Ухвала суду № 43561340, 09.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2666/15

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Максимець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ПАТ «УкрСиббанк», звернувшись 21 березня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №1122929000 від 4 жовтня 2007 року, за яким отримано в кредит 35000,00 доларів США зі сплатою 10,5 % за користування коштами на строк до 4 серпня 2022 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №147489 від 4 жовтня 2007 року. Посилаючись на невиконання умов кредитного договору, ПАТ «УкрСиббанк» просив стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4. заборгованість станом на 3 березня 2014 року в загальній сумі 31457,23 долари США, еквівалентні 305116,25 грн., відшкодувати судові витрати (а.с.1-5).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав (а.с.45-47).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 червня 2014 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в загальній сумі 305116,25 грн., стягнуто з кожного окремо судові витрати (а.с.61-62).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня 2014 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.87).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2014 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в загальній сумі 305116,25 грн., стягнуто судові витрати (а.с.105-106).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За визначеними статтею 526 ЦК України загальними умовами виконання зобов'язання зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

За кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» (після зміни найменування ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року, за яким банком надано, а ОСОБА_3 отримано в кредит грошові кошти в іноземній валюті в сумі 35000,00 доларів США на строк до 4 серпня 2022 року зі сплатою за користування коштами процентів в розмірі 10,5% (п.1.1, 1.2, 1.3). Кредит надано позичальнику для його особистих потреб (п.1.4). Позичальник зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 390,00 доларів США (1.2.2). Кредит надано шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням (п.1.5). У випадку, зокрема, не сплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений договором день сплати платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення умов договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 договору (п.5.5). При порушенні позичальником вимог, зокрема, п.5.5 договору банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 договору (п.8.3). Строк дії договору встановлено з дня укладення договору до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів та/або пені (п.10.5) (а.с.6-16).

Між АКІБ «УкрСиббанк» (після зміни найменування ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4. укладено договір поруки №147489 від 4 жовтня 2007 року, за яким поручитель зобов'язалась відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору №11229290000 від 4 жовтня 2007 року (п.1.1); відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п.1.4); договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором (п.3.1); сторони домовилися про при тримання загальних умов щодо строків позовної давності (п.5.3) (а.с.17-18).

Згідно розрахунку за кредитним договором №11229290000 від 4 жовтня 2007 року заборгованість станом на 3 березня 2014 року становила за кредитом 28753,23 долари США, за процентами 2320,59 доларів США, з пені за період з 3 березня 2013 року до 9 лютого 2014 року за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 272,99 доларів США, з пені за період з 8 березня 2013 року по 9 лютого 2014 року за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами 110,42 доларів США, а всього заборгованість в загальній сумі 31457,23 доларів США, еквівалентних по курсу НБУ станом на 3 березня 2014 року 305116,25 грн. (а.с.19-29).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та норами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов висновку про за задоволення позову про солідарне стягнення з позичальника та поручителя кредитної заборгованості.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

ОСОБА_3 уклав з АКІБ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року, за яким банком надано, а ОСОБА_3 отримано в кредит грошові кошти в іноземній валюті в сумі 35000,00 доларів США. Кредит надано шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням. Починаючи з листопада 2007 року ОСОБА_3 почав виконувати зобов'язання по поверненню суми кредиту та сплаті процентів шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 390,00 доларів США, виконував такі зобов'язання на протязі декількох років. Позичальник ОСОБА_3 припинив вносити кошти на погашення кредиту з лютого 2013 року, на погашення процентів з липня 2013 року. Кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору. Передача грошей відбувається на стадії виконання кредитного договору. В даному випадку передача грошей відбулася шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до положень п.1.5 кредитного договору. На протязі шести років ОСОБА_3 не заявляв про не виконання банком зобов'язань по наданню грошових коштів однією сумою в іноземній валюті шляхом зарахування на поточний рахунок. Посилання апелянта ОСОБА_3 на не отримання суми кредиту в іноземній валюті безпідставні.

