Рішення № 43588459, 14.04.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 р. Справа № 917/132/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022)

в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 47А, м. Полтава, 36000)

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. П. Комуни, буд. 40-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000)

про стягнення 62 475 482,95 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники

в судовому засіданні 02.04.2015р.:

від позивача: Фурайда Н.І.; Олійник О.Ю.

від відповідача: Осадчий А.В.; Кравченко І.В.

в судовому засіданні 09.04.2015р.:

від позивача: Фурайда Н.І.; Олійник О.Ю.

від відповідача: Осадчий А.В.; Кравченко І.В.

в судовому засіданні 14.04.2015р.:

від позивача: Фурайда Н.І.; Олійник О.Ю.

від відповідача: Васюта А. І., Кравченко І.В.

Розглядається позовна заява про стягнення 62475482,95 грн., з яких: 31526437,42 грн. - заборгованість за активну електричну енергію згідно договору № 94 від 11.11.2004 р. про постачання електричної енергії, 44767,82 грн. - заборгованість за реактивну електричну енергію, 3537686,76 грн. - пеня за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 23851225,24 грн. - інфляційні нарахування за активну електричну енергію, 3368896,79 грн. - три проценти річних за активну електроенергію, 128007,42 грн. - інфляційні нарахування за перетоки реактивної електроенергії, 18461,50 грн. - три проценти річних за перетоки реактивної електроенергії.

Відповідач у відзиві визнав вимоги про стягнення 31526437,42 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію та 44767,82 грн. заборгованості за використану реактивну електричну енергію; проти санкцій заперечує, посилаючись на те, що підприємство відповідача є збитковим та має невідшкодовану з боку держави різницю в тарифах. Відповідач вважає нараховані позивачем штрафні санкції та інфляційні нарахування надмірно великими, адже невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 11.11.2004 року, на думку відповідача, не спричинило великих збитків позивачеві, доказів заподіяння таких збитків позивачем не надано. При цьому відповідач прохає застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України з огляду на його тяжке фінансове становище (т. 2 а.с.4).

В судових засіданнях 02.04.2015р., 09.04.2015р. судом оголошувалися перерви згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 14.04.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

11.11.2004 року між ВАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії (позивачем) та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", (відповідачем) було укладено договір на постачання електричної енергії за № 94 (далі -Договір); (т.1 а.с.12-16).

Надалі Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 05.05.2011р. та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09.04.2014р. Відповдіно змінилася й назва філії - на Полтавську філію міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго " (т.1 а.с. 182-195).

Відповідно до Договору про постачання електричної енергії та додатків до нього, укладених між сторонами по справі, позивач (постачальник) зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач (споживач) в свою чергу зобов'язався оплатити постачальнику електричну енергію її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.2.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

За п. 2.2.5 Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електроенергією постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 2 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем протягом 5 (10 для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію) днів з дня виписки рахунку (а.с.16).

В п.4 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору визначено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, визначається підтверджується Актом про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії.

В п. 17 додатків № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до Договору визначено, що кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника протягом п'яти днів від дня отримання розрахункових документів (т.3 а.с.3-138).

На виконання умов Договору за період з 01.12.2013 р. по 19.01.2015 р. позивач поставив, а відповідач спожив активну електричну енергію на загальну суму 52 370 019,78 грн. Зазначене підтверджується показниками електролічильників по об'єктам КП «Полтававодоканал» на 25.12.2013р., на 25.01.2014р., на 25.02.2014р., на 25.03.2014р., на 25.04.2014р., на 25.05.2014р., на 25.06.2014р., на 25.07.2014р., на 25.08.2014р., на 25.09.2014р., на 25.10.2014р., на 25.11.2014р., на 25.12.2014р. (т.1 а.с.24-49).

Сторонами також було підписано акти про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії від 25.12.2013р., від 25.01.2014р., від 25.02.2014р., від 25.03.2014р., від 25.04.2014р., від 25.05.2014р., від 25.06.2014р., від 25.07.2014р., від 25.08.2014р., від 25.09.2014р., від 25.10.2014р., від 25.11.2014р., від 25.12.2014р. (т.1 а.с.50-62).

На оплату вказаної активної електричної енергії позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки №А0094 на загальну суму 52 370 019,78 грн., які були одержані споживачем, що підтверджується підписами на рахунках (а.с.63-76).

За використану активну електроенергію відповідач розрахувався частково, сплативши 20 843 582,36 грн., що підтверджується платіжними дорученням за період 12.12.2013р. - 30.12.2014. (т.2 а.с.32- 88). Розрахунок заборгованості за активну електроенергію - т.1 а.с.17.

Заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 31 526 437,42 грн. відповідачем не сплачена.

За період споживання з 01.12.2013 р. по 19.01.2015 р. відповідач мав сплатити 353 813,21 грн. за перетоки реактивної електричної енергії. На оплату за перетоки реактивної електроенергії позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки №№ Р0094 від 25.12.2013р., від 25.01.2014р., від 25.02.2014р., від 25.03.2014р., від 25.04.2014р., від 25.05.2014р., від 25.06.2014р., від 25.07.2014р., від 25.08.2014р., від 25.09.2014р., від 25.10.2014р., від 25.11.2014р., від 25.12.2014р., які були одержані споживачем, що підтверджується підписами на рахунках (т.1 а.с.77-116).

