Ухвала суду № 43593420, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 552/7117/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2015р. по справі № 552/7117/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Полтавський обласний військовий комісаріат , Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавський обласний військовий комісаріат, Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області та просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 30292644 від 27.09.2013 року по виконавчому листу № 2а-248/2007 та зобов'язати відновити це виконавче провадження.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2015 року по справі № 552/7117/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить постанову Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2015 року по справі № 552/7117/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, вважає, що судом першої інстанціїї порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2015 року по справі № 552/7117/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено, оскільки у державного виконавця були підстави для закриття виконавчого провадження щодо виконання постанови про зобов'язання боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати пенсію позивачу за період з 27.08.2006 року з врахуванням 40 % щомісячної надбавки та 50 % надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт, встановлених Указом Президента України від 14.07.1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» та виплатити недоплачену згідно перерахунку пенсію.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою, крім іншого, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Згідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2007 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 за період з 27.08.2006 року з урахуванням 40 % щомісячної надбавки та 50 % надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу роботи та виплатити недоплачену згідно до перерахунку пенсію.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року постанова Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2007 року скасована та прийнята нова постанова, якою визнано незаконним виключення ПОВК з 12.10.1996 року з грошового забезпечення для призначення пенсії 40 % щомісячну надбавку та 50 % надбавку за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт. Зобов'язано відповідача включити до розрахунку пенсії 40 % щомісячну надбавку та 50 % надбавку за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт з 12.10.1996 року по 31.12.2004 року, введених Указом Президента України від 14.07.1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України». Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням 40 % щомісячної надбавки та 50 % надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт з 12.10.1996 року по 31.12.2004 року та провести виплату нарахованої суми.

Ухвалою Віщого адміністративного суду України від 11.11.2011 року постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року скасована, постанова Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2007 року залишена без змін.

08.06.2011 року позивачу виданий виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання та згідно постанови відповідача від 09.12.2011 року відкрито виконавче провадження.

Постановою від 14.11.2012 року відповідачем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з проведенням боржником відповідних виплат згідно рішення суду.

24.01.2013 року постановою Київського районного суду м. Полтави постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 30292644 з виконання виконавчого листа № 2а-248/2007, виданого Київським районним судом м. Полтави 08.12.2011 року - скасовано (а.с. 26-27). У зв'язку з чим державним виконавцем виконавче провадження було відновлено.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27.09.2013 року виконавче провадження ВП № 30292644 - закрито. Підставою для прийняття відповідного рішення державним виконавцем зазначено, що боржником листом № 5226/11-25 від 20.08.2013 року повідомлено відділ про здійснення перерахунку стягувачу відповідно до рішення суду та проведення відповідних виплат згідно розрахунку № ФП-70392 від 02.08.2013 року.

У відповідності до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зі змісту рішення Київського районного суду м. Полтави, яке знаходилося на примусовому виконанні в провадженні державного виконавця, вбачається, що кінцевої дати проведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням надбавок не встановлено. Отже, за таких обставин, рішення суду належало виконанню до часу існування правових підстав для здійснення відповідних виплат, тобто до змін законодавства, що регулює спірні правовідносини.

При цьому колегія суддів зазначає, що щомісячні надбавки у розмірі 40% від окладів грошового утримання та за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт - до 50 % від окладів грошового утримання були встановлені Указом Президента України від 14.07.1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», який втратив чинність 04.10.1996 року на підставі Указу Президента України від 04.10.1996 року № 923/96 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», яким було упорядковано грошове забезпечення військовослужбовців, визначено нові посадові оклади та оклади за військовим званням військовослужбовців, надбавку за вислугу років, передбачено виплату щомісячної матеріальної допомоги.

Надбавки військовослужбовцям до окладу грошового утримання у розмірі 40 % та за особливі умови служби та надбавка за виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт у розмірі 50 % окладу грошового утримання передбачено не було.

Вказані надбавки не відносилися до визначених п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислювалася пенсія.

З 01.01.2008 року відбулися зміни в законодавстві, що регулює спірні правовідносини.

Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність чи відсутність у позивача з 01.01.2008 року права на перерахунок пенсії з урахуванням 40 % щомісячної надбавки та 50 % надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт, встановлених Указом Президента України від 14.07.1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», є питаннями, які в силу норм Закону України «Про виконавче провадження» виходять за межі, надані державному виконавцеві.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки судовим рішенням, яке знаходилося на примусовому виконанні не визначено кінцевої дати перерахунку пенсії позивача та у зв'язку з наявністю з 01.01.2018 року змін в законодавстві, що регулює право позивача на пенсійне забезпечення, державний виконавець правомірно прийняв рішення про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у державного виконавця були все підстави для закриття виконавчого провадження щодо виконання постанови про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоплачену згідно до перерахунку пенсію.

На підставі того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно відсутності у державного виконавця підстав для закриття виконавчого провадження щодо виконання постанови про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалюючи 03.03.2015 року рішення по справі № 552/7117/13-а про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2015р. по справі № 552/7117/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Григоров А.М.