Ухвала суду № 43552695, 08.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6999/14

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Концерну "Чорне море" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року по справі за позовом Концерну "Чорне море" до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа Селянське фермерське господарство "Моя Україна" про визнання нечинними розпорядження і договору та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Концерн "Чорне море" звернулось до суду з позовом заява до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, 3-тя особа Селянське фермерське господарство "Моя Україна" про визнання нечинним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №1041 від 16.09.2009 року «Про надання Селянському фермерському господарству «Моя Україна» в оренду земельної ділянки на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) та визнання недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.01.2010 року укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським фермерським господарством «Моя Україна», зареєстрований Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства «центр земельного кадастру» 24.04.2010 року за №041052900097.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі за позовом концерна "Чорне море" до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Селянське фермерське господарство "Моя Україна" про визнання нечинними розпорядження і довогору та скасування розпорядження задоволено.

Провадження у справі за позовом концерна"Чорне море" до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Селянське фермерське господарство "Моя Україна" про визнання нечинними розпорядження і договору та скасування розпорядження закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого суду, Концерн "Чорне море" в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, суддя окружного суду порушив вимоги КАС України, що є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

Відповідно до частини другої ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-як рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається зі змісту частини позовних вимог позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.01.2010 року укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським фермерським господарством "Моя Україна", зареєстрований Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства "центр земельного кадастру" 24.04.2010 року за №041052900097.

Відповідно до приписів ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2010 року укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та селянським фермерським господарством «Моя Україна», зареєстрований Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр земельного кадастру» 24.04.2010 року за № 041052900097, оскільки вони не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висоновком суду щодо закриття провадження в частині визнання нечинним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №1041 від 16.09.2009 року «Про надання Селянському фермерському господарству «Моя Україна» в оренду земельної ділянки на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції керувався постановою Верховного Суду України від 11.11.2014 року справа №21-493а14 відповідно до якою, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.2 ст.161, 244-2 КАС України (зі змінами, внесеними відповідно до Закону України № 192-VIII від 12.02.2015р. «Про забезпечення права на справедливий суд»), при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу. При цьому суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Статтями 2, 3, 17 КАС України встановлено загальне правило, за яким будь-яке рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (у тому числі органу місцевого самоврядування) у межах повноважень, визначених законом, можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Положення пункту 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Також, положення пунктів "а", "б", "в", "г" ст. 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу, вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Слід зазначити, що пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Відтак органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу).

Відповідний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання, при цьому судова колегія вважає, що вони мають вищу юридичну силу ніж рішення всіх інших судів, незалежно від інстаційності.

З огляду на викладене, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції, що даний спір виник із земельних відносин та має ознаку спору про право то його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду необгрунтованим, оскільки вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що підстави для закриття провадження в частині позову про визнання нечинним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №1041 від 16.09.2009 року «Про надання Селянському фермерському господарству «Моя Україна» в оренду земельної ділянки на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, на підставі ст.157 КАС України у суду першої інстанції були відсутні.

Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали в частині позовних вимог з направленням справи до суду першої інстанції в цій частині для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Концерну "Чорне море" - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року про закриття провадження в частині визнання нечинним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №1041 від 16.09.2009 року «Про надання Селянському фермерському господарству «Моя Україна» в оренду земельної ділянки на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) скасувати та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку встановленому частиною 5 статті 254 КАС України.

В частині залишення без змін ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

В частині направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик