Ухвала суду № 43586826, 14.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/13687/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.Номер провадження 22-ц/788/773/15 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 26

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Маслова В. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» на користь ОСОБА_3 11250 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» судовий збір в доход держави в сумі 243 грн. 60 коп.

На зазначене рішення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що отримання позивачем професійного захворювання говорить лише про можливість заподіяння моральної (немайнової) шкоди, а не констатує факт. Судом не достатньою мірою врахована вина позивача у настанні страхового випадку. Доводить, що під час існування трудових відносин відповідач неодноразово інформував позивача про умови праці та наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть негативно вплинути на здоров'я позивача, а також про право на пільги та компенсацію за роботу. Погоджуючись на запропоновані умови праці, позивач усвідомлював про можливі негативні наслідки для свого здоров'я, а також в повній мірі повинен нести солідарну відповідальність за їх настання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 12 липня 1973 року по 01 липня 1994 року та з 24 квітня 1995 року по 09 квітня 2010 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» та був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України (а.с.4-6).

З 16 грудня 2009 року по 18 січня 2010 року ОСОБА_3 перебував на обстеженні в клініці НДІ гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету.

Внаслідок неналежних умов праці позивач отримав професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії токсикоз-пилової етиології в фазі загострення. Емфізема легень другого ступеню. Недостатність кровообігу другого ступеню. Захворювання професійне. Хронічний рінофаринголарингіт. Захворювання професійне (від впливу токсичних, подразнюючих, алергізуючих речовин). Нейросенсорна туговухість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) професійного характеру (від тривалого впливу інтенсивного шуму). Супутній діагноз: захворювання лівої нирки Ст 1 гр. (T1N0M0). Стан після нефректомії (29.01.2009 р.). Єдина права нирка ХПН-0. ІБС. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН II. Хронічний гастродуоденіт зі збереженою кислотоутворюючою функцією шлунку в стадії ремісії. Хронічний холецистит. Викривлення носової перегородки с порушенням носового дихання. Кіста черпало-надгортанної складки зліва. Пахідермія. Попереково-крижовий остеохондроз та спондилоартроз на рівні L3-L4, L5-S1 хребта з двостороннім корешковим синдромом L5-S1 з м'язово-тонічним і алгичним синдромами з порушенням опорно-кінетичної функції хребта. Пресбіопія. Гіпертонічна ангіопатія сітківки (а.с.7).

04 лютого 2010 року на підставі повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 був складений Акт №9 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, в якому зазначено, що професійне захворювання виникло за обставин недосконалості технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи у шкідливих умовах праці. Причиною професійного захворювання є проведення робіт в умовах підвищених рівнів виробничого шуму, пилу, загазованості (а.с.9).

Судом встановлено, що відповідно до акту огляду МСЕК від 07 квітня 2010 року, ступінь втрати професійної працездатності у позивача становила 70% та встановлено II групу інвалідності.

З 21 грудня 2010 року по 17 січня 2011 року, з 14 січня 2013 року по 05 лютого 2013 року ОСОБА_3 повторно перебував на обстеженні в клініці НДІ гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету (а.с.10-12).

Відповідно до довідки виданої МСЕК м. Суми від 03 квітня 2013 року позивачу встановлено 75% стійкої втрати професійної працездатності та підтверджено II групу інвалідності внаслідок професійного захворювання (а.с.13).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на неналежному рівні виконував обов'язки з питань охорони праці на підприємстві стосовно позивача, порушував його права на безпечні умови праці, тому погіршився стан здоров'я позивача через професійні захворювання, у зв'язку з чим відбулась втрата його нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тобто позивачу була заподіяна моральна шкода, для компенсації якої судом визначена сума, з урахуванням принципу розумності і справедливості, враховуючи стан його здоров'я у розмірі 11250 грн., яка стягнута з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч.1 п.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок відшкодувати працівникові моральну шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому завдано ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд обґрунтовано стягнув на його користь відшкодування моральної шкоди з відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач був ознайомлена про наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та про можливі шкідливі наслідки для свого здоров'я висновків суду не спростовують, оскільки не спростовують факту наявності вини роботодавця в неналежному забезпеченні безпечних та нешкідливих умов праці та не є підставою для позбавлення позивача права на отримання відшкодування.

Також під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим у справі обставинам.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий -

Судді -