За реактивну електроенергію відповідач розрахувався частково, сплативши 309045,39 грн. (розрахунок заборгованості за активну електроенергію - т.3 а.с.139).

Заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 44767,82 грн. відповідачем не сплачена.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги на суму про стягнення 31526437,42 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію та 44767,82 грн. заборгованості за використану реактивну електричну енергію (т.2 а.с.4).

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В даному випадку визнання відповідачем вказаних позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Заява про визнання підписана представником відповідача, уповноваженим на вчинення таких дій за довіреністю від 11.06.2014р. (т.2 а.с.101).

Отже, позов в частині стягнення 31526437,42 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію та 44767,82 грн. заборгованості за використану реактивну електричну енергію є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім вище вказаної суми боргу, відповідач станом на 30.11.2013р. мав заборгованість перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за період з 01.12.2010р. по 30.11.2013р. в сумі 95 975 345,33 грн., з якої:

- 6703926,18 грн. залишок несплаченої заборгованості за спожиту електричну енергію, що підтверджена та визнана рішенням господарського суду Полтавської області від 07.06.2011р. у справі № 18/1407/11 за період 01.12.2010р. по 30.04.2011р. (т. 2 а.с.22-23);

- 4557106,65 грн. залишок несплаченої заборгованості за спожиту електричну енергію, що підтверджена та визнана рішенням господарського суду Полтавської області від 17.11.2011р. у справі № 18/3058/11 за період з 01.05.2011р. по 30.09.2011р. (т.2 а.с.24-27);

- 49542459,60 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, що підтверджена та визнана рішенням господарського суду Полтавської області від 10.04.2013р. у справі № 18/2561/12 за період з 01.10.2011р. по 30.11.2012р. (т.2 а.с.16-21);

- 35171852,90 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, що підтверджена та визнана рішенням господарського суду Полтавської області від 03.03.2014р. по справі № 917/2571/13 за період з 01.12.2012р. по 30.11.2013р. (т.2 а.с.28-31).

За результатом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014р. відповідач підтвердив фактичну заборгованість за спожиту активну електричну енергію та за перетоки реактивної електричної енергії, що підтверджується двостороннє підписаним Актом звірки взаємних розрахунків від 13.01.2014р.(т.2 а.с.142).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, під час розгляду однієї справи, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Вищезазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 №10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 №6/433-42/183, від 14.11.011 №12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

На підставі вказаного положення позивачем за період з 31.12.2013 р. по 31.12.2014 р. правомірно нараховано 3 537 686,76 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії (розрахунок - т. 1 а.с.23). Правильність розрахунку перевірено судом.

Відповідач у відзиві прохає застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення пені з огляду на його тяжке фінансове становище (т. 2 а.с.4).

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Згідно статуту Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" дане підприємство є спеціалізованим, основним видом діяльності якого є надання послуг з водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод громадянам та юридичним особам (т.2 а.с.110-123).

В ст. 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, зокрема, гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб; заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом, зокрема, забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання; зобов'язання підприємств питного водопостачання здійснювати заходи щодо забезпечення нормативів питного водопостачання та додержання державних стандартів у сфері питної води та питного водопостачання (ст. 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Як свідчать надані відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2014р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014р. підприємство відповідача є збитковим як в цьому періоді, так і в попередньому (т. 2 а.с.7, 8).

Протоколом № 31 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області від 06.11.2014р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. № 30 «Деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» було узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах КП ПОР «Полтававодоканал» у сумі 288 471 886,27 грн. (т. 2 а.с.5-6).

З огляду на викладене, проведення відповідачем часткових проплат спожитої електроенергії, специфічний вид діяльності відповідача, необхідність врахування інтересів територіальної громади, фізичних та юридичних осіб, недопущення негативних наслідків внаслідок зупинки діяльності підприємства боржника, господарський суд прийшов до висновку про наявність у даному випадку виключних обставин для зменшення належної до стягнення пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії на 50 %, тобто до 1768843,38 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми позивачем заявлено вимоги про стягнення 23851225,24 грн. - інфляційних нарахувань за активну електричну енергію (за період з 30.11.2013 р. по 31.12.2014 р.); 3368896,79 грн. - три проценти річних від простроченої суми за активну електроенергію (за період з 30.11.2013 р. по 31.12.2014 р.); 128007,42 грн. - інфляційних нарахувань за перетоки реактивної електроенергії (за період з 30.11.2013 р. по 31.12.2014 р.); 18461,50 грн. - три проценти річних за перетоки реактивної електроенергії (за період з 30.11.2013 р. по 31.12.2014 р.). Правильність розрахунків перевірено судом. Дані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належну до стягнення суму пені за несвоєчасну сплату активної електроенергії до 1768843,38 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Паризької Комуни, буд. 40а, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 03361661) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 00131819) в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 47А, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 37709834) 31526437грн. 42 коп. - заборгованість за активну електричну енергію, 44767грн. 82 коп. - заборгованість за реактивну електричну енергію, 1768843грн. 38 коп. - пеня за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 23851225грн. 24 коп. - інфляційні нарахування за активну електричну енергію, 3368896грн. 79 коп. - три проценти річних за активну електроенергію, 128007грн. 42 коп. - інфляційні нарахування за перетоки реактивної електроенергії, 18461грн. 50 коп. - три проценти річних за перетоки реактивної електроенергії, 73080грн. 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано: 15.04.2015р.

Суддя Безрук Т. М.