Ухвала суду № 43593308, 07.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 520/8660/14-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Прохоров П.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на постанову Київського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2014 року по справі за позовом Державного Закладу «Дорожня Лікарня ДП «Одеська Залізниця» до Одеської міської ради про скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

В липні 2014 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним адміністративним позовом, у якому просив скасувати рішення Одеської міської ради №4611-VІ від 13.02.2014 року «Про відмову у наданні дозволу суб'єктам господарювання на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі» у частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шклярука 4-а у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель лікувального закладу та зобов'язати Одеську міську раду прийняти відповідне рішення про задоволення вимог позивача щодо надання зазначеного дозволу.

Суд першої інстанції своєю постановою від 01 жовтня 2014 року адміністративний позов Державного Закладу «Дорожня Лікарня ДП «Одеська залізниця» до Одеської міської ради про скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив.

Скасував рішення Одеської міської ради №4611-VI від 13.02.2014 року «Про відмову у наданні дозволу суб'єктам господарювання на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі» у частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шклярука 4-а у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель лікувального закладу.

Зобов'язав Одеську міську раду прийняти рішення про надання Державному закладу «Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,826 га по вул. Шклярука, 4-А у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель лікувального закладу.

Одеська міська рада не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська міська рада посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що «Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» є державним лікувально-профілактичним закладом та відноситься до сфери управління Міністерства Інфраструктури України, що випливає зі статуту ДЗ «Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» від 22.02.2008 року з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до положень ч.1-2 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування такою ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановлення строку, та такого права набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної форми власності у встановленому законом порядку.

Згідно ч.2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

08.11.2013 р. Державний заклад «Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» звернулася до відповідача з клопотанням у порядкуст.123 ЗК України щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у постійне користування для обслуговування будівель лікарні (копія клопотання від 28.09.2013 року №03/702, що згідно відмітки подано до Одеської міської ради 08.11.2013 року та прийнято канцелярією без зауважень). Одночасно зі змісту такого клопотання випливає, що до нього було додано передбачені законом документи - графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Згідно ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у паданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач прийняв лише 13.02.2014 р. тобто із порушенням зазначеної ч.3 ст. 123 ЗК України

При цьому згідно наданої копії такого рішення Одеської міської ради №4611-VI від 13.02.2014 року, у ньому відсутнє належне обґрунтування підстав відмови позивачу у задоволенні його клопотання.

Разом з тим на окрему увагу заслуговують посилання позивача на те, що Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.05.1958 р. №446. п.4. Управлінню Одеської залізниці відведено земельну ділянку площею до 4.5 га між вулицями Парниковою Жовтневої революції та Героїв Прикордонників, під будівництво лікарні на 400 койок.

31.12.1969 р. державною комісією було прийнято в експлуатацію побудовану лікарню за вказаною адресою по вул. Парникова. 4. Акт прийняття будівель в експлуатацію затверджений рішенням виконкому Одеської міської ради від 31.12.1969 р. №800а.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 16.06.1966 р. №437. вул. Парникова була перейменована у вул. Павла Шклярука.

31.12.1981 р. державною приймальною комісією було прийнято в експлуатацію закінчене будівництво по розширенню лікарню - поліклініку та окремо стоячу заглиблену споруду (сховище цивільної оборони).

15.09.2006 р. Одеська залізниця повідомила відповідача про згоду про передачу земельної ділянки, наданої у 1958 р. під будівництво лікарні, міській раді з подальшою передачею лікарні у постійне користування.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради, - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2014 року по справі за позовом Державного Закладу «Дорожня Лікарня ДП «Одеська Залізниця» до Одеської міської ради про скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк