Ухвала суду № 43586838, 14.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/363/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/775/15 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 69

УХВАЛА

14 квітня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Маслова В. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 березня 2015 року

у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про встановлення факту навчання у середній школі в період Великої Вітчизняної війни, -

в с т а н о в и л а :

19 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, яку мотивував тим, що він народився 07 червня 1934 року і проходив навчання в Сумській середній школі № 4 в період з 1943 по 1950 роки. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які є учасниками війни відносяться, зокрема ті, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років під час навчання в школах вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, працювали в народному господарстві й на будівництві об'єктів господарського і культурного призначення. Він звертався до Сумської середньої шкоди № 4 та до Державного архіву Сумської області для отримання відповідних письмових доказів на підтвердження факту його навчання в школі, але поіменного списку учнів школи у цих установах немає. Просив постановити рішення, яким встановити факт його навчання в Сумській середній школі № 4 в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Ухвалою Ковпакіського районного суду м.Суми від 17 березня 2015 року заяву ОСОБА_3 було залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом при винесенні ухвали було порушено норми процесуального права та його заява повинна бути розглянута судом по суті, оскільки вважає, що він надав суду достатньо переконливих доказів на підтвердження факту його навчання Сумській середній школі № 4 в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками війни вважаються особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією

працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах,

радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні

оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу,

навчались у цей період у ремісничих, залізничних училищах, школах

і училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах

професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або

під час навчання в школах, вищих і середніх спеціальних навчальних

закладах працювали в народному господарстві та на відбудові

об'єктів господарського і культурного призначення.

Для встановлення статусу учасника Великої Вітчизняної війни заявник звертався до управління соціального захисту населення Сумської міської ради, але, у зв'язку із відсутністю підстав для встановлення йому статусу учасника війни, в задоволенні його заяви було відмовлено (а.с.5).

З повідомлення Державного архіву Сумської області та КУ Сумська загальноосвітня шкода І-Ш ступенів № 4 вбачається, що документи в архіві школи за 1941-1945 не збереглися і в Державному архіві також відсутні поіменні списки учнів школи та відсутні поіменні списки і учнів, які працювали в підсобних господарствах, в колгоспах, або приймали участь у відбудові школи. (а.с.4-6).

Відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч.6 ст.235 ЦПК України).

Крім того, ч.4 ст.256 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право був виявлений під час розгляду справи - залишає заву без розгляду.

Місцевий суд, залишаючи заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду виходив з того, що між сторонами вбачається спір про право.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки із заперечення управління соціального захисту населення Сумської міської ради вбачається, що між заявником та управлінням фактично виник спір з приводу встановлення заявнику статусу учасника Великої Вітчизняної війни і встановлення цього статусу тягне за собою надання заявнику пільг передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також висновок суду узгоджується з нормами ст.ст.235, 256 ЦПК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленої ухвали, яка є законною і обґрунтовано., відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 2 п.1; 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 березня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -