Рішення № 43588275, 10.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2015 року Справа № 915/164/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Груп ЛТД", пр. Миру, 36, оф. 403, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 34706709)

до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", вул. Андрієва, 17, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 03328468)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076)

про визнання продовженим та внесення змін до договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача: Вітюк Антон Євгенович, довіреність № 01/01/2015 від 01.01.2015 року;

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи: Бабенко Олеся Олегівна, довіреність № 1025/10.01-08 від 05.09.2014 року

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Груп ЛТД" з позовними вимогами до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" про:

- визнання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 158 від 01.08.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Груп ЛТД" та Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" продовженим на той самий термін та на тих самих умовах;

- внесення змін до п.п. 1 п. 1 договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 158 від 01.08.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Груп ЛТД" та Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" та викласти його у наступній редакції: … " 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - незакінчене будівництво будівлі готельного комплексу та прилегле замощення (надалі - майно), загальною площею 314 кв.м. (в т.ч. фундамент 93, 04 кв.м.), що знаходиться на балансі КП ММР "Миколаївелектротранс", вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою 6 824,0 грн., розташоване за адресою м. Миколаїв, вул. Будівельників 22. Майно передається в оренду з метою використання для побудови готельного комплексу."

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.02.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 12.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.03.2015 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 31.03.2015 року.

Судове засідання, призначене на 31.03.2015 року, не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2015 року призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.04.2015 року.

В судовому засіданні 10.04.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях (арк. 4-5, 93) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01.08.2008 року між ТзОВ «Капітал Груп ЛТД» та КП «Миколаївелектротранс» був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого в оренду передано фундамент та прилегле замощення загальною площею 314 кв. м. (в т.ч. фундамент - 93, 04 кв. м.) з метою використання під будівництво готельного комплексу.

01.08.2008 року між сторонами був підписаний акт приймання-передавання, в описі якого орендоване майно вказується як «… незакінчене будівництво будівлі готельного комплексу…», вказаний опис значно відрізняється від предмета оренди, вказаного у договорі.

Позивачем було запропоновано внести зміни до договору з метою приведення у відповідність до договору акту приймання-передавання (лист від 26.12.2014 року). Однак, відповідач листом № 58 від 15.01.2015 року відмовив в задоволенні вищевказаної пропозиції про внесення змін до договору, оскільки не вбачає жодних розбіжностей.

Позивачем зазначено, що вказані розбіжності погіршують становище орендаря, оскільки не дають змогу оформити правові документи на добудований об'єкт, а саме готельний комплекс.

Позовні вимоги в частині внесення змін до договору обґрунтовані позивачем положеннями ст. 284 ГК України, 638, 651 ЦК України.

Посилаючись на приписи п. 10.1 Договору та на ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 759, 763, 764 ЦК України, ст. 281 ГК України, представник позивача зазначив, що для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього, а вимога, висловлена відповідачем у листі від 11.06.2014 року № 752, суперечить нормам діючого законодавства.

Позивач також зазначив, що на даний час майно використовується, орендна плата сплачується та приймається орендодавцем.

Враховуючи викладене, представник позивача просив суд визнати договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 158 від 01.08.2008 року, продовженим на той самий термін та на тих самих умовах та внести зміни до п.п. 1 п. 1 вказаного договору.

Відповідач КП Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (арк. справи 30, 62).

Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі, явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Письмового відзиву по суті спору відповідачем не подано.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами від 10.07.14 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином усіх учасників судового процесу про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Представником третьої особи подано суду письмові заперечення на позовну заяву (арк. справи 48-49).

В обґрунтування власної правової позиції представник третьої особи зазначив, що вимога позивача про внесення змін до договору є безпідставною, оскільки жодних розбіжностей між договором та актом приймання-передавання не має, а зазначене позивачем є лише фрагментом короткого опису нежитлового приміщення.

Договірні відносини оренди регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Положенням про оренду майна, що належить до комунальної власності, затвердженим рішенням Миколаївської міської ради від 28.10.2011 року № 10/15.

Об'єктом оренди є майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, а саме:

- цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць);

- нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств, установ, організацій.

Таким чином, фундамент та замощення прилеглої території не входить до даного переліку та не може передаватись в оренду.

Посилаючись на п. 2.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 № 95, а також на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна від 24.05.2001 року № 127 представник третьої особи зазначив, що прилегле замощення не є нерухомим майном (є земельним поліпшенням), а договір № 158 від 01.08.2008 року є удаваним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між КП Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (орендодавець) та ТзОВ «Капітал Груп ЛТД» (орендар) був укладений Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 158 від 01.08.2008 року (арк. справи 10-13).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - фундамент та прилегле замощення (надалі - майно), керуючись розпорядженням управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради від 25.05.2008 року № 307-р, загальною площею 314 кв. м. (в т.ч. фундамент - - 93, 04 кв. м.), що знаходиться на балансі КП ММР «Миколаївелектротранс», вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою 6 824, 0 грн., розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників 22.

Майно передається в оренду з метою використання під будівництво готельного комплексу.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 2.4 Договору у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в 15-денний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передавання приміщення.

Відповідно до п. 2.6 Договору у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Відповідно до п. 6.7, п. 8.2 Договору орендар, орендодавець мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01.08.2008 року.

Відповідно до п. 10.3 Договору зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п. 10.05 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до п. 10.7 Договору чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору № 158 від 01.08.2008 року сторонами було підписано Акт приймання-передавання нежитлового приміщення, який підписано сторонами та відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення - фундамент та прилеглу територію загальною площею 314 кв. м. Короткий опис нежитлового приміщення: в будівлі виконані земляні роботи з устрою фундаменту. Незакінчене будівництво будівлі готельного комплексу. Фундамент, вся решта конструкція відсутня. Стрічковий фундамент виконаний з бутового каміння на цементному розчині (арк. справи 14).

В подальшому 01.08.2011 року між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (орендодавець) та ТзОВ «Капітал Груп ЛТД» (орендар) була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до договору № 158 від 01.08.2008 року (арк. справи 52).

Додатковою угодою № 1 від 01.08.2011 року сторони погодили та виклали п. 10.1 Договору в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що продовжує діяти з 01.08.2011 року».

Таким чином, сторони погодили, що строк дії договору закінчується 31.07.2014 року.

Листом № 763 від 11.06.2014 року орендодавець КП ММР «Миколаївелектротранс» повідомив орендаря ТзОВ Капітл Груп ЛТД» про припинення дії договору оренди з 01.08.2014 року. Повідомлення про припинення дії договору мотивоване: по-перше, закінченням строку дії договору (п. 10.1 Договору); по-друге, прийняттям Миколаївською міською радою рішення № 10/15 від 20.10.2011 року, яким затверджено Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, відповідно до п. 2.3 якого підприємства комунальної власності мають право передавати в оренду нерухоме майно, загальна площа якого не перевищує 200 кв. м., а органом, уповноваженим на укладання відповідних договорів оренди, є Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (арк. справи 45).

В свою чергу 25.12.2014 року орендар ТзОВ «Капітл Груп ЛТД» звернувся до орендодавця КП ММР «Миколаївелектротранс» з листом-пропозицією вх. № 678, яким пропонував внести зміни до п. 1.1 Договору та викласти його в наступній редакції:

" 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - незакінчене будівництво будівлі готельного комплексу та прилегле замощення (надалі - майно), загальною площею 314 кв.м. (в т.ч. фундамент 93, 04 кв.м.), що знаходиться на балансі КП ММР "Миколаївелектротранс", вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою 6 824,0 грн., розташоване за адресою м. Миколаїв, вул. Будівельників 22. Майно передається в оренду з метою використання для побудови готельного комплексу." (арк. справи 46).

Орендодавець КП ММР «Миколаївелектротранс» листом № 58 від 15.01.2015 року надав відповідь про відмову у внесенні змін до п. 1.1 Договору, зазначивши про закінчення строку дії договору 31.07.2014 року, необхідністю звернення до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та про відсутність розбіжностей між договором та актом приймання-передавання (арк. справи 15-16).

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання продовженим договору оренди та внесення змін до договору оренди.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;

3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом;

4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно ч. 2 ст. 291 ГК України та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ЦК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вказане передбачено також у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 року № 12 зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання продовженим на той самий термін та на тих самих умовах договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 158 від 01.08.2008 року, укладеного між ТзОВ "Капітал Груп ЛТД" та КП ММР "Миколаївелектротранс", оскільки орендодавець вчасно до закінчення строку дії договору листом № 763 від 11.06.2014 року повідомив орендаря про припинення дії договору у зв'язку із закінченням його строку та наявністю заперечень щодо його продовження.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Миколаївської міської ради від 20.10.11 року за № 10/15 затверджено Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва (арк. справи 74-89).

Положенням про оренду майна встановлено порядок розгляду питань щодо оренди комунального майна, порядок укладення, зміни та розірвання договорів оренди, встановлено орендні ставки та затверджено Типовий договір оренди комунального майна.

Відповідно до п. 2.3 Положення від імені територіальної громади міста повноваження щодо передачі в оренду комунального майна здійснює:

- управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (далі - Управління) щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності;

- підприємства (в частині нерухомого майна виробничого призначення), установи та організації щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, за умов: реєстрації відповідної заяви державним адміністратором та проходження повної процедури підготовки документів у відповідності до законодавства, своєчасного інформування Управління і комісії про передане в оренду майно з одночасним наданням копії Договору.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 158 від 01.08.2008 року, укладений між ТзОВ "Капітал Груп ЛТД" та КП ММР "Миколаївелектротранс", припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення змін до договору, оскільки зміни можуть бути внесені до договору, який діє.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що зміни до договору вносяться за згодою сторін. Відповідно до ст. 651 ЦК України, на яку посилається позивач, договір може бути змінено в судовому порядку у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадку підтвердження завдання шкоди, внаслідок такого порушення. В спірному випадку, підставою для внесення змін до договору в частині зміни предмета договору (об'єкта оренди), позивач посилається на невідповідність опису об'єкта оренди між договором та актом приймання-передачі майна. Натомість, як вбачається з договору та акту приймання-передачі в оренду передано окреме індивідуально визначене майно - фундамент та прилегле замощення (надалі - майно) загальною площею 314 кв. м., тобто розбіжності відсутні.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. В позові слід відмовити.

Судовий збір в сумі 2 436 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

в позові відмовити.

Судовий збір в розмірі 2 436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 14.04.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш