Постанова № 43554577, 06.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 року Справа № 904/9901/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.

при секретарі Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Матвієнко С.Р., представник, довіреність № 377-1 від 05.01.15р., Чеботарьов В.Л., представник, довіреність № 380-1 від 12.01.15р.

від відповідача: Штифурко Ю.І., представник, довіреність № 157 від 20.05.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. у справі №904/9901/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Пантелеймонівський вогнетривкий завод", м.Горлівка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 10 631 855 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014р. у справі № 904/9901/14 (суддя Красота О.І.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на користь Публічного акціонерного товариства "Пантелеймонівський вогнетривкий завод" 9 736 050 грн. 28 коп. - основного боргу, 1 162 966 грн. 85 коп. - пені, 73 080 грн. 00 коп. - судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Посилається на відсутність доказів пред'явлення позивачем відповідачу рахунків на оплату товару, у зв'язку з чим, на думку відповідача, прострочення виконання грошового зобов'язання за договором не відбулося, а тому підстав для оплати за поставлений товар та нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій немає.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.04.2015р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розстрочення суми боргу, пені та судового збору у розмірі 10972097,13грн. на два роки.

В судовому засіданні 06.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 05.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі-Покупець) та Публічним акціонерним товариством "Пантелеймонівський вогнетривкий завод" (далі-Продавець) був укладений Договір поставки №706 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується виготовити та передати товар у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього суму в розмірі, передбаченому в Специфікаціях Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна та загальна вартість товару, умови оплати вказані в погоджених сторонами Специфікаціях.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється за Договором, складається з суми всіх специфікацій, які є його невід'ємною частиною.

Покупець здійснює оплату товару банківським переказом грошових коштів на вказаний в Договорі поточний рахунок Продавця у строк, передбачений Специфікаціями до Договору. Допускається проведення платежу частинами. Оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі рахунку, виставленого Продавцем на момент відвантаження. Ціна за поставлений товар зміні не підлягає (п. 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2, якщо інше не обумовлено в Специфікації, датою поставки товару, зокрема, автомобільним транспортом, буде вважатись дата відмітки складу Продавця в товарно-транспортній накладній.

Згідно пункту 15.1 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №2 від 12.06.2014 року, Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 року, а в частині невиконаних зобов'язань до повного їх виконання.

Специфікацією №4 від 24.04.2014 року сторони погодили:

- поставку відповідного товару на загальну суму 7 642 879 грн. 77 коп. з ПДВ;

- строк поставки - травень-червень 2014 року;

- умови оплати - протягом 30 календарних днів по факту поставки.

Специфікацією №5 від 10.06.2014 року сторони погодили:

- поставку відповідного товару на загальну суму 7 527 898 грн. 15 коп. з ПДВ;

- строк поставки - липень-серпень 2014 року;

- умови оплати - протягом 30 календарних днів по факту поставки.

На виконання умов договору позивачем відповідачу здійснено поставку передбаченого договором та специфікаціями товару, з урахуванням часткової оплати в розмірі 139 659 грн. 72 коп., на загальну суму 9 736 050 грн. 28 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с. 59-124).

Відповідачем зобов'язання по сплаті за отриманий товар було здійснено частково, в сумі 139659 грн.72 коп ,тому у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 9736050грн. 28 коп., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати за отриманий товар виконані несвоєчасно, позивач, окрім основного боргу, звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені в сумі 1162966грн. 85коп.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 286 468,60 грн., судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що за порушення встановлених умовами договору строків виконання зобов'язань по платежам, покупець за письмовою вимогою сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості по кожній доданій Специфікації.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період заборгованості у сумі 1162966грн.85коп.

В зв'язку зі встановленими обставинами, відповідно до вище наведених вимог норм права, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1162966грн.85коп. за порушення зобов'язання по несвоєчасній оплаті товару.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів пред'явлення позивачем відповідачу рахунків на оплату товару, у зв'язку з чим прострочення виконання грошового зобов'язання за договором не відбулося, а тому підстав для оплати за поставлений товар та нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій немає, не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до специфікацій №№ 4, 5 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів по факту поставки.

Судом встановлено, що позивач виконав договірні зобов'язання в обумовленому договором порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не відмовлявся від товару та не вимагав від позивача надання будь-яких документів, що його стосуються.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Що стосується заявлено відповідачем клопотання про розстрочення суми боргу, пені та судового збору у розмірі 10972097,13грн. на два роки, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7 постанови ВГСУ №9 від 17.10.2012р.).

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 17.05.2011р. питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судом одночасно з прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення, про що зазначається у постанові.

Звертаючись до суду з клопотанням про розстрочку виконання рішення, відповідач, окрім іншого, послався на скрутне фінансове становище, на відмову замовників продукції від виготовленої нами продукції через брак коштів, на відсутність на рахунках обігових коштів, на невиплату заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов'язкових платежів в разі стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Також, в заяві про відстрочення виконання рішення зазначено, що у зв'язку з нестабільною та складною політичною ситуацією в країні, відповідач знаходиться у вкрай скрутному становищі через те, що 60% ринку збуту продукції підприємства відбувалося на території Російської Федерації та на сьогоднішній день ці споживачі масово відмовляються від своїх замовлень.

На підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення, відповідачем було надано звіт про фінансові результати за 2014рік, відповідно до якого відповідач мав збитки у сумі 3034381тис.грн. (відповідно до коду рядка 2295) (а.с. 9, т.2).

Також скаржник посилається на наявність значної дебіторської заборгованості. Як вбачається з наданих відповідачем доказів, ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" приймає заходи щодо зменшення дебіторської заборгованості шляхом примусового стягнення боргів, а саме: підприємством подано до господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» 29823347,75грн., відповідно до якої порушено провадження за № 922/796/15(а.с.28-35, т.2). В зв'язку з важкою політичною ситуацією в країні та проведенням активної фази АТО в Луганській та Донецькій областях вітчизняні контрагенти не виконують свої обов'язки по оплаті виконаних поставок.

Внаслідок скорочення замовлень та в зв'язку з раціональним використанням матеріальних та трудових ресурсів на підприємстві встановлено періоди простою (наказ № 448/1 від 22.08.2014р. про скорочений робочий день у зв'язку із зниженням об'ємів виробництва (а.с. 24, т.2), накази № 8 від 16.01.2015р., № 71 від 26.02.2015р., № 93/1 від 17.03.2015р. про встановлення на підприємстві періоду простою (а.с.25-27, т.2). Негайне стягнення суми боргу ще більше ускладнить фінансовий стан заводу і, як наслідок, призведе до неможливості виплат заробітної плати та сплати податків до бюджету.

Вказане, на думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням загальної несприятливої економічної ситуації в Україні, унеможливлює негайне виконання відповідачем рішення суду від 03.02.2015р. у даній справі, оскільки негайне виконання цього рішення може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача та банкрутства.

Разом з тим, суд враховує, що надання відповідачу розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. по справі № 904/9901/14 на два роки не відповідає принципу рівності сторін.

У зв'язку з необхідністю забезпечення інтересів обох сторін спору, судова колегія вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково, а саме: розстрочити виконання рішення господарського суду строком на дванадцять місяців, з погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частинами у розмірі 914341 грн.41коп. за наступним графіком:

до 31.05.2015р - 914341 грн.41коп.

до 30.06.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.07.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.08.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 30.09.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.10.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 30.11.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.12.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.01.2016р. - 914341 грн.41коп.

до 29.02.2016р. - 914341 грн.41коп.

до 31.03.2016р. - 914341 грн.41коп.

до 31.04.2016р. - 914341 грн.41коп.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, ч. 2 ст.121 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. у справі №904/9901/14 залишити без змін.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. у справі №904/9901/14 - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. у справі №904/9901/14 строком на 12 (дванадцять) місяців, здійснюючи стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на користь Публічного акціонерного товариства "Пантелеймонівський вогнетривкий завод" щомісячно рівними частинами по 914341 грн.41коп. за наступним графіком:

до 31.05.2015р - 914341 грн.41коп.

до 30.06.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.07.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.08.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 30.09.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.10.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 30.11.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.12.2015р. - 914341 грн.41коп.

до 31.01.2016р. - 914341 грн.41коп.

до 29.02.2016р. - 914341 грн.41коп.

до 31.03.2016р. - 914341 грн.41коп.

до 31.04.2016р. - 914341 грн.41коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.В. Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 10.04.2015 року.