КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 379/134/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бойко М.Г. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
09 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Ганечко О.М.
суддів: Коротких А.Ю.,Хрімлі О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 02.02.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 02.02.2015 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області щодо відмови позивачу у призначенні, перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області призначити, перерахувати та виплатити позивачу з 21.07.2014 року по 02.08.2014 року щомісячну доплату до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії та є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
12.01.2015 року позивач звернувся до відповідача із проханням провести перерахунок його пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом № 425/03 від 16.01.2015 року відповідач відмовив позивачу в такому перерахунку, посилаючись на норми ст. 116 Бюджетного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України: № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та № 112 від 25.03.2014 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення».
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Частиною 3 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до 4-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 4-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою КМ України № 1210 від 23.11.2011 року, всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено конкретні розміри таких компенсацій, зокрема:
- підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 5,20 грн.;
- щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії - 56,94 грн..
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року за № 3-рп/2012, дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Закони України «Про Державний бюджет на 2011 рік», «;Про Державний бюджет на 2012 рік» та «;Про Державний бюджет на 2013 рік», встановлювали обмеження, щодо виплат додаткових пенсій, доплат особам постраждалих, внаслідок аварії на ЧАЕС.
Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Натомість на підставі Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 3 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення ст.ст. 39, 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що починаючи з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без будь-яких обмежень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що починаючи з 03.08.2014 року , Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Також колегія суддів зазначає, що починаючи з .03.08.2014 року розміри пенсій передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилаються апелянти в апеляційних скаргах, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана вірна правова оцінка на підставі чинного законодавства України.
Доводи апеляційних скарг, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 02.02.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 02.02.15 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Судді: Хрімлі О.Г.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Судове рішення № 43566214, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 379/134/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: