Ухвала суду № 43566086, 03.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2015 рокусправа № П/811/681/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіна постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №П/811/681/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2013 року №0000392207 та №0000402207.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/681/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що ним у перевіряємому періоді правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Експерт Зварювання» та ТОВ «Євроком Компонентс» на підставі належно оформлених податкових накладних, а висновок перевіряючих про неможливість включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, виданими контрагентами, які відсутні за місцезнаходженням, є неправомірним та необґрунтованим.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №П/811/681/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Момонт Г.М.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Експерт Зварювання» і ТОВ «Євроком Компонентс».

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №П/811/681/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що ТОВ «Євроком Компонентс» не здійснювало операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Іст Сейл Маркет» за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року. Крім того, відповідач вказує, що його дії є законними та правомірними.

10 липня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№37161/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на правомірність включення до складу податкового кредиту по виписаним контрагентами податковим накладним, просить залишити постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №П/811/681/14 без змін.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 14 листопада 2013 року по 19 листопада 2013 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Євроком Компонентс» за грудень 2011 року та січень 2012 року і ТОВ «Експерт Зварювання» за березень 2011 року, результати якої оформлено актом №33/11-23-22-07/300112054 від 21 листопада 2013 року.

Відповідач в акті перевірки вказує, що у зв'язку з непідтвердженням податкових зобов'язань ТОВ «Євроком Компонентс», ТОВ «Експерт Зварювання» у ПАТ «НВП «Радій» відсутнє право формування податкового кредиту за грудень 2011 року у сумі 1158963,00 грн., за березень 2011 року у сумі 159 грн.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ПАТ «НВП «Радій» п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1158963,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.19) за березень 2011 року в сумі 159,00 грн.

09 грудня 2013 року на підставі акту перевірки №33/11-23-22-07/300112054 від 21 листопада 2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000392207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 738 445,00 грн., у тому числі 1 158 963,00 грн. основного платежу та 579 482,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000402207, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 159,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, у березні 2011 року за договором про спільну діяльність від 30.06.1998 р. ПАТ «НВП «Радій» придбало у ТОВ «Експерт Зварювання» дріт обміднений на загальну суму 954,00 грн., у тому числі ПДВ - 159,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладною. Оплату вартості придбаного товару здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, а транспортування придбаного товару здійснювалося транспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

За господарською операцією позивача з ТОВ «Експерт Зварювання» суму ПДВ у розмірі 159,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року.

Також, відповідно до договору поставки №42-11-112 від 01.11.2011 р. ПАТ «НВП «Радій» за договором про спільну діяльність від 30.06.1998 р., у грудні 2011 року придбало у ТОВ «Євроком Компонентс» товар на загальну суму 6953779,54 грн., у тому числі ПДВ - 1158963,26 грн., що підтверджуються видатковими та податковими накладними. При цьому суму ПДВ 1158963,26 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень 2012 року. Оплату вартості придбаного товару здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, а транспортування придбаного товару здійснювалось транспортом позивача, що підтверджуються подорожніми листами та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Євроком Компонентс», ТОВ «Експерт Зварювання» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що були досліджені судом першої інстанції, та відповідність яких вимогам закону відповідачем не заперечується.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, що набрали законної сили, на підтвердження здійснення вищезазначеними контрагентами позивача фіктивної діяльності.

Стосовно посилань відповідача в акті перевірки, що став підставою для прийняття оскаржуваного рішення податковим органом, на акти перевірок контрагентів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Висновки актів перевірок контрагентів платника податків не можуть бути беззаперечним доказом відсутності господарських операцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі №810/5303/13-а, зокрема, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, які полягали у призначенні та проведенні документальних позапланових невиїзних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Компонентс», за результатами яких складені акти від 17.07.2013 №12/22-2/36713111 з питань дотримання вимог законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Іст Сейл Маркет» (код ЄДРПОУ 37813842) за період з 01.09.2011 по 31.12.2011; від 12.07.2013 №5/22-03/36713111 з питань дотримання вимог законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Ортей» (код ЄДРПОУ 38104696) за періоди з 01.04.2012 по 30.04.2012 та з 01.07.2012 по 31.07.2012; від 29.07.2013 №36/22-03/36713111 з питань дотримання вимог законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Ортей» (код ЄДРПОУ 38104696) та ТОВ Пауер-Трейд» (код ЄДРПОУ 38148721) за період з 01.05.2012 по 31.07.2012.

У відкритті апеляційного провадження в адміністративній справі №810/5303/13-а відмовлено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року.

З огляду на встановлені судом обставини справи, вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що під час судового розгляду відповідач не надав достатніх доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та відповідними контрагентами.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено законність і обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24 березня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №П/811/681/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 08 квітня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна