ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 р. Справа № 524/39/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.02.2015р. по справі № 524/39/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітета Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука в частині невиплати грошової втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки та стягнути з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на його користь грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки в сумі 897, 55 грн..
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2015 року в задоволені позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погодившись з постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 34 Закону України "Про оплату праці", ст.1, ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", постанови КМУ від 21.02.2001 №159 та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційних скарг відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивач з 07.12.2010 по 27.09.2012 р.р. та з 02.01.2013 по 31.07.2013 рік працював у виконавчому комітеті Автозаводської районної ради міста Кременчука на посаді начальника юридичної служби.
31.07.2013 року він звільнився з виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року встановлено, що виплата матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем мала обов'язковий характер та повинна була проводитися у розмірі середньомісячної заробітної плати, у зв"язку з цим зобов'язано виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука обрахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2013 рік, з урахуванням виплаченої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив йому 26.02.2014 року 1489, 82 грн.
Постановою Автозаводського районного суду м Кременчука від 05.03.2014 року зобов"язано виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити на підставі раніше поданої заяви 20.06.2012 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував 2435, 97 грн., які не виплачені.
Постановою Автозаводського районного суду м Кременчука від 21.02.2014 року зобов"язано виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука обчислити та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2011 рік, з урахуванням виплаченої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив йому 04.06.2014 року 2107, 41 грн.
Постановою Автозаводського районного суду м Кременчука від 17.03.2014 року зобов"язано виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2010 рік.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив йому 04.06.2014 року 1417, 17 грн.
Однак, відповідач не виплатив компенсації у тому ж місяці, у якому здійснювались виплати заборгованості за відповідний місяць, а сам:
- 26.02.2014 року - 1489 гри. 82 коп. недоплаченої заробітної плати у формі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік, період компенсації - з серпня 2013 року по січень 2014 року включно, яка становить суму 8
грн. 93 коп.;
- 04.06.2014 року - 2107 грн. 41 коп. недоплаченої заробітної плати у формі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік, період компенсації - з січня 2012 року по травень 2014 року включно, яка становить суму 227грн. 60 коп.;
- 04.06.2014 року - 1417 грн. 77 коп. невиплаченої заробітної плати у формі
матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік, період
компенсації - з січня 2011 року по травень 2014 року включно, яка становить суму 224
грн. 01 коп..
Що ж стосується - 2435 грн. 97 коп. невиплаченої заробітної плати у формі
матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік, за період з часу невиплати (червень 2012 року) по листопад 2014 року, яка становить суму 437 грн. 01 коп.
Загальний розмір компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням
строків виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-
побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки становить суму 897 грн. 55 коп.
(8,93+227,60+224,01+437,01), яку позивач просить стягнути з відповідача.
Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Питання проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати регулювалося ст. 34 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком N 159 (зі змінами і доповненнями від 9 серпня 2001 року та 31 березня 2003 року).
Дія зазначених нормативних актів поширювалася на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовувалася у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосувалася усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Відповідно до цих нормативних актів підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Строки виплати заробітної плати, соціальних виплат регулюються, зокрема ст. 115 КЗпП України. Системний аналіз ст. 34 Закону України "Про оплату праці", положень ст. 115 КЗпП України та Порядку N 159дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат). При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативні акти не містять будь-якого виключення.
Згідно із пп. 5,7 Порядку N 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету
Враховуючи викладене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач, не виплативши самостійно позивачу суми компенсації втрат частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за 2010-2013 роки, допустив протиправну бездіяльність, а тому суми компенсацій підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.02.2015р. по справі № 524/39/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука в частині невиплати ОСОБА_1 грошової втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки.
Стягнути з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки в сумі 897, 55 грн. (вісімсот дев'яносто сім гривень п'ятдесят п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 14.04.2015 р.
Судове рішення № 43593437, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 524/39/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: