Ухвала суду № 43566486, 24.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/2308/2012

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Тропанець О.В.

з участю:представника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Півневої А.В., представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеський області - Костюка М.А., представника приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" - Яцевича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеський області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (в теперішній час Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів), Головного управління Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеський області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" (далі ПрАТ УДП) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з трьома самостійними позовами (справа №1570/2308/2012, 1570/2310/2012, 1570/3164/2012), які ухвалою суду від 07 вересня 2012 року були об'єднані в одне провадження за позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі СДПІ з ОВП у м. Одеси), Головного управління Державної казначейської служби (далі ГУ ДКС) України в особі ГУ ДКС України в Одеський області (з урахуванням уточнених позовних вимог) про:

· скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14 липня 2011 року:

1. №0000601630 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 527 453 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 395 590 грн.;

2. №0000591630 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 98 000 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 73 500 грн. №0000561630 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 37 050 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 27 787, 50 грн., прийнятих на підставі акту перевірки №274/16-3/01125821/36 від 21 червня 2014 року;

· стягнення з Державного бюджету України в особі ГУ ДКС України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова,1/А, код ЄДРПОУ 37607526) суму бюджетного відшкодування ПДВ квітня 2011 року у розмірі 98 000 грн. на користь ПрАТ УДП (68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, буд. 28, код ЄДРПОУ 01125821, р/р 2600801531105 в Укрексімбанку м. Ізмаїл, МФО 328629).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, про що було складено акт перевірки від 21 червня 2011 року №274/16-3/01125821/36 про порушення товариством вимог податкового законодавства.

На підставі акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення, які за результатом адміністративного оскарження були залишені відповідачем без змін.

В ході судового розгляду справи, представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 22 грудня 2014 року, у зв'язку з реорганізацією органів Міндоходів, до справи в якості належного відповідача залучено СДПІ з ОВП у м. Одесі Міжрегіонального ГУМ.

Відповідач СДПІ з ОВП у м. Одесі позовні вимоги не визнав, представник відповідача в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року залучено до участі у справі другого відповідача ГУ ДКС України в Одеський області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року задоволено адміністративний позов ПАТ УДП до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ Міндоходів, ГУ ДКС України про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування.

Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №0000601630, №0000591630, №0000561630 від 14 липня 2011 року, прийнятих на підставі акту перевірки №274/16-3/01125821/36 від 21 червня 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКС України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1/А, код ЄДРПОУ 37607526) суму бюджетного відшкодування квітня 2011 року у розмірі 98 000 грн. на користь ПрАТ УДП (68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, буд. 28, код ЄДРПОУ 01125821, р/р 2600801531105 в Укрексімбанку м. Ізмаїл, МФО 328629).

В апеляційних скаргах СДПІ з ОВП у м. Одеси, ГУ ДКС України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг СДПІ з ОВП у м. Одеси, ГУ ДКС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 08 червня 2011 року по 15 червня 2011 року, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі провела документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ УДП, код ЄДРПОУ 01125821, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, про що було складено акт перевірки від 21 червня 2011 року №274/16-3/01125821/36.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено, що в періоді з 01 березня 2011 року по 30 березня 2011 року товариством порушені вимоги пп.14.1.179, пп.14.1.181, п.14.1 ст. 14, пп.198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст. 198, пп.200.1, пп.200.4, ст. 200, пп. е, є, и, пп.20.1.1, пп.201.6, пп.201.10 ст. 201, п.202.1 ст. 202 ПК України, що призвело до:

· завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в квітні 2011 року на суму 98 000 грн.;

· завищення від'ємного значення по р.20.2 на загальну суму 23 549 грн. у квітні 2011 року;

· завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по р.24 в розмірі 503 904 грн. у березні 2011 року;

· заниження ПДВ який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2011 року на суму 37 050 грн.

На підставі акту перевірки, відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Листом від 26 серпня 2011 року №29566/10/16-335 (т.1 а.с. 230) відповідач виправив свою технічну помилку в податкових повідомленнях-рішеннях.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, товариство оскаржило їх в порядку адміністративного оскарження. Рішенням ДПА в Одеській області від 28 вересня 2011 року №33487/10/25-0007 податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 14 липня 2011 року були залишені без змін, а первинна скарга без задоволення.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право, на підставі ст. 200 ПК України, на бюджетне відшкодування з ПДВ.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 198, 200 ПК України.

В апеляційній скарзі СДПІ з ОВП у м. Одеси, вказується, що в ході перевірки з питання правомірності включення до складу податкового кредиту, податкових накладних , що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді підприємством на запити, не надано документального підтвердження факту такого запізнення (належним чином оформлених поштових документів). Крім того, товариство зі скаргами на постачальників не зверталось.

В апеляційній скарзі ГУ ДКС України вказується, що служба висновок на користь ПрАТ УДП на суму у розмірі 98 000 грн. не отримувало, тому не мало правових підстав на здійснення операції щодо повернення спірної грошової суми.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянтів, виходячи з наступного.

Порушення зафіксовані актом перевірки №274/16-3/01125821/36 стосуються двох податкових періодів, а саме березень та квітень місяці 2011 року, в яких товариство завищило податковий кредит на загальну суму 139 231 грн., в тому числі у березні 2011 року у розмірі 42 185 грн., у квітні 2011 року - 97 046 грн.

Сума зменшеного податкового кредиту березня 2011 року у сумі 42 185 грн. складається з 36 722 грн. за податковим накладним оформленим з порушенням, перелік яких наведений у Додатку 1 до акту перевірки та 5 463 грн. податковий кредит сформований за податковими накладними виданими МП "Сапфір", які на думку відповідача не мають зв'язку з господарською діяльністю, що впроваджується позивачем.

Сума відхилення у розмірі 36 722 грн. - сума податкового кредиту по податковим накладним складеним з порушенням порядку їх заповнення.

Вказана сума була врахована ПрАТ УДП у декларації за червень 2011 року у р.21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу).

Таким чином, позивач погодився з виявленими порушеннями в березні 2011 року та самостійно відредагував податкову звітність.

Залишок суми у розмірі 5 463 грн. - є сумою ПДВ включеною позивачем за результатом проведення з МП ТОВ "Сапфір" господарської операції з придбання ТМЦ, яку відповідач визнав не пов'язаною з господарською діяльністю товариства.

Так, 09 березня 2011 року ПрАТ УДП уклало договір з МП ТОВ "Сапфір" на постачання українських сувенірів із дерева, відповідно до ціни та асортименту, зазначеному у специфікації, продавець поставив товар відповідно до податкових накладних №СА 015 - № СА 018 від 17 березня 2011 року та виставив рахунок №СА-006 від 15 березня 2011 року з наданням податкових накладних на суму ПДВ 5 463, 10 грн. Так, ході судового розгляду справи, представник ПрАТ УДП суду першої інстанції пояснив, що відповідно до договорів перевезення пасажирів (на прикладі договіру фрахтування т/х "Молдавия" №290 від 29 липня 2010 року, укладений з компанією Nicko Tours GmbH) відповідно до умов якого: судновласник забезпечує кіоски та бари своєю продукцією та продає її пасажирам фрахтувальника, сувеніри з дерева придбані у постачальника реалізовувались у кіосках пасажирських суден ПрАТ УДП під час виконання рейсів з перевезення пасажирів фрахтувальника, а отже, продаж таких товарів є доходом підприємства.

Так, статутом ПрАТ УДП у редакції від 24 квітня 2011 року (п.3.3.) дозволені інші види діяльності, у зв'язку з чим продаж сувенірної продукції на бортах суден, зафрахтованих у позивача, суд першої інстанції правомірно визнав вказані операції - операціями пов'язаними з провадженням господарської діяльності.

Крім того, за квітень 2011 року, податковий кредит ПрАТ УДП, був зменшений на 97 046 грн. (з 509 130 грн. до 412 084 грн.).

Сума відхилення 97 046 грн. складається з сум у розмірі:

· 73 957 грн. - сума виникла внаслідок включення позивачем до податкового кредиту звітного періоду (квітень 2011 року) сум податкових накладних виписаних у попередніх податкових періодах отриманих без відповідного поштового підтвердження отримання таких накладних саме у квітні місяці

· 23 089 грн., - сума податкового кредиту по податковим накладним складеним з порушенням їх оформлення.

Так, по сумі 23 089 грн., порушення ПрАТ УДП було визнано товариством, отже податкова звітність була скоригована самостійно у декларації з ПДВ за червень 2011 року (р.21.3 декларації з урахування корегування за березень 2011 року була зазначена сума 59 811 грн. (36 722 грн. +23 089 грн.).

Вирішуючи спірне питання щодо правомірності визначення суми відхилення у розмірі 73 957 грн. судова колегія вважає, що між позивачем та апелянтом СДПІ з ОВП у м. Одеси існує різне розуміння положень ПК України в частині права позивача, як платника ПДВ включати суми податку, вказані в податкових накладних, наданих постачальниками з запізненням, в податковому періоді, в якому такі податкові накладні були фактично отримані.

На думку апелянта СДПІ з ОВП у м. Одеси, право на таке включення виникає лише за умов наявності документального підтвердження запізнення (поштове повідомлення) та наявності скарги на контрагента, щодо порушення строків видачі податкової накладної.

Судова колегія вважає такий довід податкового органу помилковим, оскільки, враховуючи положення п.198.6. ст. 198 ПК України, право на податковий кредит виникає у платника податків після одержання податкової накладної, обмежень, пов'язаних зі строками отримання податкових накладних, обов'язку звернутись зі скаргою на свого постачальника, або отримати таку накладну виключно поштовим зв'язком ПК України не передбачає, у зв'язку з чим цей довід апелянта є також необґрунтованим.

Щодо періоду березня 2011 року, податковий кредит зменшено податковим органом з 1 017 495 грн. на 448 985 грн., відхилення становить 568 510 грн. яке складається з суми 526 324 грн. та 42 185 грн., (висновки податкового органу щодо відхилення на суму 42 185 грн. перевірені судом з викладенням всіх обставин у даній постанові).

Відхилення у розмірі 526 324 грн. складається з податкових накладних виключених з кредиту податковим органом з тих підстав, що вони були включені у звітному періоді з датою виписки в інших періодах. Зазначена сума зменшення податкового кредиту була визначена в акті попередньої перевірки № 273/16-3/01125821/35 та врахована у податковому повідомленні-рішенні №0000531630 від 14 липня 2011 року. Зазначене податкове повідомлення-рішення №0000531630 від 14 липня 2011 року було предметом судового розгляду по адміністративній справі №1570/2311/2012.

Так, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року залишена без змін, якою вищезазначене податкове повідомлення-рішення скасовано.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено право позивача на включення у звітному періоді податкових накладних виписаних в інших періодах.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000601630, яким розмір від'ємного значення з ПДВ зменшено у розмірі 527 453 грн. за квітень 2011 року судова колегія зазначає, наступне.

Така сума зменшеного від'ємного значення відповідно до висновків акту перевірки складається з суми 503 904 грн. (завищення від'ємного значення по р.24 декларації березня 2011 року) та 23 549 грн. (завищення від'ємного значення квітня 2011 року по р. 20.2 декларації).

Представник позивача в ході судового розгляду справи суду першої інстанції пояснив, що показник р.24 декларації березня 2011 року (1 709 558 грн.), був знятий податковим повідомленням-рішенням №0000541630 від 14 липня 2011 року, складеним на підставі акту попередньої перевірки, з урахуванням викладеного податковий орган зменшив від'ємне значення у розмірі 503 904 грн., яке було вже відсутнім на підставі його же рішення.

Сума у розмірі 23 549 грн. є від'ємним значенням квітня 2011 року (р.20.2 декларації). Зняття цього показника відбулось, у зв'язку з тим, що податковий орган врахував зменшення податкового кредиту квітня 2011 року (по порушенням на суму 97 046 грн. висновки податкового органу за якими суд першої інстанції також не підтримав), тим самим зменшив загальну суму податкового кредиту квітня 2011 року з 509 130 грн. до 412 084 грн. при наявності податкових зобов'язань цього періоду у розмірі - 485 581 грн. з визначенням суми до сплати 73 487 грн. (тобто замість від'ємного значення квітня 2011 року - 23 549 грн., податковий орган вирахував позитивне значення квітня 2011 року - 73 497 грн.), в свою чергу відповідно до обліку відповідача залишку від'ємного значення у розмірі 1 709 558 грн. у товариства вже не було і відповідно саме від'ємне значення березня 2011 року (яке не входить до залишку) по розрахункам податкового органу становить не 604 957 грн. а 36 447 грн. тому за результатом вирахування 36 447 грн. від 73 487 грн. було отримано розмір податку до сплати у квітні 2011 року у розмірі 37 050 грн., що відповідно виключає від'ємне значення цього періоду у розмірі 23 549 грн.

Таки чином, оскільки обґрунтування порушень, викладених податковим органом суд не підтримав, ПрАТ УДП правомірно сформував податковий кредит квітня 2011 року у розмірі 509 130 грн. та від'ємне значення у розмірі 23 549 грн., у зв'язку з чим нарахування податкових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням №0000561630 є безпідставним.

Також, з урахуванням норм ст. 200 ПК України, у березні 2011 року ПрАТ УДП мало від'ємне значення у розмірі 604 957 грн., у квітні 2011 року у розмірі 23 549 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000591630 від 14 липня 2011 року, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 98 000 грн. та стягнення з Державного бюджету України вказаної суми бюджетного відшкодування, судова колегія зазначає наступне.

З урахуванням того, що у березні 2011 року ПрАТ УДП мало від'ємне значення у розмірі 604 957 грн., у квітні 2011 року у розмірі 23 549 грн., відповідно до додатку №3 декларації з ПДВ за квітень 2011 року (розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 2 311 462 грн.

Судова колегія вважає, що досліджені судом першої інстанції первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, а тому позивач правильно сформувало податковий кредит з ПДВ відповідного періоду за результатом проведення господарських операцій із вказаними контрагентами з дотриманням вимог ПК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

Отже, у даному випадку, позивачем також правомірно було заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку по податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року 98 000 грн.

Право на відшкодування задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ встановлюється ст. 200 ПК України.

Так, системно аналізуючи положення ст.ст. 254-255 КАС України ст.ст. 56, 200 ПК України, судова колегія приходить до висновку, що моментом закінчення процедури судового оскарження рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є дата набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду адміністративної справи.

Отже, одночасно з процедурою судового оскарження податкового повідомлення-рішення, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ може бути заявлена вимогу щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ.

Згідно абз.2 п.200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. (п.200.13 ст. 200 ПК України).

Так у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) є належним способом захисту цього права.

Виходячи з того, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені ПК України, а податкове повідомлення-рішення №0000591630 від 14 липня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 98 000 грн. підлягає скасуванню у повному обсязі в судовому порядку, судова колегія дійшла висновку, що з Державного бюджету України на користь ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ сума 98 000 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПрАТ УДП до СДПІ з ОВП у м. Одесі, ГУ ДКС України в особі ГУ ДКС України в Одеський області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеський області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 березня 2015 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.