Ухвала суду № 43566385, 09.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17895/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О. за участю: представника відповідача (КМ України)Ус Д.М.представника відповідача (Державної служби експортного контролю України)Матвєєвої Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Кабінету Міністрів України, Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними та скасування розпорядження про звільнення та наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України та Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними та скасування розпорядження про звільнення та наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2015 року провадження у справі зупинено на стадії попереднього судового розгляду до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" (№ 1682-VII від16.09.2014 р.) Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до іншої ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2015 р. у справі № 826/17895/14.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Кабінет міністрів України подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання з'явилися представники відповідачів, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2015 року вирішено звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, а саме:

- пункту 8 частини першої статті 3, частини третьої статті 1, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" положенням статті 8, статті 21, частин другої та третьої статті 22, частин другої та третьої статті 24, частини першої статті 38, частини першої статті 43, статті 58, частини другої статті 61, статті 62, частини першої статті 64 Конституції України в їх системному взаємозв'язку.

Тобто, факт звернення до Верховного Суду України свідчить про сумнів суду щодо відповідності закону Конституції України.

Одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.

Разом з тим, оскільки процесуальний закон не містить норм, які визначали подальші процесуальні дії суду при зверненні до Верховного Суду України, вказану прогалину було усунуто приписами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", в абзаці 2 пункту 2 якої закріплено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд в будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ст. 2 ст. 156 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади", оскільки, на думку колегії суддів, таке звернення Окружного адміністративного суду м. Києва об'єктивно є перешкодою для вирішення даної справи 826/17895/14 по суті та ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі згідно з вимогами статті 159 КАС України.

Аналогічну позицію підтримує Вищий адміністративний суд України у справі №800/553/14.

Колегія суддів враховує доводи апелянта про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, разом з тим, вважає за необхідне зазначити, що за змістом пункту 4 частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є лише таке порушення норм, зокрема, процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

При цьому частиною 2 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України категорично заборонено скасовувати правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними, рішення суду відповідає критеріям законності та обґрунтованості, тобто ухвалене відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України. В свою чергу, допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, не призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим, на думку апеляційного суду, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Кабінету Міністрів України, Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними та скасування розпорядження про звільнення та наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіІ.О. Грибан О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 14 квітня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.