014 року та рішення №125000003/2014/000461/1 від 12.09.2014 року про коригування митної вартості товарів.

У судовому засіданні представник позивача Буряк І.М. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до позову.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких відповідач вказав, що надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої митної вартості за основним методом, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, підстави для їх скасування відсутні. Стверджував про правомірність дій органу доходів і зборів, а також те, що відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначив, що підставою для витребування додаткових документів у позивача слугували розбіжності у поданих первинно документах.

Представник відповідача Чернявська О.Д. у судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між позивачем та Shandong Xingmin Wheel Co.,Ltd в особі генерального директора Майка Дзианга (далі також-Постачальник), було укладено контракт №X-D/2012-0512 від 05 грудня 2012 року на поставку дисків сталевих (надалі також - Контракт).

У відповідності до Контракту та інвойсу №14XM001WRD від 11.07.2014р. поставка товару здійснювалась на умовах FOB порти Китаю (INCOTERMS' 2000).

Відповідно до умов п.2 Контракту, кількість, ціна та перелік товарів, які повинні бути поставлені Позивачу, відображаються в інвойсах, які є невід'ємною частиною вказаного контракту.

Постачальник надав позивачу інвойс №14XM001WRD від 11.07.2014р., на поставку 480 шт. дисків за ціною: 288 шт. по 42,00 дол. США за одну одиницю товару та 192 шт. по 43,00 дол. США за одну одиницю товару, всього на загальну суму 20352, 00 дол. США.

Сума поставленого позивачу товару за інвойсом № 14XM001WRD від 11.07.2014р.; складає 20352,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті (виходячи з того, станом на 12 вересня 2014 року офіційний курс НБУ гривні до долара США складає 12,82210 грн. за 1,00 долар США), що на момент декларування становило 260 955,44 грн. Вартість витрат на транспортування з порта Qingdao (Китай) в порт Одеса (Україна) по коносаменту SHASEA0900Q6, складає 46 397,50 грн., отже для визначення митної вартості, позивач додав до ціни інвойсу транспортні витрати, та розрахував митний платіж (5%) та податок на додану вартість (20%) та сплатив на рахунок Київської митниці Міндоходів відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Києві гарантійний платіж 2500 000,00 грн. (платіжне доручення № 3987 від 28.08.2014 р.) з якого митницею було списано митний збір та ПДВ за розмитнення партії товару.

08 серпня 2014 p., позивач сплатив на рахунок постачальника суму інвойсу №14XM001WRD від 11.07.2014р. до контракту № X-D/2012-0512 від 05 грудня 2012 року у розмірі 20352,00 дол. США, як попередню оплату за партію товару про, що банком було зроблено відповідну відмітку на інвойсі №14XM001WRD від 11.07.2014р.

Таким чином, у відповідності до платіжного доручення в іноземній валюті № 342 від 08.08.2014р. по контракту № X-D/2012-0512 від 05 грудня 2012 року здійснена попередня оплата по інвойсу №14XM001WRD від 11.07.2014р. на загальну суму 20352,00 дол. США.

09.09.2014р., позивач подав відповідачу вантажну митну декларацію (ВМД) № 125130005/2014/546891 щодо розмитнення частин для транспортних засобів, диски сталеві для вантажних автомобілів марки Xingmin, в кількості 480 шт., ввезених на підставі контракту № X-D/2012-0512 від 05 грудня 2012 року, укладеного позивачем з китайським постачальником Shandong Xingmin Wheel Co.,Ltd в особі генерального директора Майка Дзианга.

Разом з митною декларацією, 09 вересня 2014 року позивач надав відповідачу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 125/2012/0001072 від 17.03.2014 p.; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 500060702/2014/6799 від 06.09.2014р.; міжнародну CMR № 328 від 06.09.2014 p.; коносамент SHASEA090006 від 23.07.2014р.; платіжне доручення в іноземній валюті (що підтверджує вартість товару) № 342 від 08.08.2014р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 29.08.2014р.; прайс-лист виробника від 18.08.2014 p., завірений радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП); інвойс (рахунок-фактура) № 14XM001WRD від 11.07.2014р.; пакувальний лист № 14XM001WRD від 11.07.2014р.;контракт (зовнішньоекономічний договір) № X-D/2012-0512 від 05.12. 2012р.; сертифікат відповідності UA1.009.0092234-14 від 08.09.2014; інформація про радіологічний контроль товару 2761 від 23.07.2014р.; резервна позиція № 915 від 26.07.2001 року; сертифікат про походження ССРІТ481 1400506692 14С3706А05 від 14.08.2014р.; копія митної декларації країни відправлення 965306800 від 18.07.2014р., завірена радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП).

По результатах розгляду митним органом поданих документів, позивач отримав у відповідь картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130005/2014/00143 від 12.09.2014р.

12.09.2014р. позивачем було повторно подано відповідачу митну декларацію (МД-2) № 125130005/2014/547027 від 12.09.2014р. та додав аналогічний перелік документів, що і до вантажної митної декларації від 09.09.2014р., а також додатково додав документи, які вимагались державним інспектором, про що вказано в картці відмови, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1911-13 від 19.11.2013р.; каталог продукції від 10.09.2014р.; переклад експортної митної декларації від 11.09.2014р.

По результатах розгляду поданих документів відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 125000003/2014/000461/1 від 12.09.2014р. та проведено консультацію під час якої позивачем було повторно надано відповідачу всі перерахованні вище документи.

Вказаним рішенням збільшено митну вартість товару та відповідно митний збір та ПДВ, у зв'язку з тим, що на думку інспектора м/п Мизгіної 1.1. у наданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, а саме, «в копії митної декларації країни відправлення не підтверджується числовий рівень заявленої митної вартості по кожній позиції; в експертному висновку не проведений аналіз цін аналогічної продукції на ринку. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних, (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59-60 МКУ.

Крім того у рішенні про коригування митної вартості товару інспектором вказано перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою та четвертою статті 53 Митного кодексу, та зазначено, що за умови надання таких митна вартість може бути визнана органом доходів та зборів, а саме: переклад копії МД країни відправлення, відповідно до ст. 254 МКУ завірений Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати; транспортні перевізні документи: договір про транспортно- експедиційні послуги; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації виробника товару.

З огляду на викладене вище, відповідачем визначено митну вартість товару за методом №6 (резервний метод) з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД № 125110011/2014/15458 від 03.09.2014 р..

В результаті прийнятого рішення про коригування митної вартості товару № 125000003/2014/000461/1 від 12.09.2014р. та у зв'язку зі зміною курсу валюти долар США по відношенню до гривні (що підтверджується в поданій позивачем митній декларації МД2 № 125130005/2014/547027 від 12.09.2014р., яка була відкоригована з урахуванням винесеного рішення про коригування митної вартості товарів збільшився розмір митного платежу та податку на додану вартість за товар, який поставлявся на підставі інвойсу № 14XM001WRD від 11.07.2014р., а саме: митний платіж (5%), який у відповідності до розрахунку Позивача становив 15524,86 грн. збільшився на 25412,47 грн., а ПДВ (20%), який у відповідності до розрахунку Позивача становив 65204,42 грн. збільшився на 106 732,35 грн., що разом складає 132 144,82 грн.

Зазначені вище суми донарахованих митного збору та ПДВ були також списані із попередньо сплаченого позивачем гарантійного платежу, який був здійснений у відповідності до платіжного доручення № 3987 від 28.08.2014р. на суму 2500000 грн.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Відповідно до частин п'ятої, шостої та одинадцятої статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками.

Відповідно до частини третьої статті 337 Митного кодексу України, контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, передбачено, що при здійсненні митного оформлення митної декларації (МД) виконуються такі митні формальності: перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством); перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи); контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення; контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР; перевірка правильності класифікації товарів; перевірка правильності визначення країни походження товарів; перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання; перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності; перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно із положеннями статей 49 і 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу повний пакет документів для визначення митної вартості товару за ціною договору та проведення розмитнення, а тому твердження відповідача що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності є неправомірним та необґрунтованим, підтвердженням викладеного є наведене нижче.

У відповідності до ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На виконання вимог ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару, позивачем були надані митному органу наступні документи: контракт (зовнішньоекономічний договір) № X-D/2012-0512 від 05.12. 2012р.; інвойс (рахунок-фактура) № 14XM001WRD від 11.07.2014р.; платіжне доручення в іноземній валюті (що підтверджує вартість товару) № 342 від 08.08.2014р.; прайс-лист виробника від 18.08.2014 p., завірений радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП); картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 125/2012/0001072 від 17.03.2014 p.; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 500060702/2014/6799 від 06.09.2014р.;міжнародну CMR № 328 від 06.09.2014 p.; коносамент SHASEA090006 від 23.07.2014р.;документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 29.08.2014р.;- пакувальний лист № 14XM001WRD від 11.07.2014р.;сертифікат відповідності UA1.009.0092234-14 від 08.09.2014;інформація про радіологічний контроль товару 2761 від 23.07.2014р.; резервна позиція № 915 від 26.07.2001р. ; сертифікат про походження ССРГТ481 1400506692 14С3706А05 від 14.08.2014р.;копія митної декларації країни відправлення 965306800 від 18.07.2014р., завірена радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП).

З аналізу частини першої та другої ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс). якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018--IV «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товару, були надані відповідачу. Конкретних зауважень до основних документів, які визначають митну вартість товару, а це є: контракт (зовнішньоекономічний договір) № X- D/2012-0512 від 05.12. 2012р., інвойс (рахунок-фактура) № 14XM001WRD від 11.07.2014р., платіжне доручення в іноземній валюті (що підтверджує вартість товару) № 342 від 08.08.2014р. у відповідача не було.

Відповідно до розділу 2 контракту було укладено контракт № X-D/2012-0512 від 05 грудня 2012 року між Shandong Xingmin Wheel Co.,Ltd та TOB «Дельта-2010» поставки дисків сталевих, загальна сума контракту складає 1 000 000, 00 доларів США, по даному контракту допускаються часткові поставки, кількість, ціна та перелік товарів по кожній частковій поставці будуть відображені в інвойсах, які вважаються невід'ємною частиною контракту.

При декларуванні митної вартості товарів, які були придбані позивачем по контракту № X-D/2012-0512 від 05 грудня 2012 року, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують вартість придбаного товару та передбачені і розділом 2 контракту і ст. 53 МК України, а саме, контракт (зовнішньоекономічний договір) № X- 0/2012-0512 від 05 грудня 2012 року, інвойс (фактура) від 11.07,2014р., платіжне доручення в іноземній валюті № 342 від 08.08.2014р. та прайс-лист продукції.

Саме в інвойсі від 11.07.2014р.. зазначена кількість, ціна та перелік товару, який був наданий позивачем відповідачу при розмитненні товару, але не був взятий до уваги відповідачем.

Крім того, ціна розмитнюваного товару, яка була задекларована позивачем підтверджується не лише інвойсом, а також прайс-листом до інвойсу, завіреним радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі, експортною митною декларацією та висновком № 3141 від 09.08.2014р. щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № X- Р/2012-0512 від 05 грудня 2012 року, який розроблявся ДП «Укрпромзовнішекепертиза». Дані документи подавалися декларантом інспектору м/п, але вони не були взяті до уваги.

Аналіз положень частини третьої статті 53 та статей 54, 58 Митного кодексу свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено жодного підтвердження тому, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, та що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Необґрунтованим, також, є визначення відповідачем митної вартості товару на підставі методу №6 (резервний метод) з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД № 125110011/2014/15458 від 03.09.2014р., оскільки, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, у відповідача не було законних та обгрунтованих підстав відмовляти позивачу в застосуванні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а тому застосування другорядного методу визначення митної вартості №6 (резервний метод), як і будь-якого наступного методу визначення митної вартості з боку відповідача є незаконним.

Судом не береться до уваги твердження відповідача, що позивачем здійснено оплату за товар з порушенням вимог п. 3 Контракту, а саме з порушенням строків оплати, оскільки, частиною 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, до повноважень митниці не входить перевірка дотримання декларантом умов контракту, повноваженнями митниці є перевірка правильності визначення митної вартості товарів, шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Числові значення заявленої митної вартості товару відображені в інвойсі №14XM001WRD від 11.07.2014р., на поставку 480 шт. дисків за ціною: 288 шт. по 42,00 дол. США за одну одиницю товару та 192 шт. по 43,00 дол. США за одну одиницю товару, всього на загальну суму 20352, 00 дол. США. Вказана вартість товару була оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 342 від 08.08.2014р. на загальну суму 20 352,00 дол. США., про що банком було зроблено відповідну відмітку на інвойсі №14ХМ001 WRD від 11,07.2014р.

Отже, посилання Відповідача на те, що позивачем здійснено оплату за товар з порушенням вимог п. 3 Контракту, а саме з порушенням строків оплати, немає ніякого відношення до перевірки відповідачем числового значення заявленої митної вартості, тим більше, що у «Shandong Xingmin Wheel Co.,Ltd» постачальника товару, який розмитнювався позивачем, претензій щодо не дотримання строків оплати такого товару не було і на даний момент не існує.

Щодо твердження відповідача, що «викликає сумніви достовірність самого коносамента від 23.07.2014р. SHASEA090006, оскільки п. 3 контракту передбачено супроводження товару копією оригінального коносаменту. Однак, до митного оформлення надано лише попередній (чорновий) варіант коносаменту, що підтверджується на ньому написом «Draft» суд зазначає наступне.

Той факт, що позивач та «Shandong Xingmin Wheel Co.,Ltd» в контракті вказали про необхідність супроводження товару копією оригінального коносаменту не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару, а стосується договірних зобов'язань сторін договору.

Крім того, копія коносамента від 23.07.2014р. SHASEA090006 була завірена митницею в порту і претензій до даного документа не було.

Також, відповідачем в запереченнях вказується, що «підприємством, що надавало послугу з перевезення вантажу морським транспортом до кордону з Україною у графі «Delivery Agent» коносаменту від 23.07.2014 SHASEA090006 зазначено DUKE ACTIVE LTD. Тобто, саме вказаним перевізником мають бути надані відомості про транспорті витрати. Разом з тим, довідка про транспортні витрати надана ТОВ «Транс-Фаворит», повноваження якого на надання таких відомостей документально не підтверджено.»

Судом встановлено, що у відповідності до п.п. 2.3.4. п. 2.3. Договору про надання транспорно-експедиційних послуг № 1911-13 від 19.11.2013р. експедитор, тобто ТОВ «Транс Фаворит», має право залучати для виконання зобов'язань по даному Договору третіх осіб.

DUKE ACTIVE LTD, який вказаний у графі «Delivery Agent» коносаменту від 23.07.2014 SHASEA090006 і є тією третьою особою, яку ТОВ «Транс Фаворит» залучило для виконання зобов'язань по Договору про надання транспорно-експедиційних послуг № 1911- 13 від 19.11.2013р.

Отже, твердження відповідача про те, що ТОВ «Транс Фаворит» немає повноважень на надання відомостей про транспортні витрати є таким, що не відповідає дійсності та не можуть визнаватися обґрунтованою підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача, що наданий позивачем до митного оформлення прайс-лист виробника від 18.08.2014р. жодним чином не підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару, оскільки дата прайс-листа не співпадає з датою формування ціни на товар, суд зазначає наступне.

Прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, наведена інформація в прайс-листах фірми-виробника товару, не має імперативного характеру і може прийматись митним органом до уваги лише як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Не дивлячись на те, що відомості, наведені в прайс-листах фірми-виробника товару, не мають імперативного характеру, та можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості, позивачем для додаткового підтвердження митної вартості товару, був наданий відповідачу прайс-лист, який на вимогу позивача, був завірений радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП), чим було підтверджено достовірність даних зазначених Продавцем в прайс-листі.

Прайс-лист був завірений радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП) 18.08.2014р.

Таким чином дата 18.08.2014р. вказана на титульній сторінці сертифікату, є датою завірення прайс-листа радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП), а не датою його створення.

Прайс-лист подавався на завірення до ради Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП) разом з експортною митною декларацією країни відправлення на 18.08.2014р.

Таким чином, наведене відповідачем в запереченнях не є підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості товару та її коригування на підставі резервного методу визначення митної вартості.

Зазначене відповідачем в запереченнях на позов твердження про те, що надана до митного оформлення «копія митної декларації країни-відправлення не підтверджується числовий рівень заявленої декларантом митної вартості по кожній позиції», то ТОВ «Дельта-2010» не береться судом до уваги у зв'язку з наступним.

Вказана в експортній митній декларації країни відправлення загальна вартість розмитнюваного товару повністю співпадає з вартістю, яка вказана в інвойсі (рахунок- фактура) № 14XM001WRD від 11.07.2014р., який був оплачений позивачем у відповідності до платіжного доручення в іноземній валюті № 342 від 08.08.2014р.

Єдиною відмінністю, яка є у експортній митній декларації країни відправлення та інвойсі (рахунок-фактура) № 14XM001WRD від 11.07.2014р. є те, що в інвойсі вказана вартість розмитнюваного товару по позиціях окремо, а в експортній митній декларації країни відправлення вказана узагальнена середня вартість товару, без її розбивки по позиціях. Зазначення в експортній митній декларації узагальненої середньої вартості товару, без її розбивки по позиціях, є постійною практикою ради Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТТП), у випадку, якщо кожна окрема позиція товару немає свого артикулу.

Відповідачем у судовому засіданні вказувалося, що розбивка по артикулу наявна, що відображається у копії сертифікату якості.

В даному документі дійсно вказані артикули товару, але такий документ, як сертифікат якості, не подавався позивачем під час митного оформлення товару, а також постачальником Shandong Xingmin Wheel Co.,Ltd при декларуванні товару, оскільки це документ, який не вимагається при митному оформленні товару і який жодним чином не підтверджує числове значення вартості товару.

Таким чином, зазначення в експортній митній декларації узагальненої середньої вартості товару, без її розбивки по позиціях, жодним чином не унеможливлює визначення митної вартості товару за ціною договору та не є підставою для відмови в застосуванні першого методу.

Крім того, відповідачем вказується, що копія митної декларації країни-відправлення надана без урахування вимог ст. 254 МК України, що унеможливлює здійснення перевірки всіх відомостей, які у ній містяться із відомостями, що містяться у товаросупровідних документах.

З викладеним суд не погоджується , оскільки вимога про надання перекладу експортної митної декларації країни-відправлення була відображена відповідачем в електронному повідомленні від 10.09.2014р., а вже 12.09.2014р. в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що митна вартість може бути визнана органом доходів та зборів, за умови надання додаткових документів, а саме: перекладу копії МД країни відправлення, відповідно до ст. 254 МКУ, договору про транспортно- експедиційні послуги, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, каталогів, специфікацій виробника товару.

Викладене не відповідає дійсності, оскільки в додатку до графи 44 МД 2 125130005/2014/547027 від 12.09.2014р. відображено, що позивач подав на вимогу відповідача переклад експортної митної декларації від 11.09.2014р., договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1911-13 від 19.11.2013р. та каталог продукції від 10.09.2014р.

Щодо твердження Відповідача, що позивач «не надав до митного оформлення документу, що підтверджує вартість перевезення», то зазначене не відповідає дійсності, оскільки, позивачем надавалось відповідачу при митному оформленні довідку ТОВ «Транс Фаворит» видану на вимогу позивача, про вартість транспортування вантажу від 29.08.2014р.

У вказаній довідці зазначено, що вартість транспортування вантажу в контейнері MRKU2990328 по коносаменту SHASEA090006, 951851623 з порту Qingdao (Китай) в порт Одеса (Україна) для ТОВ «Дельта-2010», Україна, Бровари, вул. Чкалова, 3А, оф. 52, складає всього 46 397,50 грн.

Таким чином, довідка про транспортні витрати від 29.08.2014р. містила відомості про маршрут перевезення, відомості про контейнер, в якому перевозився товар, відомості про коносамент (тобто товаротранспортний документ), відомості про витрати з доставки вантажу по маршруту Qingdao (Китай) в порт Одеса (Україна) для ТОВ «Дельта-2010», Україна, Бровари.

Таким чином у довідці про транспортні витрати від 29.08.2014р. вказана повна інформація, яка дає можливість ідентифікувати конкретну поставку товару та вартість транспортування товару.

Крім того відповідно до п.6 4.2 ст. 53 МК України, зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження вартості транспортних витрат митному органу позивачем надано коносаменту SHASEA090006 від 23.07.2014р. та довідку від 29.08.2014р. ТОВ «Транс Фаворит», тобто документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За офіційною інформацією, яка розміщена на сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/garyacha-liniva/136670.html) 05.03.2014 митним органом надана консультація щодо документів, які можуть підтверджувати транспортні витрати при митному оформленні товарів, в якій зазначено, що «якщо перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надавало довідку, необхідно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження ним витрат на транспортування з відповідними реквізитами».

Тобто, митний орган роз'яснює про те, що довідка може бути одним із документів, що підтверджує транспортні витрати.

Таким чином, позивачем було надано повний перелік документів та виконано всі вимоги державного інспектора, які відображались в електронному повідомленні та оскаржуваному рішенні.

Суд також не погоджується з зауваженнями відповідача, про те що не підтверджує митну вартість спірних товарів і наданий позивачем висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09.09.2014р. № 3141 з огляду на те, що експерт посилається виключно на цінову політику, орієнтовану безпосередньо ТОВ «ВП «Профмет», а не на кон'юктуру ринку в цілому.

В експертному висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 3141 від 09.09.2014р. вказується, що «виходячи із аналізу цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції та даних мережі інтернет, можна вважати, що рівень цін на сталеві диски, що імпортуються згідно Інвойсу № 14XM001WRD від 11.07.2014р. до контракту № X-D/2012-0512 від 05.12. 2012р. на умовах поставки FOB - Циндао, Китай, відповідає поточній кон'юктурі ринку.

Джерела інформації: цінова інформація виробників та постачальників відповідної продукції, в т.ч. «Shandong Hualun Industrial Co., Ltd." (Китай), «Guangrao Yongzheng Auto Parts Co., Ltd. ''(Китай, «Automax Tyre Co., Ltd. " (Китай); інтернет ресурси - made-in- china.com, alibaba.com та інші ».».

З викладеного вище вбачається, що зауваження відповідача не відповідають дійсності, ДП «Укрзовнішекспертиза» провело аналіз цін аналогічної продукції на ринку, що і відображено у висновку № 3141 від 09.09.2014р., крім того, у даному висновку відсутня інформація про ТОВ «ВП «Профмет» та про цінову політику даного товариства.

Отже, у відповідача не було законних та обґрунтованих підстав відмовляти позивачу в застосуванні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а тому застосування другорядного методу визначення митної вартості №6 (резервний метод), як і будь-якого наступного методу визначення митної вартості з боку відповідача є незаконним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визначені задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, а відтак, прийняте за наслідками такої відмови рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000461/1 від 12.09.2014 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00143 від 12.09.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000461/1 від 12.09.2014 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00143 від 12.09.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2010» судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 квітня 2015 р.