Постанова № 43589151, 06.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 804/3400/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі, позивач) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» (далі - ПАТ «КБ «Дніпровське», відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «КБ «Дніпровське», на користь бюджету податкових борг з орендної плати за землю у розмірі 80956, 28 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 80956, 28 грн., який утворився в результаті несплати самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань, визначених в податкових деклараціях з плати за землю. Відповідачем своєчасно не сплачено податкові зобов'язання в добровільному порядку в повному обсязі, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника контролюючого органу.

Представником відповідача 26.03.2015 р. подано до суду заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в обґрунтування якої зазначено, що сума боргу відповідачем визнається, проте на підприємстві склалася ситуація, при якій погашення боргу в повному обсязі ускладнюється у зв'язку зі скрутним фінансовим станом підприємства, відсутністю достатнього об'єму грошових коштів. Представник відповідача вказував про наявність у підприємства великих грошових зобов'язань зі сплати податків та зборів, які розстрочені відповідно до норм чинного законодавства та сплачуються відповідачем своєчасно. Представник відповідача зазначив, що сума заборгованості за даним позовом є значною для підприємства, а тому прийняття та звернення судового рішення по даній справі до виконання у повному обсязі може бути наслідком порушення нормальної господарської діяльності підприємства, невиконання відповідачем власних зобов'язань щодо сплати податків, інших обов'язкових платежів, несвоєчасності виплати заробітної плати працівникам підприємства тощо. Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд в разі прийняття постанови про задоволення позовних вимог відстрочити виконання постанови до 01.04.2016 р. та розстрочити виконання судового рішення у період з 01.04.2016 р. по 31.03.2017 р. шляхом здійснення щомісячних платежів із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків. Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника підприємства.

Положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «КБ «Дніпровське» (код ЄДРПОУ 14308411) зареєстроване як юридична особа 22.06.2006 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі як платник податків та зборів, в тому числі, орендної плати за землю.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до ст. 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Положеннями п. 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідачем 03.02.2014 р. подано до ДПІ у Красногвардійському районі звітну податкову декларацію з плати за землю за 2014 р. № 9004055058, якою платник податків самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2014 р. у розмірі 323825, 15 грн. за рік та 26985, 43 грн. кожного місяця.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що сума не сплаченого податкового зобов'язання відповідача по декларації № 9004055058 складає 80956, 29 грн., в тому числі, 26985, 43 грн. терміном сплати 30.11.2014 р., 26985, 43 грн. терміном сплати 30.12.2014 р., 26985, 43 грн. терміном сплати 30.01.2015 р.

У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, узгоджена сума податкового зобов'язання відповідача з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 80956, 29 грн. не сплачена відповідачем у строк, передбачений ПК України, є податковим боргом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 2798-25 від 09.09.2014 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 47049, 48 грн., яка була отримана представником відповідача 09.09.2014 р., про що свідчить відповідна відмітка на корінці податкової вимоги з підписом уповноважено особи.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг за податковою вимогою в повному обсязі сплачений не був, тому з урахуванням вищенаведеної норми нові податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись.

Положеннями ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Аналогічна правова норма закріплена в ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З досліджених судом документів, наданих представником відповідача на обґрунтування клопотання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд доходить висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, та можливості задоволення вказаного клопотання для збереження нормальної господарської діяльності підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для відстрочення виконання постанови суду до 01.04.2016 р. із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків та розстрочення виконання судового рішення на період з 01.04.2016 р. по 31.03.2017 р. шляхом здійснення щомісячних платежів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Конструкторське бюро «Дніпровське», на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 80956 (вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 28 коп.

Відстрочити виконання постанови суду до 01.04.2016 р. із відображенням відстрочення суми боргу в особовому рахунку платника податків.

Розстрочити виконання постанови на період з 01.04.2016 р. по 31.03.2017 р. шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса