Ухвала суду № 43592606, 24.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 року

справа № 191/2053/14-а

2а/191/51/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року у справі № 191/2053/14-а (2а/191/51/14) за адміністративним позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради (далі - відповідач), в якому просило стягнути 668 571 грн. 50 коп. збитків за пільгове перевезення пасажирів.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що порушення умов Договору з боку управління праці відсутнє. Просить скасувати постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача. Вказав, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права, і підстави для його скасування відсутні.

Відповідач надав клопотання про проведення судового засідання без участі його представника, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2010 року між сторонами був укладений договір про надання пільгового проїзду позивачем окремим категоріям громадян та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд.

01.01.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1/2013 до зазначеного договору від 01.01.2010 року. Пунктом 1 цієї угоди передбачено, що сторони домовились, що орієнтована ціна договору на 2013 рік складає 1 020 000 грн. Дана додаткова угода діє до 31.12.2013 року.

Згідно листа № 1249/0/192 - 14 від 07.04.2014 року Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в 2013 році фінансування видатків по субвенції «Щодо пільгових перевезень окремих категорій громадян та обсягів фінансування окремих управлінь по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян» управлінню соціального захисту населення Синельниківської міської ради здійснено у сумі 1 482 600 грн.. Розподіл субвенції за видами витрат та визначення першочергового спрямування отриманих коштів належить до компетенції місцевих органів влади.

Суд встановив, що згідно актів звіряння взаєморозрахунків та пред'явлених відповідачеві рахунків на відшкодування компенсаційних виплат за період з січня по грудень 2013 року, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість становила 1 093 023 грн. 82 коп., з яких фактично було сплачено Управлінням праці лише 424 452 грн. 32 коп.. Вказаний факт не заперечується відповідачем.

Відповідно п. 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою КМУ № 1359 від 16.12.2009 року, залізниці подають відповідним головним розпорядникам коштів суму коштів, що підлягають компенсації.

Згідно п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Статтею 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою КМУ № 256 від 04.03.2002 року, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті АР Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського АР Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктами 3, 8 зазначеного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Вступаючи в договірні відносини, відповідач діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання відповідної державної програми , спрямованої на захист інтересів окремих громадян на пасажирських перевезеннях. Оскільки Управління не провело розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, у обсягах, визначених у актах та договорі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останнє зобов’язано відшкодувати понесені Підприємством збитки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року у справі № 191/2053/14-а (2а/191/51/14) – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак