Ухвала суду № 43605805, 15.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4512/15 Справа № 204/5773/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т. О. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Деркач Н.М., Глущенко Н.Г.,

за участю секретаря - Ялової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2015 року про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня" станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2015 року закрите провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня" станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" про відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивачка посилається на те, що судом порушені норми процесуального права, не врахований предмет позову, а тому просить скасувати ухвалу суду та задовольнити скаргу підприємства у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявника, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що заявниця ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Дорожньої клінічної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди де просила стягнути з відповідача моральну шкоду, яка заподіяна ОСОБА_3 спричиненням інвалідності за період 2003 - 2014 року у розмірі 11 000 грн. 13 березня 2013 року позивачка надала суду доповнення до позову, заявивши позов як в своїх інтересах, так ї в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 01 квітня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня" станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яким позовні вимоги були задоволені частково. Посилання позивачки у судовому засіданні на той факт, що дані доповнення судом не розглядалися та по них не постановлено рішення, судом до уваги не прийняті, оскільки суд, при розгляді справи прийняв ці доповнення.

Крім того, не погодившись із рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ позивачка звернулася з апеляційною скаргою на рішення суду. 29 жовтня 2013 року апеляційний суд Дніпропетровської області розглянувши апеляційну скаргу державного закладу "Дорожня клінічна лікарня" станції Дніпропетровськ державного підприємства "Придніпровська залізниця" та ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня" станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця", третя особа - державне підприємство "Придніпровська залізниця" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року залишив без змін.

Таким чином, суд вважав, що провадження по цій справі підлягає закриттю, оскільки з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже було постановлено рішення суду.

Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам у справі.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи раніше ОСОБА_2 зверталася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Дорожньої клінічної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди де просила стягнути з відповідача моральну шкоду, яка заподіяна їй при народженні дочки ОСОБА_3.

01 квітня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було прийнято рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня" станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яким позовні вимоги були задоволені частково. На її користь було стягнуто грошову суму на відшкодування моральної шкоди. У рішенні суду питання відшкодування шкоди на користь саме неповнолітньої дочки не вирішувалось, що вбачається із тексту самого рішення суду першої інстанції (а.с.14-21).

Це рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року переглядалося у апеляційному та касаційному провадженнях. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року, а також ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін. В цих судових рішеннях також відсутні висновки про відшкодування моральної шкоди, спричиненої неповнолітній дочці позивачки (а.с.43-48).

Тепер ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, яка заподіяна її неповнолітній дочці ОСОБА_3.

За таких обставин, відсутні підстави для висновку про те, що з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже було постановлено рішення суду. А тому суд першої інстанції необґрунтовано закрив провадження у цій справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

У зв'язку із чим, ухвалу суду необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала чинна із моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді: