Постанова № 43610537, 07.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року (об 11 год. 30 хв.) Справа № 808/1047/15 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Запорізький міський центр зайнятості (далі - Запорізький МЦЗ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 064,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що на час надання відповідачу статусу безробітного, останній відносився до категорії зайнятого населення та не мав підстав на отримання статусу безробітного, а отже, не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Вказує, що отримання відповідачем статусу безробітного на підставі подання ним недостовірних даних призвело до безпідставної виплати йому допомоги по безробіттю за період з 20.10.2014 по 19.11.2014 у розмірі 2 064,32 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 07.04.2015 надав суду клопотання (вх. № 14821) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, проте 07.04.2015 надав суду клопотання (вх. № 14823) про розгляд справи за його відсутності. Адміністративний позов визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

13.10.2014 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Запорізького МЦЗ із заявою про надання статусу безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та наказом від 13.10.2014 №НТ141013 відповідачу надано статус безробітного. Крім того, на підставі наказу від 20.10.2014 №НТ141020 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 20.10.2014 по 14.10.2012.

На підставі наказу від 02.12.2014 НТ№141202 ОСОБА_1 з 01.12.2014 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітною у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення.

Так, робочою групою розслідування страхових випадків Запорізького МЦЗ проведено звірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, про що складено Акт від 02.12.2014 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Акт). Перевіркою встановлено: згідно отриманої довідки №33 від 28.11.2014 про працевлаштування у період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 працював на ЖСК «Строитель» з 07.03.2014 по 15.10.2014.

Згідно пояснювальної записки, відповідач повідомив, що тимчасова робота на ЖСК «Строитель» була оформлена без договору за заявою про сумісництво (без запису в трудовій книжці). Останній трудовий дохід за період роботи, вказаний у наданій довідці, був отриманий у серпні 2014 року. Відповідач визнав вину за несвоєчасний строк звільнення з ЖСК «Строитель» та зобов'язався відшкодувати отриману за період з 20.10.2014 по 19.11.2014 допомогу.

У відповідності із довідкою Запорізького МЦЗ за період з 20.10.2014 по 19.11.2014 відповідачу виплачено матеріальну допомогу у сумі 2 064,32 грн.

16.12.2014 позивачем на адресу відповідача поштою направлено копію наказу від 15.12.201414 №336-0 про відшкодування матеріального забезпечення та претензію від 15.12.2014 №4535/07-05 щодо повернення коштів на суму 2 064,32 грн. Рекомендоване поштове відправлення, яке містило вказані наказ та претензію, отримано відповідачем 18.12.2014, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми заборгованості у добровільному порядку Запорізький МЦЗ звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ч. 2, 3 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (далі - Порядок №307) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Виплата допомоги по безробіттю згідно із пп. 1 п. 5.5. Порядку № 307 припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Із матеріалів справи, а саме довідки від 28.11.2014 №33, вбачається, що ОСОБА_1 працював у ЖСК «Строитель» на посаді прибиральника під'їздів, за сумісництвом, з 07.03.2014 по 15.10.2014. Таким чином, судом встановлено, що під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю відповідач перебував у трудових відносинах та отримував винагороду, що саме відповідачем визнано.

Пунктом 6.14 Порядку № 307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Отже, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач своєчасно не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, що призвело до зайвого перерахування коштів.

Відповідно до пункту 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно з пунктом 9 наказу від 13.02.2009 № 60/62 рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Як встановлено матеріалами справи, копію наказу від 15.12.201414 №336-0 про відшкодування матеріального забезпечення та претензію від 15.12.2014 №4535/07-05 щодо повернення коштів на суму 2 064,32 грн. відповідач отримав, проте заборгованість у добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 064,32 грн. є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти, що були виплачені йому як допомога по безробіттю у розмірі 2 064,32 грн. (дві тисячі шістдесят чотири гривні 32 копійки) на користь Запорізького міського центру зайнятості на р/р 37172002004384, банк - ГУ ДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20482573.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак