Ухвала суду № 43557353, 09.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/215/15 Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.Провадження № 22-ц/780/2074/15 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 26 09.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

09 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Кулішенка Ю.М., Кашперської Т.Ц.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу судді Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Златобанк» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в Кагарлицький районний суд із позовом до ПАТ «Златобанк» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення банківського вкладу.

Вимоги мотивував тим, що 28 жовтня 2013 року між ним і банком було укладено договір банківського вкладу, за яким він передав банку грошові кошти у розмірі 500 000 грн. під процентну ставку 20% річних, строком до 31 жовтня 2014 року. Протягом часу дії договору він поповнював депозитний рахунок на загальну суму 87 930,97 грн. Всього передав банку кошти на суму 587 930,97 грн. Посилаючись на те, що після закінчення строку вкладу банк кошти не повернув, просив стягнути із ПАТ «Златобанк» грошові кошти та проценти, нараховані на вклад.

Ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2015 року відкрито провадження у вказаній справі.

Відповідач ПАТ «Златобанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити ухвалу про повернення позовної заяви заявнику, посилаючись на порушення судом правил підсудності, порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановлюючи ухвалу про відкриття провадження у даній справі, суддя виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України, справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області.

Такі висновки суду є правильними, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.5 ст.110 ЦПК України, яка надає позивачу право вибору підсудності, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду на захист своїх прав, що витікають із договору банківського вкладу, що у свою чергу свідчить про наявність спору, пов'язаного із захистом прав споживачів фінансово-кредитних послуг.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" відповідно до п.2 якого судам слід мати на увазі, що до відносин, які регулюються законом України "Про захист прав споживачів" належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України "Про захист прав споживачів" N 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення вказаного Закону, які спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За вказаних обставин, відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України суддею Кагарлицького районного суду Київської області області обґрунтовано було відкрито провадження у вказаній справі із додержанням передбаченого ч. 8 ст. 110 ЦПК України правила підсудності справ за вибором позивача.

Ухвала постановлена з додержанням вимог закону і передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апелянта про необхідність застосування ст.109 ЦПК України, яка передбачає пред'явлення позову до юридичної особи за її місцезнаходженням, необгрунтовані, оскільки вказана норма визначає загальні правила підсудності за місцезнаходженням відповідача, а положення ст.110 ЦПК України регулюють випадки визначення підсудності за вибором позивача.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу і не впливають на законність постановленої ухвали.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Златобанк» - відхилити.

Ухвалу судді Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: