Рішення № 43562404, 08.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/4467/14

За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"простягнення страхової виплати в сумі 273087,11 грн.

Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Ломака В.С.

Любченко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача Яців О.Р., довіреність №102 від 04.02.2014;від відповідачаКаплуненко А.С., довіреність №3734 від 29.12.2014.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхової виплати у розмірі 273087,11 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2014, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 273087,11 грн. страхової виплати та 5461,74 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі №910/4467/14 скасовано з передачею справи на новий розгляд.

Відповідно до розпорядження керівника апарату №04-23/19 від 06.01.2015, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу №910/4467/14 передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2015 прийнято до розгляду справу №910/4467/14 суддею Васильченко Т.В.

29.01.2015 позивач, через відділ діловодства суду, подав письмові пояснення по справі, в яких вказав, що оскільки смерть застрахованої особи наступила внаслідок механічної асфіксії в результаті утоплення, то у відповідності до п. 6.1 договору страхування це є страховим випадком, а посилання відповідача на п.п. 15.3.5 договору як на підставу для відмови у виплаті на користь вигодонабувача страхової виплати, є безпідставним.

29.01.2015 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що застрахована особа свідомо знаходилась у стані алкогольного сп'яніння в місці, яке є небезпечним для життя, а тому враховуючи положення п. 15.3.10 договору страхування, ним було правомірно відмовлено у здійснені страхового відшкодування.

В судовому засіданні 02.02.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.03.2015.

В судовому засіданні 02.03.2015, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 02.03.2015 призначено колегіальний розгляд справи №910/4467/14 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 справу №910/4467/14 прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 06.04.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.04.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

В судовому засіданні 08.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач) та Шевченко Світланою Григорівною (позичальник) було укладено кредитний договір № 5-Ф/28-12 (кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит на загальну суму 300000,00 грн.

У відповідності до підпунктів 1.3.1, 1.4.1 кредитного договору, строк кредитування з 12.04.2012 по 09.04.2027, із встановленою процентною ставкою за користування кредитними коштами в межах строку користування кредитними коштами - 16,8% річних.

Факт видачі кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № 5430_5 від 12.04.2012 та випискою банку з особового рахунку з 12.04.2012 по 05.07.2013.

При цьому, п. 4.3.6 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується одночасно з укладанням кредитного договору надати до банку укладені у відповідності до вимог банку, у т.ч. внутрішніх нормативних актів договір страхування власного життя позичальника/страхування позичальника від нещасного випадку та договір страхування майна, яке береться в іпотеку, визначеного п.1.2 цього договору, а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування на строк, не менший, ніж один рік.

На виконання умов кредитного договору, між позичальником (застрахована особа) та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страхувальник, відповідач) було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013 (договір страхування).

Оплата застрахованою особою страхового платежу, за умовами договору страхування за перший період страхування, який визначено з 12.04.2013 по 11.04.2014 підтверджується квитанцію №2964281 від 08.04.2013.

За умовами п. 4 договору страхування вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк".

Відповідно до підпункту 4.2.1 договору страхування страхова виплата, що має бути здійснена, виплачується вигодонабувачу в розмірі заборгованості на дату настання страхового випадку за кредитним договором, зазначеним в пункті 4.1 договору.

Пунктом 6.1, 6.6 договору страхування передбачено, що смерть внаслідок нещасного випадку відноситься до переліку страхових випадків. Нещасний випадок - випадкова, раптова, короткочасна, непередбачувана, не спричинена навмисно та незалежна від волі застрахованої особи подія, що сталась протягом строку дії цього договору внаслідок впливу зовнішніх чинників та незалежно від будь-яких обставин і призвела до тимчасового або постійного розладу здоров'я застрахованої особи та/або її смерті.

Страхова сума становить 278044,65 грн. та при настанні страхового випадку вказаного в пункті 6.1. договору страхова виплата здійснюється у розмірі 100% страхової суми (п.п. 7.2, 14.1.2 договору страхування).

Згідно з пунктами 14.4.1, 14.4.8 та 14.4.10 договору страхування страховик приймає рішення про здійснення страхової виплати або відмови у здійсненні страхової виплати на підставі, зокрема, письмової заяви страхувальника, застрахованої особи, вигодонабувача або інших осіб які мають право на отримання страхових виплат згідно з договором за встановленою страховою формою; оригіналу акту про нещасний випадок та/або документу від компетентних органів, який підтверджує факт настання нещасного випадку (довідка з міліції, довідка з ДАІ, тощо в залежності від характеру події), що передбачені чинним законодавством України та довідки медичного закладу з результатами дослідження крові та сечі застрахованої особи на вміст на момент настання нещасного випадку алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин, складеної згідно з законодавством України.

При цьому, не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок/за наявності алкогольного сп'яніння чи алкогольного отруєння або токсичного чи наркотичного сп'яніння застрахованої особи та/або тілесних ушкоджень застрахованої особи внаслідок споживання нею наркотичних, сильнодіючих та психотропних речовин без рецепту лікаря, а також не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок/за наявності свідомого знаходження в місцях, заздалегідь відомих застрахованій особі, як такі, що небезпечні для життя, визначених такими згідно з законодавством (місця проведення вибухових робіт, військові полігони, стрільбища тощо), якщо це не пов'язане з виробничою необхідністю (що зазначається в договорі страхування) або спробою врятування людського життя (п.п. 15.3.5, 15.3.10 договору страхування).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва серії І-ОК № 284404 від 08.07.2013 Шевченко Світлана Григорівна (застрахована особа, позичальник) 06.07.2013 померла.

Відповідно до висновку експерта № 194тр.-2013 смерть Шевченко Світлани Григорівни наступила від механічної асфіксії в результаті утоплення.

При цьому, в крові Шевченко Світлани Григорівни виявлено наявність етилового спирту у цифровому показнику 0,57 проміле. В основу висновку покладений акт судово-токсикологічного дослідження №1643 складений 18.07.2013, який свідчить про те, що судово-токсикологічне дослідження у відношенні до застрахованої особи проводилось через 11 днів після настання нещасного випадку, а тому в зазначеному акті лікар судово-медичний експерт-токсиколог дійшов висновку, що результат дослідження має відносне значення через гнильні зміни об'єкта дослідження.

Постановою слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 08.07.2013 кримінальне провадження, що було відкрито у зв'язку зі смертю застрахованої особи, закрито на підставі ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення), та зазначено, що причиною смерті застрахованої особи є механічна асфіксія внаслідок потоплення у русловому шлюзі №5 в с. Дудки, до якого згідно письмових пояснень свідків застрахована особа разом з чоловіком та друзями прибули з метою купання та відпочинку.

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" листом №4979 від 26.12.2013, посилаючись на підпункт 15.3.5 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 та зазначаючи, що смерть Шевченко Світлани Григорівни настала внаслідок купання в не відведеному для цього місці та за наявності алкогольного сп'яніння, повідомило Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (вигодонабувача) про відсутність підстав для проведення страхової виплати.

У зв'язку з відмовою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" у страховій виплаті, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось з позовом до суду про стягнення з останнього 273087,11 грн. страхової виплати на підставі підпункту 4.2.1 договору страхування та розрахунку, відповідно до якого загальна сума заборгованості застрахованої особи за кредитним договором № 5-Ф/28-12 від 12.04.2012 станом на 05.07.2013 складає 273087,11 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова - 272460,08 грн., заборгованість по процентах прострочена - 627, 03 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про страхування" загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно.

Відповідно до підпункту 5.3.5 пункту 5.3 Правил добровільного страхування від нещасних випадків Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та підпункту 15.3.5 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013, не визнається страховим випадком, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, події, що сталися внаслідок/за наявності: алкогольного сп'яніння чи алкогольного отруєння.

Цифровим показником наявності стану алкогольного сп'яніння свідчить існування більше 0,2 проміле алкоголю в крові згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 №400/666 "Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", та більше 0,3 проміле згідно Методичних вказівок Міністерства охорони здоров'я СРСР від 03.07.1974 "Про судово-медичну діагностику смертельних отруєнь етиловим алкоголем".

Пунктом 2.2.14 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 визначено, що для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і сеча для визначення наявності і концентрації спиртів (будь-яка концентрація етилового спирту в крові трупа при даному виді смерті не повинна підлягати оцінюванню ступеня алкогольного сп'яніння потерпілого).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку експерта №194mp.-2013 згідно даних судово-токсикологічного дослідження, в крові трупа Шевченко Світлани Григорівни виявлено наявність етилового спирту в концентрації 0,57 %, таким чином факт наявності у крові застрахованої особи етилового спирту є доведеним.

При цьому, виходячи з аналізу підпункту 5.3.5 пункту 5.3 Правил Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" добровільного страхування від нещасних випадків, а також підпункту 15.3.5 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013, вбачається, що на визначення події як не страхового випадку впливає не міра (ступень) і оцінка алкогольного сп'яніння (легке, середнє, тяжке), а сам факт наявності у крові застрахованої особи етилового спирту, що в свою чергу є підставою для відмови в здійснені страхової виплати.

Крім того, відповідно до підпункту 5.3.10 пункту 5.3 Правил Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та підпункту 15.3.10 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013, не визнаються страховими випадками, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, події, що сталися внаслідок/за наявності: свідомого знаходження в місцях, заздалегідь відомих як такі, що небезпечні для життя (місця проведення вибухових робіт, військові полігони, стрільбища тощо), якщо це не пов'язане з виробничою необхідністю (що зазначається в договорі страхування) або спробою врятування людського життя.

Пунктом 5.1 Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 передбачено, що купання та масовий відпочинок людей дозволяється тільки у місцях масового відпочинку на водних об'єктах, визначених місцевими органами самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, згідно з Порядком обліку місць масового відпочинку на водних об'єктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 № 264, за наявності паспорта пляжу та розгорнутого рятувального поста.

При цьому, відповідно до пункту 2.3 вказаних Правил у місцях, заборонених для купання повинні бути встановлені щити з написами "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!".

Відповідно до пункту 1 Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 06.03.2002, зазначено, що цим порядком визначено механізм обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах як територій, що підлягають постійному обслуговуванню аварійно-рятувальними службами.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку місця масового відпочинку визначаються органами місцевого самоврядування за проектами відведення земельних ділянок для цієї мети та узгоджуються з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Отже, купання та масовий відпочинок людей дозволяється тільки у місцях масового відпочинку на водних об'єктах, визначених місцевими органами самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Органом місцевого самоврядування, якому підвідомча територія, на якій сталася трагічна подія з Шевченко Світланою Григорівною є Абрамівська сільська рада Вишгородського району Київської області, яка у листі від 14.08.2014 № 02-22/146 повідомила, що по русловому шлюзу № 5 рішення щодо масового відпочинку станом на 06.07.2013 не приймалось; шлюз № 5 є технічною інженерною спорудою для забезпечення стабільного рівня води у водоймі та являється місцем підвищеної небезпеки для купання, про що свідчать відповідні написи "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!", встановлені у відповідності до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 з метою попередження громадян щодо наявності небезпеки купання в русловому шлюзі № 5.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Згідно з додатком 3 до пункту 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 98 від 23.02.2006, одним з основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, є гідротехнічні споруди (дамби, греблі, шлюзи) для накопичення і зберігання значних об'ємів води і рідких речовин, при цьому згідно п. 1 Методики, небезпека - сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, які виникають внаслідок певних ініціюючих подій, і здатних чинити негативний вплив на людей та довкілля.

Таким чином, і матеріалами, і обставинами справи підтверджено, що застрахована особа - Шевченко Світлана Григорівна свідомо знаходилась в місці забороненому для відпочинку та купання, відповідно і небезпечному для купання, враховуючи, що русловий шлюз № 5 в с. Дудки, де потонула застрахована особа, не визначено у законному порядку місцем для відпочинку та купання, про що свідчать встановлені щити з написами "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!".

При цьому, судом враховано, що у відповідності до п.п. 1, 2 Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1288, державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів є автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації щодо потенційно небезпечних об'єктів, який створюється з метою державного обліку потенційно небезпечних об'єктів та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у тому числі транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів.

Відповідно до витягу із Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів русловий шлюз №5 в м. Дудки, Вишгородський район, Київської області, не внесений до відповідного реєстру, втім відсутність зазначеного об'єкту у відповідному реєстрі не спростовує той факт, що гідротехнічна споруда (шлюз) є місцем підвищеної небезпеки для купання людей.

Отже, відповідач правомірно послався на п.15.3.10 договору страхування, як на підставу для відмови у здійсненні страхової виплати позивачу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позаяк, позивачем не доведено, що смерть застрахованої особи є страховим випадком відповідно до умов договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з покладенням судових витрат на позивача у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом, після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст складено 14.04.2015.

Головуючий суддя Т.В. Васильченко

Судді В.С. Ломака

М.О. Любченко