Ухвала суду № 43576984, 08.04.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Міцнея В.Ф.

секретар: Лук'янишина М.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача та стягнення коштів (повернення депозиту), за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2014 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту).

Посилалася на те, що відповідно до умов укладених договорів вона внесла на депозитні рахунки відповідача кошти на загальну суму 73 590 євро, а саме: 10 000 євро на вкладний рахунок НОМЕР_1 на строк з 04 липня 2013 року по 09 липня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,0 % річних, за договором № 5154/370-13 від 04 липня 2013 року; 18 550 євро на вкладний рахунок НОМЕР_2, на строк з 22 серпня 2013року по 27 серпня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,0 % річних, за договором № 6268/370-13 від 22 серпня 2013 року; 16 540 євро на вкладний рахунок НОМЕР_3, на строк з 29 серпня 2013 року по 03 вересня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,0 % річних, за договором № 6421/370-13 від 29 серпня 2013 року; 28 500 євро, на вкладний рахунок НОМЕР_4 на строк з 04 вересня 2013 року по 09 вересня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,5 % річних, за

___

№22-ц/794/296/15 р. Головуючий у 1-й інстанції Чебан В.М.

Категорія: 27 Доповідач Литвинюк І.М.

договором № 6528/370-13 від 04 вересня 2013 року.

Також зазначала, що неодноразово зверталася до відповідача щодо повернення банківських вкладів та відсотків за ними. Однак відповідач не виконав вимоги позивачки та фактично відмовив у поверненні вкладів.

Просила стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» суму вкладів та нараховані на вклади відсотки за вказаними договорами в розмірі 81 110 євро.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2014 року позов задоволено. ?

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 за договорами банківського вкладу № 5154/370-13 від 04 липня 2013 року суму вкладу 10 000 євро та нараховані на вклад відсотки за період з 05 липня 2013 року до 03 жовтня 2014 року в сумі 1 121 євро; № 6268/370-13 від 22 серпня 2013 року суму 18 550 євро та нараховані на вклад відсотки за період з 23 серпня 2013 року до 03 жовтня 2014 року в сумі 1 857 євро; № 6421/370-13 від 29 серпня 2013 року суму вкладу 16 540 євро та нараховані на вклад відсотки за період з 30 серпня 2013 року до 03 жовтня 2014 року в сумі 1 627 євро; № 6528/370-13 від 04 вересня 2013 року суму вкладу 28 500 євро та нараховані на вклад відсотки за період з 05 вересня 2013 року до 03 жовтня 2014 року в сумі 2 915 євро, а всього загальну суму 81 110 євро.

Вирішено питання про судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та відповідачем в особі відділення № 87 ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» було укладено ряд договорів про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті, а саме: № 5154/370-13 від 04 липня 2013 року, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачці вкладний рахунок НОМЕР_1, а позивачка, як вкладник, внесла на даний рахунок грошові кошти в сумі 10 000,00 євро, на строк з 04 липня 2013 року по 09 липня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,0 % річних; № 6268/370-13 від 22 серпня 2013 року, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачці вкладний рахунок НОМЕР_2, а позивачка, як вкладник, внесла на даний рахунок грошові кошти в сумі 18 550,00 євро, на строк з 22 серпня 2013 року по 27 серпня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,0 % річних; № 6421/370-13 від 29 серпня 2013 року, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачці вкладний рахунок НОМЕР_3, а позивачка, як вкладник, внесла на даний рахунок грошові кошти в сумі 16 540 євро, на строк з 29 серпня 2013 року по 03 вересня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,0 % річних; № 6528/370-13 від 04 вересня 2013 року, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачці вкладний рахунок НОМЕР_4, а позивачка, як вкладник, внесла на даний рахунок грошові кошти в сумі 28 500 євро, на строк з 04 вересня 2013 року по 09 вересня 2014 року, з процентною ставкою за депозитом 9,5 % річних. Отримання вищевказаних грошових коштів працівником банку підтверджується відповідними квитанціями, прикріпленими до договорів про банківський строковий вклад.

Відповідно до умов вказаних договорів, при припиненні дії Договору Банк зобов'язується, здійснити розрахунок, повернути Клієнту суму вкладу та закрити рахунок (п. 2.3.2.), виплатити проценти, нараховані на Вклад, у день закінчення строку вкладу одночасно з поверненням суми вкладу (п. 3.2).

Також судом встановлено, що 28 серпня 2014 року позивачка надіслала відповідачу письмове звернення про повернення вкладів та відсотків за ними по вказаним договорам.

Листом директора Західного регіонального департаменту АТ «Банк «Фінанси та кредит» Плютницької Н.Б. за №9-322400/727/1 від 03 жовтня 2014 року, звернення позивачки про виплату вкладів залишено без задоволення, позивачці запропоновано додатково уточнити розмір коштів, належних до виплати за депозитними договорами. До даного часу відповідачем вклади та нараховані відсотки позивачу не повернуто.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від З грудня 2003 року № 516, (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174, (далі - Інструкція) передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

У справі встановлено, що сторонами додержано письмову форму договору банківського вкладу з видачею позивачці квитанції - документа, що відповідає Положенню та Інструкції.

У зв'язку з цим, вищенаведеним спростовуються доводи апелянта про недотримання письмової форми договору банківського вкладу, укладеного сторонами.

На підставі п.1 наведених договорів вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладні рахунки Клієнта у вищезазначених сумах. Жоден із укладених між позивачем та відповідачем договорів про банківський строковий вклад не містить зазначених в апеляційній скарзі умов про прийняття банком коштів на умовах, визначених в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків, затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку. А тому посилання апелянта щодо неврахування судом першої інстанції Основних умов залучення банківських вкладів, є необґрунтованими.

Апелянт посилається на наявність кримінального провадження від 28 липня 2014 року, відкритого за ознаками скоєного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Проте на час розгляду цивільної справи відсутній вирок, яким були б встановлені обставини вчинення певних протиправних дій, а ОСОБА_2 пред'явлено вимоги, які випливають із договірних відносин, а не з відносин заподіяння шкоди діями працівників банку чи інших осіб.

Апелянт посилається на те, що депозитні вклади, у т.ч. вклади позивачки, не поступали на відповідні рахунки банку, а договори банківського вкладу не обліковувалися в операційній системі банку.

Такі доводи не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

Згідно із п. 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземні валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку (ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України, п. 2.1 Положення).

Встановлено, що у позивачки є оригінали примірників договорів банківського вкладу, квитанції про внесення коштів, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та інших нормативно-правових актів, містять підписи уповноважених осіб банку, відтиски печатки та штампу, достовірність яких апелянтом не оспорюється.

Тому відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необліковування грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-17 цс 12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Як на обставину недодержання вимог щодо письмової форми договору апелянт посилається на те, що підпис на квитанції на здійснення касової операції ймовірно вчинено керівником відділення банку, а не касиром.

З приводу таких доводів апелянта колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність договору банківського вкладу, укладеного між сторонами, крім випадку недотримання вимог щодо письмової форми, прямо не встановлена законом й на час розгляду справи договір не визнаний судом недійсним.

Належність підпису на квитанції саме працівнику банку апелянтом не спростовується.

Таким чином, квитанції за змістом та формою відповідають вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

У зв'язку з наведеним, оскільки позивачка після закінчення строку дії договорів звернулася до банку із заявами про повернення банківських вкладів, банк зобов'язаний був повернути їй депозитні кошти з процентами, а невиконання вказаних зобов»язань за договором є порушенням грошових зобов'язань.

У такому разі суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» обов»язку повернення ОСОБА_2 вкладів та нарахованих відсотків в загальній сумі 81 110 євро.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи і визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно :