Ухвала суду № 43592643, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/12413/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі № 804/12413/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Сімплекс» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» з контрагентами вказаними у Акті №12/22/3-38548199 від 23.08.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року» нікчемними в силу припису закону; визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які зазначені позивачем, здійснені на підставі Акта №12/22/3-38548199 від 23.08.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року»; зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області: ІАІС «Податковий блок» та підсистема «Перегляд результатів співставлення» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що проводити зустрічну звірку співставлення даних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання, у даному випадку ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» є його правом і за результатами такої перевірки або за наявності акту про неможливість проведення зустрічної звірки податковий орган вправі внести дані до автоматизованих інформаційних систем податкових органів. Податковим органом зазначено, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки щодо ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» було складено після встановлення факту відсутності товариства за місцезнаходженням (податковою адресою). Апелянт вказував, що посилання позивача та суду першої інстанції на те, що за результатами неможливості проведення зустрічної звірки повинна складатись довідка є хибними з огляду нате, що у випадку коли зустрічну звірку провести не має можливості складається акт.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» даних щодо податкового зобов'язання позивача на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Суд першої інстанції зазначив, що позивач є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції. Суд першої інстанції вказував на порушення допущені податковим органом у процесі проведення зустрічної звірки та оформлення результатів зустрічної звірки та на те, що висновки акту, який є вкладеним з порушенням галузевих методичних рекомендацій, не відповідають дійсності і податковий орган не в праві встановлювати нікчемність правочинів.

Матеріалами справи встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 14.01.2013 року складено акт № 12/22/3-38548199 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2012 року, в якому зазначено, що підставою перевірки є довідка від 31.07.2013 року № 76 про не встановлення місцезнаходження товариства, що стало причиною неможливості направлення запиту щодо надання пояснень по взаємовідносинах з покупцями та постачальниками. У якості висновку акту зазначено, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» за період квітень - липень 2013 року, встановлено не підтвердження проведення господарських операцій з платниками податків з урахуванням їх виду, обсягу та якості.

Судом встановлено, що відповідачем інформація щодо неможливості проведення зустрічної звірки була внесена до електронної бази даних «Податковий блок» власником якої є Державна фіскальна служба України.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2012 року стала перевірка знаходження товариства за місцем реєстрації чи місцезнаходженням, результатом якої є акт № 7/22.5 від 26.07.2013 року про відсутність платника за місцезнаходженням. Однак, варто зазначити, що в матеріалах справи наявний договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» орендує за адресою своєї реєстрації строком на два роки приміщення. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» є вул. Радянська, буд. 59-л, кв. 24, м. Павлоград, що одночасно є адресою орендного приміщення.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що доводи суду першої інстанції відносно того, що при здійсненні зустрічної звірки оформлюється довідка є правильними однак варто враховувати, що така звірка не відбулась і податковий орган не робив співставлення бухгалтерських та первинних документів ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» факт чого засвідчив актом.

Згідно з п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 - орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Колегія суддів приходить до висновку, що протиправність дій Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області полягає в тому, що не проводивши зустрічну звірку та не досліджуючи первинні документи товариства, податковий орган робить висновок про не підтвердження проведення господарських операцій з платниками податків, що є невірним, оскільки мета складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки є засвідчити неможливість зробити звірку з даними по контрагентам платника податків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що будь-які правочини, які здійснювались ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» визнавались судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень, тим більше зазначати про це у акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до п.49.8 ст.49, п.54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України.

Згідно Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України та п.2.21 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266, підставою для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є висновки акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, за результатами яких прийнято податкове повідомлення-рішення. Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що внесення змін до автоматизованих систем баз даних («Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», чи інших баз даних використовуваних в роботі) на підставі акту неможливості проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дії податкової інспекції відносно коригування податкових зобов'язань платника податків в автоматизованих системах баз даних створюють для підприємства певні наслідки по визначенню розміру сплати ПДВ, таке коригування може слугувати приводом податкових перевірок або наступних звірок суб'єктів господарювання з якими ТОВ «Торгова компанія «Сімплекс» мало господарські відносини, тобто дії податкової інспекції утворюють для позивача негативні наслідки та безпосередньо впливають на майновий стан юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що внесення змін до системи ІС «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту про неможливість проведення перевірки та коригування податкових зобов'язань суперечить податковому законодавству. Вирішуючи спір по суті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі № 804/12413/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук