Постанова № 43568854, 18.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 лютого 2015 року Справа № 814/297/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТОВ "АМАЛЬГАМА ЛЮКС", вул. Громадянська, 119, оф. 109, м. Миколаїв, 54017

доДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2014 р. №0010821502, В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс", звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2014 р. № 0010821502.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за нібито несвоєчасне перерахування товариством авансового платежу з податку на прибуток є неправомірним. Позивач подавав відповідачу заяву про зарахування в рахунок сплати донарахованих зобов'язань з авансових внесків переплати з податку на прибуток.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що позивач не вказав у заяві про необхідність перерахування коштів з одного рахунку на інший, що не дало можливості ДПІ здійснити зарахування переплати.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідачем 16.10.2014 р. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток. Перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57 податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток, про що було складено акт № 2541/14-04-15-02/32719869 (а. с. 8-9).

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 р. № 0010821502, яким нараховано штраф у розмірі 304,16 грн. (а. с. 7).

З адміністративного позову та заперечень відповідача суд встановив, що позивачем 13.12.2013 р. подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 р., в якій збільшено зобов'язання з авансових внесків за січень-листопад 2013 р. на суму 3890,00 грн. З урахуванням переплати на особовому рахунку, сума до сплати склала 2251,57 грн.

На момент подання уточнюючого розрахунку, позивач мав переплату з податку на прибуток і 12.12.2013 р. звернувся до відповідача з заявою про зарахування наявної переплати в рахунок погашення самостійно визначеного зобов'язання в сумі 2251,57 грн. (а. с. 14).

Відповідач подану заяву не врахував і 16.12.2013 р. сформував податкову вимогу № 268-15 на суму 2251,57 грн., яка стала предметом судового розгляду в адміністративній справі № 814/5354/13-а. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 р. податкову вимогу від 16.12.2013 р. № 268-15 визнано протиправною та скасовано (а. с. 10-11). Однак зазначена постанова законної сили не набрала в зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку.

Згідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 43.4 ст. 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Оскільки в ході судового розгляду справи доведено факт звернення позивача з заявою про зарахування наявної переплати в рахунок погашення самостійно визначеного зобов'язання, висновки акту перевірки щодо затримки сплати зобов'язання не відповідають обставинам справи. Відповідач протиправно не зарахував переплату в рахунок погашення боргу.

З огляду на викладене вище, відповідач не довів перед судом законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 182,70 грн. (а. с. 4), що й підлягає відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів від 03.11.2014 р. № 0010821502.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" (ідентифікаційний код 32719869) судовий збір у сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська