Постанова № 43554567, 31.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/24498/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Філімонової І.Є.

за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 31.03.15року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.14року (повний текст якого складено 25.12.14р.)

у справі №910/24498/14 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Приватного підприємства "Промбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національного банку України

про зобов'язання перерахувати грошові кошті згідно з платіжними дорученнями

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Промбуд" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про зобов'язання перерахувати грошові кошті згідно з платіжними дорученнями №3647 від 09.09.2014р., №3648 від 09.09.2014р., №3649 від 09.09.2014р., №3651 від 12.09.2014р., №3650 від 12.09.2014р., №3657 від 16.09.2014р., №3658 від 16.09.2014р. та №3659 від 16.09.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №ID1756957 від 26.07.2011р. в частині належного виконання платіжних доручень клієнта.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.12.2014р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Національний банк України.

Рішенням Господарського міста Києва від 24.12.2014року у справі №910/24498/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, 16-22, ЄДРПОУ 14371869) перерахувати грошові кошти з рахунку Приватного підприємства "Промбуд" (02121, м.Київ, Дарницький район, вул.Колекторна, буд.3, ЄДРПОУ 25586975) за платіжними дорученнями №3647 від 09.09.2014р., №3648 від 09.09.2014р., №3649 від 09.09.2014р., №3651 від 12.09.2014р., №3650 від 12.09.2014р., №3657 від 16.09.2014р., №3658 від 16.09.2014р. та №3659 від 16.09.2014р.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, 16-22, ЄДРПОУ 14371869) на користь Приватного підприємства "Промбуд" (02121, м.Київ, Дарницький район, вул.Колекторна, буд.3, ЄДРПОУ 25586975) судовий збір в сумі 2138,88 грн.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №ID1756957 від 26.07.2011р. в частині здійснення розрахункового обслуговування Приватного підприємства "Промбуд".

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 року у справі №910/24498/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

На підставі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 31.01.2015р. порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та третьої особи розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 31.03.2015 року не з'явився, будучи належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (банк) та Приватним підприємством "Промбуд" (клієнт) було укладено договір №ID1756957 банківського рахунку юридичної особи, згідно з п.1.1 якого для зберігання грошових коштів в національній валюті України, в іноземній валюті та здійснення всіх видів операцій банк відкриває клієнту поточні рахунки в національній та іноземних валютах: №2600.6.151686.001/980, №2600.6.151686.001/840, №2600.6.151686.001/978 та №2600.6.151686.001/643.

Згідно умов п.1.2 договору №ID1756957 від 26.07.2011р. обслуговування рахунків клієнта здійснюється шляхом касового обслуговування - приймання та видачі готівкових грошових коштів на підставі касових документів та розрахункового обслуговування - зарахування на рахунок та списання з рахунку грошових коштів на підставі платіжних інструментів, а також заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти.

З п.2.1 договору №ID1756957 від 26.07.2011р. вбачається, що банк зобов'язався здійснювати обслуговування рахунку клієнта в операційний час, списувати грошові кошти з рахунку на підставі розрахункового документа, оформленого згідно з чинним законодавством України, наданого клієнтом до банку на паперовому носії, який залишається на зберіганні в банку. Також за умовами спірного правочину банк прийняв на себе зобов'язання виконувати розрахункові доручення клієнта, які були представлені із застосуванням системи дистанційного обслуговування.

Розрахункові документи клієнта, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного дня, виконуються банком не пізніше наступного операційного дня (п.2.9.9 договору №ID1756957 від 26.07.2011р.).

Пунктом 3.1.1, передбачено, що банк має право відмовити у здійсненні розрахункової операції при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом чинного законодавства щодо оформлення розрахункового документа, строків його подання банку.

У п. 3.1.9 договору зазначено, що банк повертає розрахункові документи без виконання, в тому числі, у разі: якщо в них є підчищення, закреслені слова; якщо текст неможливо прочитати внаслідок їх пошкодження; якщо хоча б один з реквізитів не заповнений або заповнений не вірно; якщо при підписанні використано факсимільний підпис, тощо.

На даний момент, матеріали справи доказів припинення спірного правочину не містять, позивачем під час розгляду спору жодних заяв з приводу закінчення терміну дії договору не заявлялось.

Приватним підприємством "Промбуд" було подано до виконання Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Київ", в тому числі, платіжні доручення на загальну суму 106 943,85 грн., а саме №3647 від 09.09.2014р. на суму 6415 грн., №3648 від 09.09.2014р. на суму 30 087, 64 грн., №3649 від 09.09.2014р. на суму 1096,95 грн., №3651 від 12.09.2014р. на суму 405 грн., №3650 від 12.09.2014р. на суму 10 574,26 грн., №3657 від 16.09.2014р. на суму 6415 грн., №3658 від 16.09.2014р. на суму 36 100 грн. та №3659 від 16.09.2014р. на суму 15 850 грн.

Кожен з наведених розрахункових документів був зареєстрований банком в день їх подання, про що свідчить підпис представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та печатка банку на копіях платіжних доручень, які представлено до матеріалів справи.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" підтвердило факт отримання перелічених вище розрахункових документів у листі №18.1.1/705 від 18.09.2014р.

Спір у справі виник у зв'язку з невиконанням Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" фінансових операцій по отриманих від ПП «Промбуд» платіжних доручень

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, за своєю правовою природою вищевказаний договір, який укладений між позивачем та відповідачем, є договором банківського рахунка.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, укладення договору банківського рахунку передбачає здійснення через цей рахунок розрахункових операцій.

У статті 1068 ЦК України зазначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження (стаття 1071 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1089 цього Кодексу за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Указане кореспондується з пунктом 22.9 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно з яким банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1089 цього Кодексу за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Указане кореспондується з пунктом 22.9 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно з яким банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Положеннями п. 22.9. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту, у разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції Приватним підприємством "Промбуд" було подано до виконання Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Київ", в тому числі, платіжні доручення на загальну суму 106 943,85 грн., а саме №3647 від 09.09.2014р. на суму 6415 грн., №3648 від 09.09.2014р. на суму 30 087, 64 грн., №3649 від 09.09.2014р. на суму 1096,95 грн., №3651 від 12.09.2014р. на суму 405 грн., №3650 від 12.09.2014р. на суму 10 574,26 грн., №3657 від 16.09.2014р. на суму 6415 грн., №3658 від 16.09.2014р. на суму 36 100 грн. та №3659 від 16.09.2014р. на суму 15 850 грн., які були зареєстровані банком в день їх подання.

На момент звернення до банку з переліченими вище платіжними дорученнями, на рахунку Приватного підприємства "Промбуд" було достатньо грошових коштів для їх перерахування визначеному клієнтом отримувачу, що підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку заявника.

Станом на день розгляду справи відповідач не виконав платіжні доручення позивача.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України; безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за №377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Відповідно до частино першої пункту 2.19 вказаної Інструкції, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивачем доведено належними засобами доказування порушення відповідачем його прав, у зв'язку з невиконанням платіжних доручень.

Відповідно до статті 1074 вказаного Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (частина 2 статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не є кредитором ПАТ "АКБ "Київ" у розумінні чинного законодавства, а є клієнтом банку та власником грошових коштів, що є на рахунку позивача, який обслуговує зазначений банк.

Місцевим господарським судом встановлений факт наявності, станом на момент подання платіжних доручень позивачем на виконання банку, на розрахунковому рахунку позивача грошових коштів, достатніх для виконання розпоряджень про їх списання, а запровадження тимчасової адміністрації відбулось лише з 25.02.2015.

З урахуванням викладеного, банк повинен виконати свій обов'язок за договором банківського рахунку № ID1756957 та вищевказаних вимог законодавства. (Аналогічна правова позиція була висловлена в постанові Вищого господарського суду України 19 лютого 2015 року справа № 927/1379/14).

Крім того не відповідають дійсності твердження відповідача щодо наявності певних операційно-фінансових обмежень зі сторони Національного банку України відносно нього, оскільки Національний банк України, залучений до участі у справі у якості третьої особи зазначив, що жодних обмежень, які б стали підставою для невиконання відповідачем платіжних доручень позивача, третьою особою відносно Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" не застосовувалось.

Крім того, твердження банку щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства фінансів України, як акціонера банку та суб"єкта державного сектору економіки, також не заслуговують на увагу, з огляду на те, що предметом спору у даній справі є виконання зобов'язань відповідачем перед позивачем за договором банківського рахунка, укладеного між ПП "Промбудї" та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", а тому рішення у справі не впливає на права й обов'язки інших осіб.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правовірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ПАТ "АКБ "Київ" не доведено та в матеріалах справи відсутні докази неможливості виконання розпоряджень ПП "Промбуд" про перерахування грошових коштів на момент їх подання.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2014 року у справі № 910/24498/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/24498/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова