Ухвала суду № 43554050, 30.03.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.03.2015 р. Справа № 914/260/15

За позовом:Виробничо-комерційного підприємства «Явір-Інвест», с. Велика Калинівка Хмельницького району Хмельницької обл.;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма «КОНО», м. Червоноград Львівської обл.;про:про спонукання до виконання умов договору та стягнення 227861,90 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.Представники сторін: від позивача: Шевченко О.А. - представник (б/н від 13.01.2015р.);від відповідача: Стадник А.Л. - представник (довіреність б/н від 06.02.2015р.).

28.01.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Виробничо-комерційного підприємства «Явір-Інвест» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма «КОНО» (надалі - Відповідач) про спонукання до виконання умов договору та стягнення 227861,90 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 12.02.2015р.

12.02.2015р. на підставі клопотання позивача суд зупинив провадження у справі до вирішення справи № 19/5025/918/12 по суті, про що виніс відповідну ухвалу.

У зв'язку з усуненням обставин які слугували підставою для зупинення провадження, ухвалою від 18.03.2015р. суд поновив провадження у справі, її розгляд призначив на 30.03.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, у клопотанні про поновлення провадження у справі позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення за наказом господарського суду Хмельницької області №19/5025/918/12 від 10.06.2014р. про стягнення з ВКП «Явір-Інвест» на користь ТОВ ПКФ «Коно» заборгованості та заборони ВПВК УДВС ГУЮ у Хмельницькій області вчиняти дії щодо виконання цього наказу ВП №44839952, до вирішення справи №914/260/15.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВГС України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, подавши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем, всупереч вимогам п. 1, 3 згаданої Постанови, не було доведено зв'язку між обраним заходом до забезпечення позову - зупиненням стягнення за наказом у справі №19/5025/918/12 і предметом даного позову. Також позивачем не доведено належними доказами обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення.

Крім цього суд наголошує на тому, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відтак є неприпустимим вживати заходи до забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій за рішенням суду, оскільки це мало б наслідком нівелювання одного із конституційних принципів - принципу обов'язковості рішень суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ВКП «Явір-Інвест» в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя Крупник Р.В.