Ухвала суду № 43561734, 12.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 березня 2015 року Справа № 925/1521/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Добролюбової Т.В., Мачульського Г.М.,

розглянувши заявуДочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 10.12.2014у справі№ 925/1521/13за позовомДочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"до Фізичної особи підприємця - ОСОБА_1простягнення 2 139,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з відповідача заборгованості по теплопостачанню у розмірі 1 645,17 грн., пені 132,88 грн., 120,45 грн. інфляційних втрат та 96,86 грн. 3% річних.

Останнім рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.08.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 76,50 грн. пені; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 у справі №925/1521/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 та рішення Господарського суду Черкаської області від 19.08.2014 залишено без змін.

Дочірнє підприємство "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2014 у справі №925/1521/13, в якій просить скасувати зазначену постанову, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2009 у справі №7/142/06-15/334/06-8/315/06, від 06.09.2005 у справі №43/03-05, від 17.03.2011 у справі №2-33/2607.2-2009, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 526, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання" наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 "Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові Вищого господарського суду України від 10.12.2014 у справі №925/1521/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для:

- відмови в позові про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, виходячи при цьому з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що: відповідачем сплачено кошти за спожиту теплову енергію та втрати від межі балансового розподілу до лічильника, що підтверджується копіями платіжних доручень; за період дії, укладеного сторонами, договору про надання послуг з теплопостачання у відповідача відсутній борг зі сплати теплової енергії та втрати від межі балансового розподілу до лічильника; відшкодування втрати теплової енергії від існуючих мереж, які проходять через приміщення і не обліковуються теплолічильником не передбачено договором про надання послуг з теплопостачання, а тому включення їх в заявлену суму боргу є безпідставним. Разом з тим, з урахування факту сплати відповідачем грошових коштів за спожиту теплову енергію у більшому розмірі, який в свою чергу покриває встановлені судом до відшкодування суми інфляційних втрат та 3% річних, підстави для їх стягнення в судовому порядку відсутні;

- часткового стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за отримані послуги у розмірі визначеному за розрахунком суду.

Водночас у постановах від 04.03.2009 у справі №7/142/06-15/334/06-8/315/06, від 06.09.2005 у справі №43/03-05 та від 17.03.2011 у справі №2-33/2607.2-2009 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за безпідставно отриману теплову енергію, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що:

- тепло в приміщення, яке займає відповідач, у спірний період позивачем подавалось в кількості, визначеній в розрахунку згідно Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання", і повинно бути оплачено за тарифами, визначеними органами державної влади або місцевого самоврядування; вартість і кількість теплової енергії, отриманої відповідачем від позивача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради, однак відповідач оплату отриманої теплової енергії не здійснив (справа №7/142/06-15/334/06-8/315/06);

- відповідач орендував приміщення згідно договору оренди в спірний період та отримував послуги з постачання теплової енергії; в порушення Правил користування тепловою енергією та пункту 4.7 договору оренди відповідач не уклав з позивачем договір на користування тепловою енергією, яку фактично споживав, що підтверджується актом перевірки порушень "Правил користування тепловою енергією", актом підключення опалення; відповідачу за фактично спожиту теплову енергію була направлена платіжна вимога на оплату спірної суми боргу, яку відповідач не оплатив (справа №43/03-05);

- факт отримання теплової енергії відповідачем у спірний період встановлений судами попередніх інстанцій; теплова енергія споживається відповідачем за відсутності договору на теплопостачання, що підтверджується відповідним актом та не звільняє відповідача від сплати заборгованості за отриману теплову енергію; докази фактичного відключення відповідача від мереж центрального теплопостачання у встановленому законом порядку відсутні (справа №2-33/2607.2-2009).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірньому підприємству "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" у допуску справи №925/1521/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя К. ГрейцСудді: С. Бакуліна Н. Волковицька Т. Добролюбова Г. Мачульський