Ухвала суду № 43601718, 02.04.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/899/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19,20 Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДмитренка М. І.суддівВініченка Б. Б. , Новікова О. М. при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" - Федоренко О.І. на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20 лютого 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю "СіДіТі Трейд" про визнання недійсним правочину,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулося до суду із вказаним позовом. Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і врешті просив суд визнати недійсним правочин, на підставі якого право власності на автомобіль SUBARU LEGACY OUTBACK, сірого кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, перейшло від товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, б. 153/2 кв. 35, ідентифікаційний код 25658686 до ОСОБА_7 та на підтвердження якого ТОВ «СіДіТі Трейд» була видана довідка-рахунок №435584 від 27.11.2010 року, судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі № 10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1" виконання обов'язків керівника товариства покладено на арбітражного керуючого Юдицького О.В., яким при здійсненні аналізу документів боржника було встановлено, що від імені товариства було укладено ряд правочинів, якими порушені права та інтереси товариства, в результаті укладення даних правочинів товариству були нанесені значні збитки, що призвело до його банкрутства. Зокрема, це правочин щодо відчуження автомобіля SUBARU LEGACY OUTBACK, сірого кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, б. 153/2 кв. 35, ідентифікаційний код 25658686 та ОСОБА_7. За яким ТОВ "Сван-1" продало ОСОБА_7 вказаний автомобіль за значно заниженою ціною в порівнянні з ринковою, чим завдано товариству збитки, тому цей правочин суперечить положенням ст. 79 ГК України та статуту товариства. Крім цього, вказаний правочин було укладено від імені ТОВ "Сван-1" неповноважною особою, оскільки ОСОБА_10 не призначався засновниками на посаду генерального директора товариства, а протокол від 07.06.2010 № 10/06/07 загальних зборів товариства є недійсним, оскільки підписи засновників на ньому підроблені.

Також позивач вказував, що автомобіль SUBARU LEGACY OUTBАK 3.0, д.н.з. НОМЕР_4 міг бути реалізованим через установу комісійної торгівлі лише на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», та на підставі якої покупцю могла бути видана довідка-рахунок.

Однак, письмового договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного між Комісіонером -ТОВ «Сідіті трейд» та покупцем - ОСОБА_7 не має.

Укладений ТОВ «Сван-1» в листопаді 2010 р. правочин по відчуженню автомобіля, суперечить нормам цивільного законодавства України, вчинений з метою ухилення від сплати податків та проведення розрахунків з кредиторами Товариства, за таких умов він направлений на завдання шкоди іншим особам, суперечить і моральним засадам суспільства.

04.11.2014 року представники позивача подали письмові пояснення щодо пропуску строку позовної давності та просили з метою захисту порушеного права ТОВ «Сван-1» визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та захистити порушене право.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ТОВ «Сван-1» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати ОСОБА_7 повернути спірний автомобіль ТОВ «Сван-1», судові витрати покласти на відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, виходячи з наступного.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2015 року відповідає вказаним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги є безпідставними, не підтверджені належними та достатніми доказами, а тому відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору та не доведено наявності у позивача порушеного права внаслідок укладення вказаного правочину, що є підставою для відмови у позові саме по безпідставності вимог, а не через пропуск строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному дослідженні обставин по справі.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 жовтня 2011 року порушено провадження по справі № 10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі №10/5026/2337/2011, відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсторонено керівника боржника ОСОБА_12 від виконання обов'язків керівника і покладено виконання обов'язків керівника боржника - ТОВ «Сван-1» на арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника - Юдицького О.В.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сван-1» та ОСОБА_7 було досягнуто згоди про відчуження легкового автомобіля SUBARU LEGACY OUTBACK, сірого кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, за ціною 59 910 грн.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, щодо відсутності правової оцінки договору, на підставі якого відбулося відчуження автомобіля.

Відповідно до договору комісії №180 від 27.11.2010 року ТОВ «СіДіТі трейд» зобов'язалося за дорученням ТОВ «Сван-1» за винагороду здійснити для останнього в його інтересах та за його рахунок пошук покупця, продаж майна та оформлення довідки-рахунку, за ціною, що визначена в акті технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегату.

Відчуження автомобіля ОСОБА_7 відбулося на підставі довідки-рахунку від 27.11.2010 року.

За своєю правовою природою довідка-рахунок є підтвердженням вчинення правочину договору купівлі-продажу та не суперечить нормам чинного цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогами ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Однією з підстав визнання правочину недійсним позивач наводить продаж автомобіля по заниженій ціні, і укладення внаслідок цього угоди на вкрай невигідних для ТОВ «Сван-1» умовах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана підстава не може слугувати підставою для визнання правочину недійсним, оскільки це не передбачено положеннями цивільного кодексу.

Між тим, при заниженні ціни та бажанні укласти угоду особа може мати різні мотиви. Можливо на час укладення спірної угоди господарюючий суб'єкт мав на меті настання певних наслідків.

Суд не може на даний час об'єктивно оцінити дії позивача, який за власним волевиявленням уклав угоду.

Як вірно зазначив суд, продаж автомобіля за ціною нижчою ніж ринкова не є підставою для визнання договору недійсним та не свідчить про порушення прав позивача, оскільки ціна товару встановлюється за взаємною згодою сторін.

З аналогічних підстав, колегія суддів критично оцінює твердження апелянта щодо неналежної оцінки судом висновку спеціаліста №1826 від 01.12.2010 року про визначення ринкової вартості автомобіля, оскільки сторони при укладенні договору вільні у визначенні ціни товару. До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, даний висновок було складено після укладення спірної угоди і відсутні докази, що він складався саме для відчуження автомобіля.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача, що оспорюваний правочин було укладено від імені ТОВ "Сван-1" неповноважною особою.

Згідно протоколу зборів учасників ТОВ "Сван-1" від 25 листопада 2010 року та наказу №785 від 25 листопада 2010 року генеральний директор товариства ОСОБА_10 був уповноважений на укладення та підписання всіх необхідних умов для відчуження спірного транспортного засобу.

На виконання даного доручення товариства ОСОБА_10 була видана довіреність від 25 листопада 2010 року.

Вказані рішення ніким не оскаржувалися та не визнавалися недійсними, доказів підроблення підписів учасників ТОВ "Сван-1" суду не надано.

Тому, оспорюваний правочин від ТОВ «Сван-1» було укладено уповноваженою на це особою - ОСОБА_10

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянтом не заперечується факт отримання від ОСОБА_7 повної суми вартості автомобіля і відсутності претензій з приводу непроведення розрахунку за товар.

Крім того, з наданих апелянтом постанов Вищого господарського суду України по аналогічних справах за позовом ТОВ «Сван-1» про визнання недійсним правочину щодо відчуження автомобіля вбачається, що правові підстави для визнання спірної угоди недійсною, зокрема, підписання договору особою, в якої був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, низька ціна продажу автомобіля, існування зловмисної згоди представників сторін, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть учать ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду першої інстанції щодо причин пропуску строку позовної давності, суд не переглядає внаслідок того, що позовні вимоги ТОВ «Сван-1» є безпідставними і з урахуванням положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на те, що апелянт в ході розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог про підстави визнання оспорюваного правочину недійсним, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20 лютого 2015 року по даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :