Ухвала суду № 43566400, 07.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7082/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 04 липня 2014 року №0003782201; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 04 липня 2014 року №0003792201 в частині нарахування грошового зобов'язання в розмірі 3243125,00 грн. за основним платежем та 1621562,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Інвестпромгаз» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20 травня 2014 року по 02 червня 2014 року Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, правонаступником якої є Миронівська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 19 травня 2014 року, за результатами якої складено акт від 17 червня 2014 року №432/22-011/19409200, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.135.1, п.135.2, п.135.3, п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, п.п.8, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», в результаті чого встановлено заниження доходу у сумі 4676564,00 грн., у тому числі за І півріччя 2012 року - 354718,28 грн., за 3 квартали 2012 року - 383188,00 грн., за 2012 рік - 2578086,00 грн., за 2013 рік - 2098478,00 грн., у зв'язку із реалізацією товарів, робіт та послуг нижче ціни придбання; ст.138, 139 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у зв'язку із чим завищено суму витрат на 21592992,00 грн., в тому числі за 2012 рік - 2163641,00 грн., за 2013 рік - 19429351,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2091598,00 грн. за 2012 рік та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2013 рік у сумі 21636412,00 грн.; порушення ст.188 Податкового кодексу України, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у зв'язку із чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 658094,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 61910,00 грн., травень 2012 року - 8491,00 грн., червень 2012 року - 543,00 грн., липень 2012 року - 18141,00 грн., серпень 2012 року - 28299,00 грн., вересень 2012 року - 15851,00 грн., жовтень 2012 року - 5436,00 грн., листопад 2012 року - 228463,00 грн., грудень 2012 року - 205082,00 грн., січень 2013 року - 81621,00 грн., лютий 2013 року - 18607,00 грн., березень 2013 року - 972,00 грн., квітень 2013 року - 14246,00 грн., травень 2013 року - 942,00 грн., червень 2013 року - 51194,00 грн., липень 2013 року - 871,00 грн., серпень 2013 року - 32087,00 грн., вересень 2013 року - 492,00 грн., жовтень 2013 року - 10429,00 грн., листопад 2013 року - 74617,00 грн., грудень 2013 року - 25476,00 грн.; порушення ст.185, 186, 187, 188, 200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено неправомірність формування податкового кредиту по операціях з придбання газу та юридичних послуг у загальній сумі 3337052,00 грн., у тому числі за вересень 2012 року - 340896,00 грн., жовтень 2012 року - 2051194,00 грн., листопад 2012 року - 881701,00 грн., грудень 2012 року - 63261,00 грн.; пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у результаті чого порушено порядок утримання та своєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 2188,52 грн.; порушення пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168 ст.168 Податкового кодексу України та не дотримано вимог своєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 96720,50 грн.

При цьому, в акті перевірки відповідач дійшов висновку щодо завищення позивачем суми витрат за 2012 рік по взаємовідносинам з ТОВ «Інвестпромгаз» на суму 16215625,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2091598,00 грн. за 2012 рік, а також завищення податку на додану вартість за вересень-листопад 2012 року на суму 3243124,96 грн.

На підставі акту перевірки №432/22-011/19409200 від 17 червня 2014 року Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 липня 2014 року №0003782201, згідно якого за порушення пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3137397,00 грн., у тому числі 2091598,00 грн. за основним платежем та 1045799,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0003792201, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5992719,00 грн., у тому числі 3995146,00 грн. за основним платежем та 1997573,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомлення-рішеннями, звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2014 року №0003782201, а також податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2014 року №0003792201 в частині збільшення грошового зобов'язання у сумі 3243125,00 грн. за основним платежем та 1621562,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), які прийняті у зв'язку із висновком податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської діяльності позивача із ТОВ «Інвестпромгаз».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується поставка природного газу і використання його у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (споживач) та ТОВ «Інвестпромгаз» (постачальник) укладено договір №38/12 від 07 серпня 2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується здійснити поставку природного газу з урахуванням листа-заявки споживача, яку він повинен надати не пізніше 20 числа, що передує місяцю споживання, оформити документацію, необхідну для отримання газу, протягом 5 днів після оформлення документації передати споживачу акт прийому-передачі природного газу, провести залік споживання природного газу в балансі газу. Споживач зобов'язаний сплатити постачальнику вартість поставленого обсягу природного газу у валюті України, ціна якого узгоджується сторонами і вказується у додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємними його частинами, укласти договір на транспортування газу із газозбутовими і газотранспортуючими організаціями згідно умов поставки газу, обумовлених в п.4.1 цього договору, щокварталу підписувати акти звірки розрахунків із постачальником, після закінчення кожного місяця протягом 5 днів передати постачальнику оригінали актів між споживачем та газозбутовими організаціями (п.2.1).

Обсяг постачання природного газу в період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року орієнтовно визначено на рівні 4700000 метрів кубічних. Одиниця вимірювання: одна тисяча стандартних метрів кубічних. Фактична кількість поставленого газу визначається на підставі щомісячних актів прийому-передачі газу (п.3.4).

Постачальник поставляє природний газ на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу з промислу в газотранспортну систему України. Облік спожитого газу здійснюється відповідними дочірніми підприємствами НАК «Нафтогаз України» і місцевими підприємствами ДК «Укртрансгаз» або організаціями, діючими за їх дорученням, на підставі показників контрольно-вимірювальних приладів, встановлених у споживача (п.4.3).

Якість газу, який передається продавцем покупцеві повинна відповідати вимогам ТУ 320.001.58764-007-95 «Гази горючі природні, що подаються в магістральні газопроводи» та ТУ 320.001.58764-033-2000 «Гази горючі природні родовищ України для промислового та комунально-побутового призначення» (п.3.1). Параметри газу повинні відповідати параметрам основного потоку в газотранспортній системі України (п.3.2).

Ціна природного газу обумовлюється у додаткових угодах до цього договору і визначається як динамічна. Сума договору визначається загальною вартістю природного газу, що поставляється і орієнтовно складає 19999327,20 грн. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника (п.п.5.1, 5.3, 6.1)

Відповідно до додаткової угоди від 07 серпня 2012 року №1 до договору №38/12 від 07 серпня 2012 року ціну природного газу за одну тисячу метрів кубічних без урахування податку на додану вартість та збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки визначено як 3476,451 грн. за тисячу метрів кубічних, а разом із відповідними донарахуваннями - 4255,176 грн.

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові накладні від 30 вересня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 30 листопада 2012 року; акти прийому-передачі природного газу від 30 вересня 2012 року №04/09, від 31 жовтня 2012 року №04/10, від 30 листопада 2012 року 05/11; податкові накладні №133 від 28 вересня 2012 року, №138 від 30 вересня 2012 року, №159 від 15 жовтня 2012 року, №165 від 19 жовтня 2012 року, №168 від 22 жовтня 2012 року, №172 від 23 жовтня 2012 року, №179 від 24 жовтня 2012 року, №180 від 25 жовтня 2012 року, №184 від 26 жовтня 2012 року, №187 від 29 жовтня 2012 року, №191 від 30 жовтня 2012 року, №198 від 31 жовтня 2012 року, №249 від 26 листопада 2012 року, №253 від 27 листопада 2012 року, №258 від 28 листопада 2012 року; акт звірки розрахунків між ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» та ТОВ «Інвестпромгаз» станом на 12 грудня 2012 року; виписки з банківського рахунку на підтвердження оплати за поставлений газ.

На підтвердження транспортування газу, позивачем подано примірник типового договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №03-5047/12-Ц від 05 вересня 2012 року, укладеного позивачем із ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування природного газу в обсязі 4700000 метрів кубічних, в тому числі 400000 - у вересні 2012 року, 2700000 - у жовтні 2012 року, 1600000 - у листопаді 2012 року. Також надано копію договору на розподіл природного газу для потреб промислових споживачів №1300013/12 від 11 вересня 2012 року із додатками, укладеного між ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», згідно якого останнє здійснює у 2012 році транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 4700000 метрів кубічних (у вересні, жовтні та листопаді).

Крім того, на підтвердження перевірки якості придбаного газу подано довідки хіміко-аналітичної лабораторії Золотоніського ЛВУМГ щодо фізико-хімічних показників відповідного природного газу, та як доказ відображення операцій із ТОВ «Інвестпромгаз» у бухгалтерському обліку, надано виписку з бухгалтерських відомостей №176, №135 (по рахунку №630, субрахунок №161 та по рахунку №203, субрахунок №800 відповідно).

ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», яке постановою Господарського суду Київської області від 16 жовтня 2014 року у справі №911/531/14 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Інвестпромгаз», зокрема, отримало копії довідки про взяття на облік платника податків, свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом серії АД №036363 із строком дії з 03 травня 2012 року по 02 травня 2017 року.

Придбаний позивачем природний газ використовувався у власній господарській діяльності в технологічному процесі виробництва цукру при багатоступеневій термічній обробці сумішей, для досягнення відповідних температур застосовується процес згорання природного газу.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на даних системи співставлення на рівні Міністерства доходів і зборів, згідно яких в 2012 році ТОВ «Інвестпромгаз» задекларувало дохід від операційної діяльності в сумі 80919957,00 грн., згідно балансу за 2012 рік у підприємства відсутні основні фонди та чисельність працюючих - 5 осіб, з чого вбачається нереальність здійснюваних поставок.

Крім того, відповідач посилається на акт Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 серпня 2014 року №1175/20-38-22-01-04/37764888 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Українська нафтогазова компанія» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 червня 2012 року по 16 січня 2014 року, в якому зазначено, що діяльність має ознаки фіктивності, оскільки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини (матеріалів) для здійснення відповідних видів діяльності, а також встановлено відсутність товариства за місцезнаходженням.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначений акт перевірки, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податків та звітування продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупцем.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та TOB «Інвестпромгаз» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності TOB «Інвестпромгаз» та відсутності реального здійснення договорів, укладених між даним товариством та позивачем.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до складу валових витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Інвестпромгаз» за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача листів-заявок як на підставу безтоварності операцій є необґрунтованими, оскільки відсутність таких листів-заявок не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, такі документи не є первинними та їх наявність не визначена як обов'язкова.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платника податку - TOB «Інвестпромгаз», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару (природного газу) та проведення оплати за нього, використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04 липня 2014 року №0003782201 повністю, №0003792201 в частині нарахування грошового зобов'язання в розмірі 3243125,00 грн. за основним платежем та 1621562,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14 квітня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.