УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2015 р.Справа № 639/1575/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.01.2015р. по справі № 639/1575/15-а
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області
про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу 680,00 грн. ВП № 42587088 від 10.02.2015 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.02.2015 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, а саме: ч. ст. 181, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.02.2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що адміністративний позов було подано до суду першої інстанції у порядок та строки визначені ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу 680,00 грн. ВП № 42587088 від 10.02.2015 року безпосередньо надійшла до позивача 10.02.2015 року.
Разом з тим, з позовними вимогами до суду позивач звернувся 23.02.2015 року (як вбачається із штампу вхідної кореспонденції), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 181 КАС України, оскільки останнім днем на оскарження постанови про накладення штрафу від 10.02.2015 року у відповідності до вищенаведеного є 20.02.2015 року.
Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
За висновком суду першої інстанції, позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду, що зумовило застосування судом наслідків пропущення строку звернення до суду, визначених ст.100 КАС України, та відповідно залишення адміністративного позову без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Таким чином, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для залишення її без розгляду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно вимоги ч.2 ст.181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, десять днів у даній категорії справ, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, визнано законодавцем достатнім для того, щоб учасник виконавчого провадження звернувся з позовом до суду.
З матеріалів справи встановлено, що копію оскаржуваної постанови відповідача ВП № 42587088 від 10.02.2015 року про накладення штрафу надійшла до Головного управління 10.02.2015 року, а отже перебіг десятиденного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом починається саме з цієї дати та спливає 20.02.2015 року.
Згідно долученої до матеріалів справи копії позовної заяви від 20.02.2015 року за вих. № 2663-17/20, даний позов прийнято судом першої інстанції 20.02.2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Харкова (а.с. 15), тобто з дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 181 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та наявності підстав для застосування ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області без розгляду на підставі ст.ст. 181, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.01.2015р. по справі № 639/1575/15-а підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.01.2015р. по справі № 639/1575/15-а - скасувати.
Адміністративну справу № 639/1575/15-а за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. направити до Жовтневого районного суду м. Харкова на розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2015 р.
Судове рішення № 43566533, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/1575/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: