Ухвала суду № 43574684, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015р. м. Київ К/800/28146/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року

по справі № 820/2509/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання протиправними дій щодо відмови в поверненні зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 1500000,00 грн. на поточний рахунок, зобов'язання надати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та передати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, стягнення з Державного бюджету України суму зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 1500000,00 грн. на поточний рахунок, визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в поверненні зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 505635,10 грн. в рахунок сплати Єдиного соціального внеску, зобов'язання здійснити зарахування зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 505635,10 грн. в рахунок сплати Єдиного соціального внеску у розмірі 505635,10 грн., зобов'язання здійснити відповідні коригування в обліковій картці особливого рахунку платника податків, а саме - суму переплати з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 505635,10 грн. зарахувати у в рахунок сплати Єдиного соціального внеску, визнання незаконними дій щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2014 року за № Ю- 5-11, скасування рішення за № 13/0000154600 від 24.02.2014 року про нарахування штрафу у розмірі 50563,51 грн. та пені у розмірі 9774,42 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2014 року за № Ю- 5-11.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на його поточний рахунок суму зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств в сумі 1500000,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.10.2013 року Публічне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод» мало переплату з авансових внесків по податку на прибуток підприємств, розмір якої за даними податкового органу, відображеними в обліковій картці платника податку, складає 5914931,33 грн., станом на 01.01.2014 року - 4618594,00 грн., станом на 01.02.2014 року - 4047297,00 грн.

Позивач 01.10.2013 року звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів із заявою про повернення зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 1500000,00 грн. на поточний рахунок позивача.

Листом від 17.10.2013 року за № 3754/10/20-20-43 відповідач-1 повідомив позивача про направлення на погодження інформації щодо можливості повернення зайво сплачених коштів у розмірі 1500000,00 грн. по авансовим внескам по податку на прибуток приватних підприємств на адресу ДПС вищого рівня.

Листом від 21.01.2014 року за № 601/10/20-20-41 відповідач-1 відмовив позивачу в поверненні зайво сплачених авансових внесків з посиланням на ст. 43 Податкового кодексу України, в якій передбачено можливість такого повернення тільки після повного погашення податкового боргу, зазначивши, що станом на 21.01.2014 року в картці особового рахунку позивача по єдиному соціальному внеску обліковується заборгованість у сумі 505635,10 грн.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, який набрав чинності 15.10.2013 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до податкового органу з заявою про повернення зайво сплачених сум податкових зобов'язань в розмірі 1500000,00 грн. Наявність вказаної переплати не оспорюється відповідачем.

При цьому, нормами Податкового кодексу та Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів не передбачено отримання погодження на таке повернення від вищестоящих податкових органів.

Таким чином, посилання відповідача в листі від 21.01.2014 року за № 601/10/20-20-41 на неможливість повернення суми переплати через наявність боргу з єдиного соціального внеску є безпідставним, оскільки згідно приписам ч.2 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 9, ст. 10 пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування, не віднесений до переліку загальнодержавних або місцевих податків та зборів, заборгованість з його сплати, відповідно, не є податковим боргом. Будь-яких інших підстав для відмови в поверненні коштів відповідачем не зазначено та судами попередніх інстанцій не встановлено.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року по справі № 820/2509/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 03.04.2015 р.