Ухвала суду № 43592610, 24.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 рокусправа № 2а/0470/12944/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/12944/12 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми "Р" від 17 вересня 2012 року №179 та №180.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року позов Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року та відмовити повністю позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. Зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у митному режимі ІМ40 оформлено товар - "цегла вогнетривка" марки КОLAS 50 та КОLAS 130 за кодом 6902209100 згідно УКТЗД, ставка ввізного мита 2% за наступними вантажними митними деклараціями: №113050000/2010/003335 від 27.04.2010р., №113050000/2010/003340 від 27.04.2010р., №113050000/2010/003651 від 07.05.2010р., №113050000/2010/003684 від 07.05.2010р., №113050000/2010/003832 від 13.05.2010р., №113050000/2010/004008 від 19.05.2010р., №113050000/2010/004011 від 19.05.2010р., №113050000/2010/004012 від 19.05.2010р., №113050000/2010/004053 від 20.05.2010р., №113050000/2010/004226 від 27.05.2010р., №113050000/2010/004282 від 28.05.2010р., №113050000/2010/004449 від 02.06.2010р., №113050000/2010/004793 від 14.06.2010р., №113050000/2010/004881 від 16.06.2010р., №113050000/2010/004884 від 16.06.2010р., №113050000/2010/004930 від 17.06.2010р., №113050000/2010/005151 від 24.06.2010р., №113050000/2010/005461 від 02.07.2010р., №113050000/2010/005462 від 02.07.2010р., №113050000/2010/005603 від 06.07.2010р., №113050000/2010/005638 від 07.07.2010р., №113050000/2010/005837 від 13.07.2010р., №113050000/2010/006185 від 21.07.2010р., №113050000/2010/006306 від 26.07.2010р., №113050000/2010/006360 від 27.07.2010р., №113050000/2010/006362 від 27.07.2010р., №113050000/2010/006420 від 28.07.2010р., №113050000/2010/006805 від 06.08.2010р., №113050000/2010/006822 від 06.08.2010р., №113050000/2010/006859 від 09.08.2010р., №113050000/2010/007259 від 18.08.2010р., №113050000/2010/007303 від 19.08.2010р., №113050000/2010/007516 від 26.08.2010р., №113050000/2010/008071 від 09.09.2010р., №113050000/2010/008078 від 09.09.2010р., №113050000/2010/008361 від 16.09.2010р., №113050000/2010/008953 від 05.10.2010р., №113050000/2010/008956 від 05.10.2010р., №113050000/2010/008981 від 06.10.2010р., №113050000/2010/009209 від 13.10.2010р., №110050005/2010/002039 від 24.12.2010р., №110050005/2010/002176 від 28.12.2010р., №110050005/2010/002219 від 29.12.2010р., №110050005/2011/000021 від 05.01.2011р., №110050005/2011/000048 від 06.01.2011р., №110050005/2011/000158 від 13.01.2011р., №110050005/2011/000204 від 14.01.2011р., №110050005/2011/001727 від 10.03.2011р., №110050005/2011/001755 від 11.03.2011р., №110050005/2011/001914 від 16.03.2011р. та №110050005/2011/002111 від 22.03.2011р.

Фізико-хімічні показники "цегли вогнетривкої" були зазначені позивачем у вантажних митних деклараціях (далі - ВМД) відповідно до відомостей сертифікатів якості цього товару, виданих виробником товару REFRACO S.R.O., які були в наявності разом з першими примірниками перевірених ВМД.

Під час митного контролю зауважень по вищевказаним ВМД не було, тому митне оформлення було завершено шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення, у графі D кожного аркушу цих ВМД.

20 серпня 2012 року службовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару "вогнетривка цегла".

За результатами цієї перевірки складено акт №Н70/12/110050000/00191023 від 20.08.2012р..

На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 17 вересня 2012 року №179, яким позивачу було нараховане податкове зобов'язання у розмірі 477590,46грн., та №180, яким позивачу було нараховане податкове зобов'язання у розмірі 95524,45грн..

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

З 01 червня 2012 року набрав чинності Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012р. Ч.1 ст.3 цього Кодексу встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Так, під час прийняття вищевказаних ВМД позивача митним органом чинним був саме Митний кодекс України № 92-ІV від 11.07.2002р. та застосуванню до врегулювання цих правовідносин підлягає саме цей Кодекс.

Так, п.35 ст.1 Митного кодексу України № 92-ІV від 11.07.2002р. (далі - МК України) визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п.19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно п.10.3 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168/97-ВР) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналогічне положення було закріплено і п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ (далі - Закону №2181-ІІІ), чинного на час митного оформлення за першими ВМД (до 01.01.2011р.).

Отже, за змістом цієї статті МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Згідно ст.69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Колегія суддів зазначає про можливість митного контролю після завершення митного оформлення, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, проте відповідачем не надано доказів наявності таких обставин. Вони також не зазначені і в наказі від 17.07.2012р. №449 про проведення невиїзної документальної перевірки позивача.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів, а вказаний позивачем у ВМД код товару не є визначальним для митного органу для класифікації при митному оформленні і носить лише інформативний характер,

Якщо митний орган, приймаючи митну декларацію, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то він в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/12944/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак