Постанова № 43554760, 30.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2015 року 810/543/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 16.09.2014 № 0005722210, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 2282515,00 грн., з яких: 1826012,00 грн. - за основним платежем; 456503,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.09.2014 № 0005742210, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на 2329003,00 грн., з яких: 1863202,00 грн. - за основним платежем; 465801,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.09.2014 № 0005732210, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток за січень - вересень 2012 року у розмірі 257663,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагенту за надані послуги (виконані роботи), а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни за надані послуги (виконання робіт). Податковий орган стверджує, що в дійсності господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - послуги (роботи) надані (виконані) контрагентами в повному обсязі й оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" є юридичною особою, що зареєстрована 11.10.2007 (номер запису в ЄДР 1 354 102 0000 001700), як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: організація будівництва будівель; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; діяльність у сфері архітектури; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Позивач мав ліцензію серії АГ № 573335 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж, інжинірингова діяльність у сфері будівництва), видану 11.02.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, строк дії ліцензії - з 08.02.2011 до 08.02.2014.

У серпні 2014 року посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" (акт перевірки від 21.08.2014 № 432/22-1/35455307).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1826012,00 грн., у тому числі: за березень 2012 року - на суму 1043334,00 грн., за квітень 2012 року - на суму 8333,00 грн., за травень 2012 року - на суму 525000,00 грн., за червень 2012 року - на суму 96678,00 грн., за липень 2012 року - на суму 152667,00 грн.;

підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1917312,00 грн., у тому числі: за I квартал 2012 року - на суму 1095501,00 грн., за ІІ квартал 2012 року - на суму 661511,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - на суму 160300,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються із здійсненням позивачем господарських операцій, які виникли на підставі договорів, укладених між позивачем і його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" з приводу надання послуг (виконання робіт). На думку податкового органу, господарські операції мали фіктивний характер, а договір та інші фінансово-господарські документи складено учасниками цієї господарської операції з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

На підтвердження відсутності реального характеру вказаними господарськими операціями посадові особи податкового органу посилались в акті перевірки на експертний висновок від 09.04.2014 № 106, складений експертом сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу кримінальної експертизи НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці Лонським О.О., в якому експерт стверджував, що від імені директора ТОВ "Запорожский Коксохимремонт" Жила А.О. у сертифікаті відкритого ключа ЕПЦ клієнта у системі iBank 2UA ПАТ "Реал Банк" виконано однією особою, а в опитувальному листі клієнта - іншою особою. Крім того, в акті перевірки відображено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2014 внесено запис № 3201410000000036 про вчинення рядом суб'єктів господарювання кримінального правопорушення, що має ознаки злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, що виявився у наданні послуг по незаконному формуванню податкового кредиту, серед яких зазначено й ТОВ "Запорожский Коксохимремонт".

За результатами перевірки Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області прийняла три податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 16.09.2014 № 0005722210, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 2282515,00 грн., з яких: 1826012,00 грн. - за основним платежем; 456503,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.09.2014 № 0005742210, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на 2329003,00 грн., з яких: 1863202,00 грн. - за основним платежем; 465801,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом)

від 16.09.2014 № 0005732210, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток за січень - вересень 2012 року у розмірі 257663,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт надання послуг (виконання робіт), оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни послуг (робіт). Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяг та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт".

На підставі зібраних по справі доказів суд встановив наступне.

У грудні 2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" (виконавець) укладено договір від 12.12.2011 № 02/1-11 на розробку проекту коригування проекту будівництва 2-ї черги житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення та підземним паркінгом, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Трутенко, 3.

Загальна вартість робіт по розробці Проектної документації на підставі вказаного договору визначена сторонами у сумі 2578000,00 грн., у тому числі ПДВ - 3429666,67 грн.

Однак, на виконання вказаного договору у періоді, що перевірявся ТОВ "Запорожский Коксохимремонт" виконало роботи з розробки проектної документації на загальну суму 7176000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1196000,00 грн.

Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується дослідженими у судовому засіданні актами здачі-приймання проектної документації від 30.03.2012 № 1, від 31.05.2012 № 2 та від 31.07.2012 № 3, а також накладними від 30.03.2012 № 8, 31.05.2012 № 9 та від 31.07.2012 № 10.

Крім того, позивач на підтвердження реальності робіт за вказаним договором надав суду примірними самої Проектної документації, розробленої ТОВ "Запорожский Коксохимремонт", що містить графічні матеріали, архітектурно-проектні рішення, деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "Запорожский Коксохимремонт" кошти в загальній сумі 7176000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1196000,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни послуг (робіт) сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" три податкових накладних на загальну суму 7176000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1196000,00 грн.

Суми податку на додану вартість на підставі вказаних вище податкових накладних, видані ТОВ "Запорожский коксохимремонт", позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідні податкові звітні періоди, а понесені витрати за виключенням сплачених сум податку на додану вартість - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

У лютому 2012 року між позивачем (підрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду від 20.02.2012 № 20-02/П, згідно з яким субпідрядник зобов'язувався виконати роботи на будівництві будинку № 2 житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення та паркінгом, за адресою: м. Київ, вул. Трутенка, буд. 3, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.

Загальна вартість виконання будівельних робіт становила суму 3780066,00 грн., у тому числі ПДВ - 630011,00 грн., яка визначалась сторонами на підставі договірних цін відповідно до договору, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, складених за типовою формою № КБ-З, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість.

Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується дослідженими у судовому засіданні: актами приймання виконаних будівельних робіт, складеними за типовою формою № КБ-2в, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість.

Оплата робіт за вказаним договором здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский Коксохимремонт" кошти у загальній сумі 3780066,00 грн., у тому числі ПДВ - 630011,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "Запорожский коксохимремонт" шістнадцять податкових накладних на загальну суму 3780066,00 грн., у тому числі ПДВ - 630011,00 грн.

Суми податку на додану вартість на підставі вказаних вище податкових накладних, видані ТОВ "Запорожский коксохимремонт", позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідні податкові звітні періоди, а понесені витрати за виключенням сплачених сум податку на додану вартість - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" є юридичною особою, що зареєстрована 11.10.2006 (номер запису в ЄДР - 10002666126); стан юридичної особи - зареєстрована; основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, стан юридичної особи - зареєстрована.

Також, ТОВ "Запорожский коксохимремонт" має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ліцензія серії АВ 555382, строк дії ліцензії - з 08.09.2010 по 08.09.2015).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток прийнято податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Запорожский коксохимремонт" у складі ціни за надані послуги (виконані роботи), а також формуванням валових витрат за рахунок коштів, сплачених контрагенту за надані послуги (виконані роботи) за господарськими операціями, які не мали реального характеру (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду тверджень податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій, за результатами оцінки яких податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом під час судового розгляду встановлено, що факти виконання робіт (послуг) на користь позивача та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, а витрати - пов'язуються з його господарською діяльністю і підтверджуються первинними фінансово-господарськими документами.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, висновків експертних установ, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З досліджених у судовому засіданні актів перевірки позивача убачається, що посадові особи відповідача в дійсності факт виконання робіт не перевіряли, оскільки перевірка була невиїзною, аналізу фінансово-господарських документів не робили, а в акті лише відтворили відомості, зазначені експертом, та інформацію про надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту суб'єктами підприємницької діяльності, серед яких зазначено й ТОВ "Запорожский коксохимремонт".

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ "Запорожский коксохимремонт" є безпідставними.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В силу статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, як встановлено судом, кошти сплачені позивачем його контрагенту в оплату за надані послуги (виконані роботи), є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених статтею 139 Податкового кодексу України, податковим органом суду не наведено і не доведено.

Тому, податкові повідомлення від 16.09.2014 № 0005742210 та від 16.09.2014 № 0005732210, підлягає скасуванню як безпідставні.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання робіт (послуг) та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0005722210, підлягає скасуванню як безпідставне.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 16.09.2014 № 0005722210, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 2282515,00 грн., з яких: 1826012,00 грн. - за основним платежем; 456503,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.09.2014 № 0005742210, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на 2329003,00 грн., з яких: 1863202,00 грн. - за основним платежем; 465801,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом)

від 16.09.2014 № 0005732210, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток за січень - вересень 2012 року у розмірі 257663,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "06" квітня 2015 р.