Ухвала суду № 43592600, 31.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 рокусправа № 804/12538/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техносплав»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року

у справі № 804/12538/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Техносплав»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій відповідача,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємство «Техносплав» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт від 01.08.2014 №3347/142/04-03-22-04-10/32697678 «Про результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Техносплав» з питань дотримання вимог податкового законодавству з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ «Метил» за період березень 2014 року»;

- визнати протиправними дії відповідача стосовно формування висновку про порушення ТОВ НВП «Техносплав» пп.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, чим завищено податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2014 року на суму ПДВ 176 269,00грн. при реалізації товарів на ТОВ «Метил» та встановлення факту документального не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Метил», їх вид, обсяг, якість та розрахунки в частині реалізації товару, попередньо придбаного у контрагентів іноземних компаній.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до перевірки позивачем надані всі витребувані відповідачем первинні документи, які підтверджують задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року податкові зобов'язання з ПДВ. Будь-яких дефектів в оформленні первинних документів відповідачем не встановлено, факт транспортування товару та його документальне підтвердження в ході перевірки досліджено, а правомочність підписання Балашовою Л. Л. документів (договорів з ТОВ «Акреція», ТОВ «Металургійна транспортна компанія», ТОВ «Укррос-транс» та ТОВ «Азон») визначена установчими документами підприємства. Наявними документами підтверджено рух активів в процесі здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю підприємства, що повністю підтверджує факт здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Також, позивач вказує, що акт перевірки не містить жодних доказів встановлених документальною перевіркою порушень та посилань на документи, які підтверджують їх, а невинесення відповідачем за наслідками проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень про зменшення або збільшення грошового зобов'язання суперечить Податковому кодексу України та призвело до безпідставного коригування у бік зменшення задекларованих позивачем податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 176269,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем дотримано порядок проведення перевірки, перевірка проведена на підставі наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки в присутності та з відома директора підприємства.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо формування висновків в акті перевірки судом першої інстанції відмовлено в їх задоволенні з тих підстав, що акти перевірки та висновки, викладені в них, не є нормативними актами, правовими актами індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, не встановлюють, не змінюють і не скасовують норми права, не носять загальний чи локальний характер.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято без повного та всебічного з'ясування обставин. Висновки суду суперечать та не враховують змісту ст.ст.21, 75, 192 ПК України. Податковий орган, посилаючись на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, митні декларації, паспорти якості товару, залізничні накладні, укладені угоди на придбання та реалізацію товару, встановив актом перевірки фактичне придбання товару, його використання в господарській діяльності, при цьому у висновках акту вказує про документальне не підтвердження продажу товару, отже суд дійшов помилкового висновку, що проведення перевірки здійснено у відповідності з вимогами Податкового кодексу України. Також є помилковим висновок суду першої інстанції, що акт перевірки не породжує для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки результати перевірки, що є предметом розгляду даної справи, внесені до аналітичної системи Податковий блок, що призвело до коригування задекларованих позивачем показників податкової звітності і негативних наслідків для позивача у вигляді підриву ділової репутації та втрати довіри до власника.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем на підставі наказу №911 від 30.07.2014, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.5, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП «Техносплав» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ «Метил» (код ЄДРПОУ 34934751) за період березень 2014 року, за результатами якої складено акт №3347/142/04-03-22-04-10/32697678 від 01.08.2014.

Як зазначено в акті перевірки, копія наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Техносплав»» від 30.07.2014 № 911 вручена під підпис уповноваженій особі підприємства 30.07.2014. Направлення на перевірку від 30.07.2014 № 444 пред'явлено під підпис уповноваженій особі підприємства 30.07.2014.

Перевірка проведена з відома та в присутності директора ТОВ НВП «Техносплав», Л.Л. Балашової, якою акт перевірки підписаний без зауважень та заперечень (а.с.30).

Згідно висновків акту перевірки перевіркою встановлено порушення позивачем пп.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014р. на суму ПДВ 176269 грн. при реалізації товарів на ТОВ "Метил";

Позаплановою документальною невиїзною перевіркою позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Метил", їх вид, обсяг, якість та розрахунки в частині реалізації товару, попередньо придбаного у контрагентів іноземних компаній (а.с.14-30).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, в тому числі, з огляду на зміст заявлених позовних вимог, тобто обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій, рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, Податковий кодекс України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Перелік обставин для проведення документальної позапланової перевірки визначається у статті 78 ПК України.

За приписами п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України (яка зазначена як підстава для проведення перевірки позивача) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Позивач не оспорює наявність визначених пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України підстав для проведення перевірки підприємства.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст.81 ПК України, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивачем не заперечується належне вручення йому до початку перевірки копії наказу на проведення перевірки №911 від 30.07.2014 та направлення на проведення перевірки. Посадові особи податкового органу допущені позивачем до проведення перевірки, перевірка проводилась в присутності та з відома директора позивача Балашової Л. Л.

Таким чином, перевірка підприємства позивача проведена відповідачем за наявності законодавчо встановлених підстав та з дотриманням умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що проводячи позапланову документальну виїзну перевірку позивача, відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений законом, правові підстави для визнання оскаржуваних дій відповідача протиправними відсутні.

Щодо решти позовних вимог колегія суддів також вважає вірними висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.6 Розділу ІІ вказаного Порядку № 984 висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється.

Отже, за приписами Порядку № 984 викладення висновків в акті перевірки є обов'язком органів ДПС.

За правилами п.6 розділу IV Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведених норм, вбачається, що акт перевірки є лише компетентною обґрунтованою думкою (позицією) посадової особи контролюючого органу щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення, і не має ознак обов'язковості, притаманних акту індивідуальної дії, оскільки є лише засобом фіксації виявлених податковим органом правопорушень.

Отже, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган, його посадова особа не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку акту перевірки та викладення (формулювання) в такому акті відповідних висновків податкового органу.

Вчиняючи дії по викладенню висновків в акті перевірки від 01.08.2014, відповідач діяв у межах повноважень, наданих органам ДПС чинним законодавством. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодних правових наслідків для позивача таки дії відповідача за собою не потягли.

Внесення податковим органом результатів перевірки до аналітичної системи «Податковий блок» на підставі означеного вище акту перевірки, є окремою процесуальною дією податкового органу, з якою позивач і пов'язує порушення своїх прав та законних інтересів в даному випадку, не є свідченням, що саме висновки акту перевірки породжують для платника податків негативні правові наслідки.

Позивачем не визначено, які правові наслідки, які б порушували законні інтереси підприємства, наступили для останнього у зв'язку з викладенням відповідачем в акті перевірки від 01.08.2014 висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техносплав» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі № 804/12538/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко