Рішення № 43562874, 12.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 р.Справа № 922/6044/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Сахновщинського району Харківської області, смт. Сахновщина в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області, м. Харків до 1. Сахновщинської районної державної адміністрації, смт. Сахновщина , 2. Фермерського (селянського) господарства "Надежда", с. Шевченкове про визнання незаконним розпорядження за участю представників сторін:

прокурора - Хряк О.О. (посв. № 02856 від 15.08.2014 р.);

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - Вовнянко С.І. (дов. № б/н від 15.01.2015 р.).

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Сахновщинського району Харківської області (надалі - Прокурор), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації (надалі - 1-й Відповідач) № 97 від 25.03.10 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ФСГ "Надежда" із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради".

Ухвалою від 29.12.2014р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 10.03.2015 р. оголошено перерву до 12.03.2015 р.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник Позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 05.02.2015 року за вх. № 4400 Позивач надав до суду відзив на позов (а.с. 91).

1-й Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ від 22.12.2014 р. (а.с. 40), а також відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

2-й Відповідач в судовому засіданні та відзивах на позов (вх. № 2553 від 26.01.2015р. та вх. № 3696 від 02.02.2015р.) проти вимог Прокурора заперечує в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.03.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

24.09.2003 р. Сахновщинська райдержадміністрація (1-й Відповідач) своїм розпорядженням № 267 надала фермерському господарству "Надія" (2-й Відповідач) дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку із земель державного резервного фонду в розмірі 69,9 га та земель запасу в розмірі 45 га, які знаходяться на території Олійниківської сільської ради.

Розпорядженням № 2 від 12.01.2004 р. Сахновщинською райдержадміністрацією було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок ФГ "Надія" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 69,9 га ріллі земель державного резервного фонду та 45 га ріллі земель запасу на території Олійниківської сільської ради.

На виконання вказаних розпоряджень, між ФГ "Надія" та Сахновщинською РДА 02.08.2004 р. було укладено договір оренди № 35 земельної ділянки площею 69,9 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради.

Відповідно до п.8 вищезазначеного договору оренди, цей договір укладено на 5 років (до 15.11.2008 р.); після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 діб до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Оспорюваним розпорядженням голови Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області № 97 від 25.03.2010 р. дано згоду ФСГ "Надежда" на поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004 року, загальною площею 69,9 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради терміном на 10 років.

05.12.2012 року розпорядженням голови Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області № 423 "Про скасування розпоряджень голови районної державної адміністрації від 25.03.2010 року № 96 та від 25.03.2010 року № 97" визнано такими, що втратило чинність розпорядження голови Сахновщинської РДА № 97 від 25.03.2010 року.

На погодившись із розпорядженням голови Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області від 05.12.2012 р. № 423, ФСГ "Надежда" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сахновщинської РДА про визнання протиправними та скасування розпорядження № 423 від 05.12.2012 р.

За результатом розгляду адміністративного позову, Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23 липня 2013 року у справі № 820/5111/13-а, задовольнив адміністративний позов ФСГ "Надежда", визнав протиправним та скасував розпорядження голови Сахновщинської РДА № 423 від 05.12.2012 р. "Про скасування розпоряджень голови районної державної адміністрації від 25.03.2010 року № 96 та від 25.03.2010 року № 97".

Таким чином, розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області № 97 від 25.03.2010 р. "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ФСГ "Надежда" із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради", є чинним.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Прокурор посилається на те, що вказане розпорядження є незаконним і підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що відповідно до п.8 договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004 р., договір укладено на 5 років (до 15.11.2008 р.); після закінчення строку договору ФСГ "Надежда" в строк до 15 серпня 2008 року до Сахновщинської РДА будь-яке повідомлення про поновлення вищезазначеного договору оренди не направляло, а Сахновщинська райдержадміністрація його не отримувала, тобто підстав для поновлення договору оренди не було і договір оренди припинив свою дію.

На думку Прокурора, прийняття Сахновщинською РДА розпорядження № 97 від 25.03.2010 р. "Про поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004 року, площею 69,9 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради" є порушенням земельного законодавства, внаслідок якого неправомірно з власності держави може вибути земельна ділянка, що є предметом договору оренди № 35 від 02.08.2004 року, і за таких підстав зазначене розпорядження підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Заперечуючи проти вимог Прокурора 2-й Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2014 року у справі № 922/381/14 за ФСГ "Надежда" визнано право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 34 площею 45,0000 га, і земельної ділянки № 35 загальною площею 69,9000 га із земель запасу Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області на 10 років. Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2014 року у справі № 922/381/14 в цій частині залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 р. по цій справі.

