Вирок № 43556537, 09.04.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/23345/14-к

н/п 1-кп/640/138/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2015 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Пархоменко О.Г.,

за участю прокурора - Калюжко А.А.,

захисника - адвоката Клименко О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженки м. Харкова, громадянки України, яка має середню освіту, не заміжня, не працююча, раніше судима: 09.07.2013 р. Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2014 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, знаходячись біля магазину «Крамниця», розташованого на перехресті вул. Шевченко та вул. Матюшенко в м. Харкові, реалізуючи свій злочинний умисел, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала смартфон ТМ «НТС» моделі Disaer V, що належав потерпілому ОСОБА_3, вартістю 1205 грн. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4098 від 22.12.2014 р. з сим-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», що не представляє для потерпілого матеріальної цінності, який випав з рук ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину ОСОБА_2 зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1205 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 спочатку свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, не визнала та пояснила, що 12.11.2014 р. вона разом з ОСОБА_5, потерпілим ОСОБА_6 та його дружиною знаходились біля магазину «Крамниця», де пили напої, слухали музику по телефону потерпілого. Рядом також знаходились цигани. Потім дружина потерпілого впала. Потерпілий почав її піднімати і також впав. Коли вони піднялись, почали шукати телефон, який пропав. Стали пред'являти претензії до ОСОБА_2 щодо пропажі телефону. Потім потерпілий намагався викликати міліцію, але міліція не приїхала. Також потерпілий пред'являти претензії іншим людям, але телефон не знайшли і всі розійшлись. Через місяць побачила потерпілого, який вимагав повернення телефону та сказав, що написав на неї заяву в міліцію. В цей день її затримали та відвезли в райвідділ міліції. В подальшому, даючи пояснення в судовому засіданні, ОСОБА_7 визнала вину в скоєнні крадіжки телефону. Пояснила, що викрадений телефон продала ОСОБА_8 та його дружині на 300 грн. В попередніх судових засіданнях не визнавала вину, оскільки послухала поради осіб, з якими находиться в слідчому ізоляторі, які радили їй не визнавати вину в крадіжці. В скоєному розкаюється, обіцяє відшкодувати потерпілому завдану шкоду, просить суворо не наказувати.

Винність ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 12.11.2014 р. він з дружиною ОСОБА_4 на трамвайній зупинці біля станції метро «Київська» зустріли обвинувачену ОСОБА_2 з ОСОБА_5 та ще одним молодим чоловіком. Дружина тримала в рука мобільний телефон, що належав потерпілому, та показувала ОСОБА_2 фото. Телефон чорного кольору сенсорний ТМ «НТС». Потім дружина впала, а телефон випав у неї з рук. ОСОБА_3 нагнувся, щоб підняти дружину, але сам також упав. В цей час ОСОБА_2 відбила телефон ногою в бік, а потім підняла телефон і зайшла за аптеку. ОСОБА_3 подумав, що ОСОБА_2 поверне телефон. Але коли ОСОБА_3 та його дружина підвелись, ОСОБА_2 поряд вже не було. Коли ОСОБА_2 повернулась, ОСОБА_3 попросив її повернути телефон, але вона відмовилась і сказала, що не брала телефон. За ОСОБА_2 заступились ОСОБА_5 та цигани, які знаходились поруч. ОСОБА_3 намагався подзвонити на свій телефон, але він був відключений. Після цього потерпілий з дружиною поїхали додому. Наступного дня звернувся із заявою до міліції, вказавши, що ОСОБА_2 викрала в нього телефон. Через де кілька днів зустрів ОСОБА_2, просив її повернути телефон, але вона сказала, що не брала його. Через місяць знову зустрів ОСОБА_2, попросив повернути телефон, тоді вона запропонувала повернути гроші, але пізніше. Після чого ОСОБА_3 викликав міліцію і його разом з ОСОБА_2 відвезли до райвідділу міліції. В міліції ОСОБА_2 зізналась, що вона вкрала телефон, виключила його та викинула в сміттєвий бак. Вранці повернулась та достала телефон з сміттєвого баку. Пізніше телефон продала цигану ОСОБА_8 за 300 грн. В міліції ОСОБА_2 просила її відпустити, обіцяла повернути телефон або гроші, проте нічого не повернула, хоча ще місяць знаходилась на свободі.

Показаннями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що 12.11.2014 р. вона зі своїм чоловіком ОСОБА_3 зустріли ОСОБА_2 з хлопцем та разом пішли до магазину «Крамниця». ОСОБА_4 взяла у чоловіка телефон та почала показувати ОСОБА_2 фото на телефоні. Потім ОСОБА_4 упала і телефон випав з її рук. Поки чоловік допомагав їй піднятись, ОСОБА_2 підняла телефон і пішла. Коли ОСОБА_4 попросила ОСОБА_2 повернути телефон, вона відповіла, що нічого не брала. За ОСОБА_2 заступився ОСОБА_5 Тоді вони з чоловіком поїхали додому. Наступного дня чоловік звернувся до міліції із заявою, в якій указав, що ОСОБА_2 викрала його телефон. ОСОБА_4 також їздила в міліцію та впевнена, що телефон викрала ОСОБА_2, оскільки сама це бачила.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що знає про те, що у потерпілого пропав телефон. Наступного дня вона купила у ОСОБА_2 сенсорний телефон чорного кольору без аксесуарів за 300 грн., проте не знала, що цей телефон крадений. Разом з нею був чоловік ОСОБА_8, який це також бачив. Пізніше продала цей телефон на радіоринку біля станції метро «Героїв Праці» за 350 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що бачив, як його дружина ОСОБА_9 купила у ОСОБА_2 за 300 грн. сенсорний телефон чорного кольору без сим-карти та зарядного пристрою. Напередодні увечері, перед тим днем, коли купили телефон, біля крамниці, що трамвайній зупинці, він з дружиною бачили ОСОБА_2 та потерпілого, який сварився через те, що в нього викрали телефон.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 12.11.2014 р. він з ОСОБА_2 стояли на перехресті вул. Шевченко та вул. Матюшенко. Спочатку були вдвох, потім підійшов потерпілий з дружиною. Все відбувалось на трамвайній зупинці біля магазину «Крамниця». Там були також інші люди, цигани. Потерпілий сказав, що в нього пропав телефон, намагався його відшукати, але не зміг. Не пам'ятає, щоб потерпілий пред'являв претензій ОСОБА_2 в зв'язку з пропажею телефону. Через місяць зустрів ОСОБА_2 Вона сиділа на трамвайній зупинці і її тримав потерпілий, який викликав міліцію. Після чого їх відвезли в райвідділ міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що 24.12.2014 він на зупинці в районі станції метро «Київська» чекав трамвай. Його запросили бути понятим. Він бачив як обвинувачена показала, де вона знайшла телефон та викинула його в сміттєвий бак. Показання обвинувачена давала добровільно. Був складений протокол, який ОСОБА_10 та другий понятий підписали.

Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 24.12.2014 р., в ході якого ОСОБА_2 показала де, коли та за яких обставин вона викрала телефон «НТС» чорного кольору, який належав потерпілому ОСОБА_6, та сховала телефон в сміттєвий бак (арк. 67-70 кримінального провадження).

Даними судової товарознавчої експертизи №4098 від 22.12.2014 р., згідно висновку якої вартість смартофону марки НТС модель Disaer V (без врахування вартості комплектних пристроїв) становить 1205 грн. (арк. 42-43 кримінального провадження).

Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Суд таким чином кваліфікує дії ОСОБА_2, виходячи з вимог ст.337 КПК України, якою передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, враховуючи те, що суд має право вийти за межі висунуто обвинувачення, зазначеного обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона раніше судима, не працює, не заміжня, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, пом'якшуючу покарання обставину, і вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки її виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Саме покарання у вигляді позбавлення волі на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше судима та вчинила новий злочин в період іспитового строку за попереднім вироком.

При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченій ОСОБА_2 застосуванню підлягає ст.71 КК України, оскільки ОСОБА_2 засуджується за кримінальне правопорушення, яке вона вчинила до повного відбуття покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 09.07.2013 р., яким ОСОБА_2 була засуджена за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

В строк відбування покарання ОСОБА_2 слід зарахувати строк перебування під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжується судом до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню в розмірі вартості викраденого у нього майна, оскільки в судовому засіданні доведено, що належне потерпілому майно викрадене ОСОБА_2

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати виною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Київського районного суду Харківської області від 09.07.2013 р. у вигляді одного місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 24 грудня 2014 року, враховуючи строк знаходження під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди - 1205 грн.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 293,40 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягував - Держава).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Попрас В.О.