Постанова № 43564119, 05.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року Справа № 814/3898/14 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 382 238,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 382 238,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив в установлені законом строки суму податкового зобов'язання, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 382 238,65 грн. З огляду на те, що відповідачем у добровільному порядку податки не сплачені, податкова інспекція звернулася до суду із даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надавав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з 06.02.2009 року року за №4124, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14.11.2014 року №12465/10/14-08-25-14 , копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 8).

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 13.11.2014 року рахується податковий борг:

- з податку на додану вартість у сумі 259 822,45 грн.;

- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 121469,78 грн.;

- збір за забруднення у сумі 946,42 грн.

Вказаний податковий борг виник наступним чином. Як вбачається з матеріалів справи, Первомайською об'єднанною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Миколаївській області було проведено документальну позапланову перевірку щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатом проведення документальної перевірки, було встановлено порушення податкового законодавства, на підставі чого складено акт перевірки за №4362/17/НОМЕР_1 від 21.11.2012 року та прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001521701 від 05.12.2012 року, № 0001541701 від 05.12.2012 року, № 001531701 від 05.12.2012 року.

Відповідно до пункту 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 (включаючи заниження або завищення суми податкових зобов'язань) пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями від 05.12.2012 року № 0001521701 , від 05.12.2012 року № 0001541701, від 05.12.2012 року № 001531701, прийнятими на підставі акту перевірки за №4362/17/НОМЕР_1 від 21.11.2012 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відповідно до ст.56 Податкового кодексу України оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Первомайською об'єднанною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Миколаївській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2013 року № 0007001701, яким було донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 101738,12грн. з яких: за основним платежем - 85015,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами ) - 16722,93 грн., та податкове повідомлення - рішення від 14.09.2013 року №0006991701, яким було донараховано податок на додану вартість на загальну суму 220755,25 грн., з яких: за основним платежем - 187482,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)-33273,25 грн. (а.с.38).

Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що не погодившись з правовими підставами для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідач оскаржив їх у судовому порядку, подавши адміністративний позов до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року по справі №814/4461/13-а в задоволені адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень - рішень було відмовлено повністю. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 року, яка прийнята за розглядом апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року по справі №814/461/13-а було залишено без змін (а.с.39-41). Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.

У відповідності до частини 5 статті 254 КАС України постанова чи ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошові зобов'язання, що виникли за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.09.2013 року № 0007001701, від 14.09.2013 року №0006991701, вважаються узгодженими.

Відповідно до пункту 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у визначені строки не були сплачені суми визначених грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень від 14.09.2013 року № 0007001701, від 14.09.2013 року №0006991701. Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як встановлено судом, позивачем винесено податкову вимогу форми "Ф" від 09.09.2014 року №782-25 на суму податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 382 528,37 грн., яка 11.09.2014 року була отримана відповідачем, що підтверджується підписом про отримання на корінці податкової вимоги форми "Ф" від 09.09.2014 року №782-25 (а.с.13). Проте, як зазначено у позові, відповідачем вказана сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями сплачена не була, та згідно довідки про суму податкового боргу відповідача, станом на 13.11.2014 року, за останнім рахується заборгованість у розмірі 382 238,65 грн. (а.с.8). Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України. Як встановлено судом, відповідач суму боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості станом на момент розгляду справи до суду не надано.

Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом, шляхом надання до суду розрахунку суми заборгованості.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявні відкриті рахунки у банківській установі: Ф Миколаївське обласне АТ "Ощадбанк" м. Миколаїв, рах.№26007051536758 (українська гривня), МФО 326461 (а.с.42).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем самостійно не сплачено податковий борг в сумі 382 238,65 грн., який станом на момент звернення позивача до суду та на момент розгляду справи є сумою податкового боргу відповідача, суд вважає, що вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду, у зв'язку із чим позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст.2, 7-9, 11, 14, 69, 70-72, 79, 86, 94, 103, 158 -163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 382 238,65 грн. - задовольнити. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 382 238,65 грн. (триста вісімдесят дві тисячі двісті тридцять вісім гривень шістдесят п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва