Рішення № 43555060, 07.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа № 911/480/15

За позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до відповідача Приватного акціонерного товариства

"Східно-Кримська енергетична компанія"

про стягнення 13 716,37грн

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача - Король А.С. (довіреність №01/44-7492 від 25.12.2014);

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Східно-Кримська енергетична компанія" (далі - ПрАТ "СКЕК") про стягнення 13716,37 грн у т.ч.:

- 10788,54грн - основна заборгованість;

- 1337,19грн - пеня з 20.06.2014 по 20.12.2014;

- 10,79грн - штраф;

- 1402,51грн - втрати від інфляції за період з 15.06.2014 по 01.01.2015;

- 177,34грн - проценти з 15.06.2014 по 01.01.2015.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, відповідачем порушено зобов'язання за договором купівлі - продажу електричної енергії №3964/02 від 29.03.2007 в частині оплати електроенергії, переданої у лютому та травні 2014 року у встановлений договором строк (а.с.2-5).

Відповідач у справі - ПрАТ "СКЕК" відзиву по суті заявлених вимог не надав.

Розгляд справи здійснено за відсутності повноважного представника відповідача, його відзиву з наступних пістав:

- копія ухвали від 12.02.2015 про порушення провадження у даній справі та копія ухвали від 13.03.2015 про відкладення розгляду справи направлені відповідачу за адресою, яка вказана у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.02.2015 (а.с.35-36), що підтверджується накладною №691591 та описом внутрішнього вмісту відправлення (а.с.55-56);

- ухвала про порушення провадження у справі зареєстрована у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.02.2015 за №42670500;

- повідомлення про відкладення розгляду справи опубліковане на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет 17.03.2015;

- клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило;

- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2007 між ДП "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та ЗАТ "Східно-Кримська енергетична компанія", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Східно-Кримська енергетична компанія" (далі - ЕК), укладено договір № 3964/02 (а.с.9-15, далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Відповідно до п.2.1 договору, ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Згідно п. 4.13 договору документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками акт купівлі-продажу електроенергії.

Оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також інших рахунків ЕК (п. 6.1 договору).

Згідно п. 6.4 договору, остаточний розрахунок за куплену відповідачем в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа, наступного за розрахунковим, з поточних або інших рахунків ЕК; у цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.

Вказаний договір укладено на термін з 01.04.2007 до 31.12.2007; дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії вказаного договору (п. 11.6 договору).

Крім того, 11.11.2013 сторонами укладено додаткову угоду №9974/09, відповідно до якої сторони погодили, що в тексті договору найменування ЕК замінити на ПрАТ «СКЕК» (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2014 року та травні 2014 року позивачем поставлено відповідачу електроенергію на загальну суму 461 146,68грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, підписаними сторонами (а.с.18-19). Крім того, позивачем донараховано за лютий 2014 року 46,97грн вартості електроенергії, що підтверджується актом корегування, підписаним сторонами від 20.05.2014 (а.с.20).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що за куплену електроенергію у відповідному періоді у відповідача є борг у сумі 10788,54грн, що підтверджується довідкою про стан взаємних розрахунків станом на 01.01.2015, відповідно до якої за лютий 2014 року відповідачем сплачено - 269 063,26грн, за травень 2014 року - 181 341,85грн (а.с.22).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, оскільки відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за куплену електричну енергію у строки, встановлені договором, ним допущено порушення зобов'язання.

Таким чином, оскільки доказів погашення заборгованості у сумі 10 788,54грн на час прийняття рішення не надано, заявлені вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 177,34грн процентів та 1402,51грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення проценти у розмірі 177,34грн, а саме:

- за період з 15.06.2014 по 01.01.2015 на заборгованість за актом за травень 2014 року у розмірі 10741,57грн - 176,57грн;

- за період з 15.06.2014 по 01.01.2015 на заборгованість за коригування платежу за лютий 2014 року у розмірі 46,97грн - 0,77грн.

За розрахунком суду, розмір процентів за заявлені позивачем періоди становить 178,46грн, а саме:

- за період з 15.06.2014 по 01.01.2015 на заборгованість за актом за травень у розмірі 10741,57грн - 177,46грн;

- за період з 15.06.2014 по 01.01.2015 на заборгованість за коригування платежу за лютий 2014 року у розмірі 46,97грн - 0,78грн.

Проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог розмір процентів, що підлягає стягненню, становить 177,34грн.

Втрати від інфляції за ті самі періоди, нараховані на вищевказаний борг, заявлені позивачем у розмірі 1402,51грн. Вказаний розмір втрат від інфляції за розрахунком суду, є арифметично вірним, у зв'язку з чим вимоги про стягнення втрат від інфляції у розмірі 1402,51грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1337,19грн пені за прострочення оплати купленої електричної енергії, а також 10,79грн штрафу.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п. 7.3.2 договору, відповідач несе відповідальність за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 вказаного договору. Так, відповідно до вказаного пункту договору, у разі несплати відповідачем за куплену у позивача електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4 договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, позивач має право нарахувати відповідачу пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення платежу) за кожен день прострочення та штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.51) вбачається, що пеня нарахована ним за період з 20.06.2014 по 20.12.2014 на заборгованість відповідача у розмірі 10 788,54грн без застосування положень ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком суду пені могла бути нарахована позивачем за період з 20.06.2014 по 19.12.2014 (включно), проте така помилка не потягла за собою заявлення пені у більшому розмірі.

За таких обставин, пеня підлягає стягнення з відповідача у розмірі 1337,19грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 10,79грн штрафу, які є обґрунтованими, оскільки така відповідальність встановлена договором, а розмір штрафу визначений вірно (10788,54/100*0,1).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Східно-Кримська енергетична компанія" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 10 788,54грн основного боргу, 177,34грн процентів, 1402,51грн втрат від інфляції, 1337,19грн пені, 10,79грн штрафу, а також 1827,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2015

Суддя Ейвазова А.Р.