Позичальник ОСОБА_3 порушив порядок та умови договору про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами, відтак, передбачене п.5.5 договору право ПАТ «УкрСиббанк» вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та пені наявне, порушення ОСОБА_3 зобов'язання в частині не сплати ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати в розмірі меншому, чим передбачено договором, тягне за собою визначену розділом 8 кредитного договору відповідальність, зокрема, у виді дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів. Апелянт ОСОБА_3 не довів належне виконання кредитного договору та не спростував право банку вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів.

Сторони договору про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року погодили, що у випадку настання обставин, визначених, зокрема, у п.п.5.5 договору банк направляє на адресу позичальника повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, не усунення позичальником порушень протягом 31 календарного дня з дати одержання повідомлення (вимоги) від банку вважати терміном повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту; у випадку неодержання позичальником повідомлення (вимоги банку) в результаті зміни адреси без попереднього письмового повідомлення про це чи з інших підстав - протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що внесення коштів ОСОБА_3 повністю припинив з липня 2013 року (а.с.19-29). 31 січня 2014 року за вихідним №30-11/8427 ПАТ «УкрСиббанк» позичальнику ОСОБА_3 направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, сплати нарахованих процентів (заборгованість станом на 27 січня 2014 року становила 30822,37 доларів США) (а.с.59). 31 березня 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» пред'явлено до суду позов про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, розрахованої станом на 3 березня 2014 року (а.с.1). Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк» визначений розділом 12 договору про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку дотримано, доводи апелянта в цій частині безпідставні.

За змістом положень статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом. Банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку (статті 19,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення НБУ відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу П Закону України від 15 лютого 2011 року №3024-УІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (п.2 ст.5 Декрету про валютне регулювання). Національним банком України на виконання положень статті 11 Декрету про валютне регулювання, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №483 (зареєстровано в Мінюсті України 9 листопада 2004 року №1429/10028), згідно з пунктом 1.5 якого використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

На час укладення договору про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року у АКІБ «УкрСиббанк» були наявні: видана Національним банком України та зареєстрована 28 жовтня 1991 року за номером 57 банківська ліцензія №75 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною 1, пунктами 5-11 частини 2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; виданий Національним банком України та зареєстрований 28 жовтня 1991 року за номером 57 дозвіл на право здійснення банківських операцій, зокрема, операцій з валютними цінностями (а.с.155-158).

Таким чином, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору. Доводи апелянта щодо неправомірності укладення АКІБ «УкрСиббанк» (після зміни найменування ПАТ «УкрСиббанк») кредитного договору без індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу безпідставні.

Зростання/коливання курсу іноземної валюти стосується обох сторін договору, валюту кредиту обирає позичальник, який має зважати на можливу зміну курсу гривні України до іноземної валюти. Апелянт мав можливість отримати кредит в національній валюті, однак обрав кредит в іноземній валюті. Посилання апелянта на зловживання правом зі сторони банку при визначенні порядку повернення кредиту та сплати процентів за кредитом в іноземній валюті безпідставні.

Договір про надання споживчого кредиту №11229290000 від 4 жовтня 2007 року укладено між АКІБ «УкрСиббанк» в особі виконуючого обов'язки начальника відділення №252 Другого Одеського управління Південного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк», що діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та ОСОБА_3 Після зміни найменування АКІБ «УкрСиббанк» повне найменування юридичної особи в

Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (а.с.34-35).

Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк» є кредитором та належним позивачем за вимогами про стягнення кредитної заборгованості за договором №11229290000 від 4 жовтня 2007 року. Доводи апелянта, що передані в кредит кошти є майном відділення №252, а не банку, що саме відділення вправі вимагати повернення кредиту безпідставні, оскільки юридичною особою є ПАТ «УкрСиббанк», а не відділення. Положення статей 512-518 ЦК України щодо зміни кредитора у зобов'язанні апелянт тлумачить не правильно, у спірних правовідносинах зміни кредитора не відбулося.

Правові підстави для скасування рішення суду в частині вимог до позичальника ОСОБА_3 відсутні.

Поручитель ОСОБА_4 рішення суду не оскаржує.

Відповідачі кожен по 1525,58 грн. має відшкодувати ПАТ «УкрСиббанк» понесені та документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 3051,16 грн. (а.с.5).

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2014 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков