Ухвала суду № 43580183, 08.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/599/15 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.Провадження № 22-ц/780/1924/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 22 08.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Верланова С.М., Приходька К.П.

за участі секретаря Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР БУД» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2015 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР БУД» про стягнення коштів за договором оренди, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між сторонами було укладено 21 лютого 2012 року договір оренди, за умовами якого відповідачу було передано в оренду офіс по АДРЕСА_1 загальною площею 200 м. кв., а відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 20000 грн., не пізніше 28 числа місяця, що передує звітному.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем з травня 2013 року по квітень 2014 року грошові кошти за користування предметом договору оренди сплачуються частково - замість 20000 грн. сплачується 8000 грн., а з травня 2014 року по січень 2015 року орендна плата за договором взагалі не сплачується. У зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 324000 грн.

Таким чином, просив суд першої інстанції стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 324000 грн., а також 462340 грн. пені та 7600, 11 річних, що разом становить 793940 грн. 11 коп.

Разом з тим, ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що відповідач відмовляється сплачувати заборгованість за користування об'єктом оренди, а тому є всі підстави вважати, що дії відповідача будуть спрямовані на невиконання рішення суду в майбутньому.

Тому, позивач просив накласти арешт на майно ТОВ «ЛІДЕР БУД», а також на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках товариства.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2015 заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на майно ТОВ «ЛІДЕР БУД» на суму 519 380 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ТОВ «ЛІДЕР БУД» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на наступні обставини: позивачем 01 серпня 2014 року було укладено з ТОВ «Центр логістичних послуг» договір про відступлення права вимоги за спірним договором, внаслідок чого позивач перестав бути стороною у зобов'язанні; 06 серпня 2014 року договір оренди було розірвано в односторонньому порядку, а з вересня 2014 року спірні приміщення займають інші особи, а тому підстав для застосування заходів забезпечення позову немає.

На підставі викладеного, ТОВ «ЛІДЕР БУД» просило скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з'ясувати обсяг позовних вимог без перевірки зазначених обставин справи на момент розгляду клопотання не можливо, але існує реальна загроза для виконання можливого рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 151-153 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із видів забезпечення позову, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом майнового характеру, а саме про стягнення коштів, оскільки відповідач заперечує проти позову, тому судом було вірно застосовано заходи забезпечення позову для об'єктивного судового розгляду справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновки суду, належним чином викладені, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР БУД» відхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий

Судді