На підставі рішення господарського суду від 21.03.2014 року у справі № 922/381/14 між ФСГ "Надежда" та Головним управлінням Держземагенства у Харківській області України 06.10.2014 року була укладена додаткова угода до договору оренди від 02.08.2004 року про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 69,9000 га. Таким чином, на думку Відповідача інтереси держави не порушені, і Прокурор не мав права звертатися до суду з цих підстав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника 2-го Відповідача та Прокурора, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За статтями 13, 14 Конституції України, статтею 324 Цивільного кодексу України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності, у тому числі й надання їх у користування, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Підставами набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної власності відповідно до статті 116 Земельного кодексу України є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або результати аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таке положення узгоджується з вимогами статті 16 Закону України "Про оренду землі" згідно з якими укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами першою та третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Разом із тим наведеною нормою не передбачено порядку автоматичного поновлення договорів оренди землі в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі він підлягає поновленню.

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.2010 року (чинної на момент прийняття Сахновщинською РДА розпоряджень № 96 та № 97 від 25.03.2010 року) повноваження з передачі земельних ділянок із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання належали районним державним адміністраціям.

Таким чином оспорюване розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації № 97 від 25.03.10 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ФСГ "Надежда" із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради" винесено в рамках законодавства, чинного на момент його винесення, та з урахуванням вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, ФСГ «Надежда» (Відповідач) зверталося до господарського суду Харківської області з позовом до Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області та Головного управління Держземагенства у Харківській області України в якому просило визнати за ним право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 34, зареєстрованого 02.08.2004 р., загальною площею 45,0000 га із земель запасу Олійниківської сільської ради терміном на 10 років та право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004 р., загальною площею 69,9000 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради терміном на 10 років.

Рішенням господарського суду Харківської області від "21" березня 2014 р. по справі № 922/381/14 позовні вимоги задоволено повністю, визнано за Фермерським (сілянським) господарством "Надежда" право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 34, зареєстрованого 02.08.2004 р., загальною площею 45,0000 га із земель запасу Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області терміном на 10 років та право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004р., загальною площею 69,9000 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області терміном на 10 років.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від "10" грудня 2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2014 року у справі № 922/381/14 в частині визнання за Фермерським (сілянським) господарством "Надежда" право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 34, зареєстрованого 02.08.2004 р., загальною площею 45,0000 га із земель запасу Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області терміном на 10 років та право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004 р., загальною площею 69,9000 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області терміном на 10 років - залишено без змін.

В зазначеній постанові апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи доведено, що орендар продовжував користуватися земельними ділянками за договорами оренди № 34 та № 35 від 02.08.2004 року після закінчення строку договорів оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договорів листів - повідомлень орендодавця про заперечення у поновленні договорів оренди землі.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави звільнення від доказування, до яких відносяться, зокрема, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду. Зазначені обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких підстав, право ФСГ "Надежда" на поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004р., загальною площею 69,9000 га із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області терміном на 10 років, визнано рішенням господарського суду, що набрало законної сили та не потребує доказування.

Отже реалізація переважного права 2-го Відповідача на поновлення договору оренди земельної ділянки № 35, зареєстрованого 02.08.2004 р., здійснена на підставі розпорядження уповноваженого державою органу - Сахновщинської районної державної адміністрації № 97 від 25.03.10 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ФСГ "Надежда" із земель державного резервного фонду Олійниківської сільської ради".

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачений актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, до яких, зокрема відноситься визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В частині 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" зазначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Однак, з огляду на все вищезазначене, суд вважає, що Прокурором не доведено наявності порушення прав, інтересів держави та Позивача у справі з боку відповідачів, а тому визнає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи та належними доказами, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд керується Постановою Пленуму Вищого господарського суду України" 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в п. 4.6. якої зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Таким чином, судовий збір в розмірі 1218,00 грн. підлягає стягненню з Позивача на користь державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 13, 16, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 2, 3, 4, 17, 122, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Держземагенства у Харківській області (61003, м.Харків, вул.Короленка,16; код ЄДРПОУ 38385479) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.03.2015 р.

Суддя І.П. Жигалкін