Ухвала суду № 43576978, 09.04.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 квітня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Чупікової В.В., Яремка В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю: апелянта, відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовувала слідуючими обставинами.

26.04.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений шлюб.

11.07.2006р. на підставі договору купівлі - продажу сторонами за спільні кошти була придбана у спільну сумісну власність квартира АДРЕСА_1 загальною площею 69,90кв.м., житловою - 46,80кв.м.

Протягом часу, який позивач та відповідач проживають у вищевказаній квартирі, між ними виникають суперечки, під час яких відповідач заявляє, що дана квартира належить тільки йому.

Позивач просила поділити між сторонами квартиру АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на ? частину вказаної квартири; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири.

22-ц/1794/555/ 2015 р. Головуючий у 1 інстанції Гончарова І.М.

Категорія 48 доповідач Перепелюк І.Б.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23.01.2015р. позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що судом не враховано, що квартира, право власності на ? якої визнано за позивачем, передана ОСОБА_2 в іпотеку банку в якості забезпечення перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитних зобов'язань відповідача, які до цього часу не виконані.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення- залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що спірна квартира придбана позивачем та відповідачем під час шлюбу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, отже, кожен із них має право на ? зазначеної квартири.

Встановлено, що з 26.04.2004р. сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі.

11.07.2006р. на підставі договору купівлі - продажу сторони придбали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69,90кв.м., в тому числі житловою - 46,80кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно із ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Доводом апеляційної скарги є те, що судом не враховано, що квартира, право власності на ? якої визнано за позивачем, передана ОСОБА_2 в іпотеку банку в якості забезпечення перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитних зобов'язань відповідача, які до цього часу не виконані.

Такі доводи є безпідставними. Посилання апелянта на наявність боргових зобов`язань відповідача за кредитним договором, які виникли у період шлюбу з позивачем, на правовий режим спірної квартири як спільного майна подружжя не впливає та є необгрунтованими.

З договору іпотеки від 26.09.2007р. вбачається, що ОСОБА_2 передав в іпотеку ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення кредитного договору.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, остання набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Проведення поділу майна між подружжям, в тому числі того, яке є предметом іпотеки, не порушує прав іпотекодержателя, оскільки в цьому випадку кожен із подружжя набуває статусу іпотекодавця.

Враховуючи зазначені норми закону, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України , колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом вірно :