Вирок № 43575062, 14.04.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1845/15

1-кп/639/197/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Макарова О.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 30 січня 2015 р. №12015220500000211 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Манченки Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, на підставі ст.89 КК України не засудженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, суд, встановив:

20 вересня 2014 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_2, зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_2, матеріали кримінальної справи відносно якого виділені в окреме провадження.

В ході спілкування, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, помітили раніше їм невідомих чоловіків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які декілька разів проходили повз них та купували алкогольні напої. У той час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_2, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, прослідували за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 в бік залізничного мосту, де близько 00 годин 30 хвилин 21 вересня 2014 року, наздогнали їх та, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, з метою подолання супротиву останніх, нанесли кожен по одному удару а саме: ОСОБА_1, наніс один удар рукою в голову ОСОБА_4, а ОСОБА_2 наніс один удар рукою в область потилиці ОСОБА_3, від чого потерпілі попадали на землю.

Після цього ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_2, відкрито заволодів чоловічою сумкою ОСОБА_5, в якій знаходились гроші в сумі 200 гривень та ключі від квартири, які не становлять матеріальної цінності для потерпілого. У той час ОСОБА_2, діючи узгодженно з ОСОБА_1, заволодів чоловічою сумкою ОСОБА_3, в якій знаходились гроші в сумі 300 грн. та ключі від квартири, які не становлять матеріальної цінності для потерпілого та мобільний телефон «Нокіа 113», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3395 від 13.11.2014р., - 211 грн., після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілим матеріальної шкоди, а саме ОСОБА_3, на загальну суму 511 гривень, а ОСОБА_5, на суму 200 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що 21 вересня 2014 року, близько 00 годин 30 хвилин, він разом із ОСОБА_2, якого зустрів раніше, наздогнали раніше їм невідомих двох чоловіків, нанесли їм кожен, по удару кулаками по голові, від чого вони впали на землю, після чого він забрав у одного з них сумку, а ОСОБА_2 забрав сумку у іншого потерпілого та вони втекли звідти.

В сумках знаходились гроші, ключи та один мобільний телефон, гроші вони з ОСОБА_6 поділили, телефон собі залишив ОСОБА_2, після чого вони розійшлись.

До працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, судові витрати визнає в повному обсягу.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в судове засідання не з'явились, надали в судове засідання заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності до обвинуваченого ОСОБА_1 будь - яких претензій не мають.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілих про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, які пом'якшують покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному злочині, сприяння, як в ході досудового так і судового слідства у встановленні істини по справі.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, не працює, раніше судимий 19.05.2011 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, в силу ст.89 КК України, судимість погашена, має постійне місце реєстрації та мешкання, за місцем мешкання характеризувався посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно тяжкий злочин, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, те, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового слідства не обирався.

Суд, вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 3 (трьох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі - 244 гривні 50 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин