Ухвала суду № 43552693, 09.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3811/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Жука С.І.при секретарі -Богдановій С.Д.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Князя Трубецького» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач - ПАТ «Князя Трубецького» звернувся до суду з адміністративним позовом до Новокаховської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року: № 0001042200, № 0001052200, № 0000982200, № 0000992200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а висновки акту перевірки необґрунтовані та не підтвердженими належними доказами та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року позов ПАТ «Князя Трубецького» було задоволено частково. Було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 16 травня 2014 року: № 0001052200, № 0000982200, № 0000992200. Податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 16 травня 2014 року №0001042200, було визнанно протиправним та скасовано в частині зменшення від'ємного значення на суму 1 320 886 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі Новокаховської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що в березні-квітні 2014 року Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів України у Херсонській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Князя Трубецького», за наслідками якої було складено акт від 30.04.2014 року № 46/21-02-22-012/00413720.

Перевіркою були встановлені наступні порушення: п.134.1 ст.134, 135.4 ст.135 ПК України, а саме: заниження доходів, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування за 2013 рік в сумі 1018235 гривень; порушення п.138.1.1, 138.2,138.6 ст. 138 ПК України, а саме: завищення витрат, що нараховуються при визначені об'єкту оподаткування на 2013 рік в сумі 2068175 гривень; порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого було донараховано ПДВ в сумі 1384207,21гривень за вересень 2012 - грудень 2013 року; порушення п.160.2 ст.160 ПК України, в результаті чого позивачем не було нараховано податок з доходів нерезидентів з джерелом його походження в Україні на загальну суму 43407 гривень; порушення п. 103.9 ст. 103 ПК України, в результаті чого позивачем не було надано ОДПІ звіт за утриманні та перераховані до бюджету суми податку на доходи нерезидентів, та інші порушення, які позивач в даній справі не оскаржував.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001042200 від 16 травня 2014 року, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (сума завищення об'єкта оподаткування 3 086 410 гривень) за порушення п. 134.1ст. 134, п. 135.4 ст.135, п. 138.1.1, 138.2, 138.6 ст. 138 ПК України;

- № 0001052200 від 16 травня 2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 384 207 гривень за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 692 104 гривень за порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України;

- № 0000982200 від 16 травня 2014 року, яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 43 407 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21 704 гривень, застосованих за порушення пп. 160.2 ст. 160 ПК України;

- № 0000992200 від 16 травня 2014 року, яким визначено грошове зобов'язання по сплаті штрафу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 340 гривень за порушення п. 103.9 ст. 103 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суд 1-ї інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою повноти визначення валових доходів податковою інспекцією було встановлено його заниження в 2013 році на суму 1018235 гривень.

Відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн" договору поставки № 0107 ТК від 01.07.2013 року (т.1 а.с. 128-132), позивачем за видатковою накладною №907 від 04.07.2013 року були поставлені ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн" виноматеріали: аліготе ординарне витримане 2009 року в кількості 1744,35 дкл. за ціною 57,50 гривень; каберне столове ординарне 2009р. в кількості 1221,43 дкл. за ціною 62,50 гривень, всього на суму 176639,48 гривень, крім того ПДВ 35327,90 гривень (т.1 а.с. 135). Також відповідно до укладеного позивачем з ПАТ "Коблево" договору поставки №ВМ 2803/13 від 28.03.2013 року (т.1 а.с.148-152), позивачем поставлені виноматеріали: за видатковою накладною № 617 від 17.05.2013 року каберне столове в кількості 1529,8 дкл за ціною 65 гривень з ПДВ (54,17 гривень без врахування ПДВ) (т.1 а.с. 153); за видатковою накладною №624 від 17.05.2013 року було поставлено Шардоне в кількості 1874,7 дкл за ціною 65 гривень з ПДВ (54,17гривень без врахування ПДВ), всього на суму 121 855,50 гривень з врахуванням ПДВ 20309,25 гривень, усього на суму 184410 гривень 45 коп., крім того ПДВ 36882,08 гривень (т.1 а.с. 155).

На підставі аналізу зворотно-сальдових відомостей бухгалтерських рахунків, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що позивачем було занижено дохід, що враховується при визначені об'єкту оподаткування на суму різниці між собівартістю виготовлених виноматеріалів та сумою їх реалізації в 2013 році на суму 1018234,55 гривень, що є порушенням вимог пп.134.1.1. п. 134 ст.134, п.135.4. ст.135 ПК України. Дохід занижено на суму різниці між собівартістю виготовлених виноматеріалів та сумою їх реалізації на 1018234 гривень 55 коп.

Перевіркою також було виявлено завищення витрат по маркетингових послугах, придбаних у ТОВ "Поляна Україна груп" (.1, а.с. 21-103, 33-35). Між позивачем та ТОВ "Поляна Україна Груп", яке здійснює спеціалізовану торгівлю вином та спиртними напоями та має розгалужену мережу спеціалізованих магазинів на території України, 11.12.2012 року було укладено договір поставки №176 (т.1 а.с. 166-169), відповідно до умов якого позивач здійснював у 2012 та 2013 році поставку вина на замовлення покупця. Крім того, між позивачем та ТОВ "Поляна Україна Груп" (виконавець) 11.12.2012 року було укладено договір про надання комерційних послуг №178 (т.1 а.с. 176-177) відповідно до умов якого, виконавець надавав послуги з стимулювання збуту товару, передпродажної підготовки, розміщення (викладки) продукції в містах продажу та інші. Вказані послуги розповсюджувалися на товар позивача, який поставлявся за договором поставки №176 від 11.12.2012 року.

05.02.2013 року між вказаними сторонами були укладені аналогічні за змістом договори: договір поставки №4/П (т.1 а.с. 171-175) та договір про надання маркетингових послуг №5/п (т.1 а.с. 179-183). При виконанні вищевказаних договорів товар виконавцем розміщувався в різних торгівельних точках у містах Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах, що зазначається у додатку № 6 до акту перевірки. Всього, за перевіряємий період позивачем було поставлено ТОВ "Поляна Україна Груп" товарів на загальну суму 945740,88 гривень, у тому числі ПДВ 157623,48 гривень. У зв'язку із закриттям деяких торгівельних точок, після їх закриття за період з червня 2013 року по жовтень 2013 року ТОВ "Поляна Україна Груп" повернуло позивачу товар на загальну суму 462 661 гривень, у тому числі ПДВ 77 110 гривень, що становить 48,9 % від вартості поставлених товарів. Вартість маркетингових послуг за договорами № 178 від 11.12.2012 року та № 5/п від 05.02.2013 року склала 558653,67 гривень, у т.ч. ПДВ 93108,94 гривень. Відповідач дійшов висновку, що маркетингові послуги, надані ТОВ "Поляна Україна Груп" у зв'язку із просуванням товару позивачу, у зв'язку із поверненням частини товару не були використані у господарських операціях позивача, останнім завищені витрати на збут на суму 227 651,40 гривень, ПДВ - 45530,30 гривень, що становить 48,9 % від загальної суми витрат 558653,67 гривень.

Перевіркою було виявлено, що в обліку позивача завищені витрати на збут на суму 75000 гривень вартості послуг, придбаних у ТОВ "Міват", оскільки вони не були використані у господарській діяльності позивача (т.1, а.с. 35-38). Між позивачем та ТОВ "Міват" (виконавець) був укладений договір №2310 від 23.10.2013 року, предметом якого було надання позивачу послуг з пошуку покупців столового вина, яке виробляє позивач. Відповідно до актів здачі - приймання і наданих послуг від 31.10.2013 року та договору №2310 від 23.10.2013 року (т.3 а.с. 5-5об.), ТОВ "Міват" було знайдено покупця столового вина для позивача - ТОВ "АТБ Маркет". Разом з тим ПАТ "Князя Трубецкого" раніше вже укладався договір поставки з даним покупцем на поставку винопродукції. Отже, пошук изазначеного покупця в даному випадку були зайвими.

Крім того, до Новокаховської ОДПІ від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшов акт від 24.02.2014 року № 49/08-27-2211/38600144 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міват" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2013 по 31.12.2013", відомості якого свідчать про те, що 17.12.2013 року даний платник змінив податкову адресу на м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Парамонова, буд. 4. Станом на дату складання акту перебував на обліку в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Підприємство має стан 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) з 31.01.2014 року. Також відповідач зазначає про наявність двох інших актів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міват" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень та за жовтень 2013 року (акти від 12.12.2013 року та від 14.01.2014 року). Відомості вказаних актів свідчать про відсутність даного платника за юридичною адресою, відсутність у ТОВ "Міват" необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року податковою інспекцією встановлено їх заниження на загальну суму 203646,91 гривень, в тому числі за травень 2013 року на 79512,17 гривень, липень 2013 року на 124134,74 гривень внаслідок продажу виноматеріалів за ціною нижче собівартості по операціях з ПАТ "Коблево" та ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн" (т.1 а.с. 45-47). В акті перевірки було зазначено, що виноматеріали, які продані позивачем за ціню нижче собівартості ПАТ "Коблево" та ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн", використані не у господарський діяльності підприємства.

Перевіркою було виявлено завищення податкового кредиту усього на суму 1180560,30 гривень, в том числі за вересень 2012 року на 1119700 гривень, за жовтень 2013 року на суму 50360,30 гривень, за листопад 2013 року на суму 10500 гривень. На завищення податкового кредиту вплинуло включення сум ПДВ від проведення безтоварних фінансових операцій за договорами комісії та доручення, укладеними з ТОВ "Слов'янський двір" (пт.1 а.с.54-56). Позивачем (комітент) у серпні-вересні 2012 року укладено з ТОВ "Слов'янський двір" (комісіонер або повірений) два договори комісії придбання матеріалів для використання у господарський діяльності позивача та договір доручення на організацію рекламної компанії позивача. У перевіряємому періоді, станом на 31.12.2013 рік ці договори були не виконані, продовжували діяти. На виконання цих договорів позивач перерахував ТОВ "Слов'янський двір" грошові кошти протягом вересня 2012 року в сумі 6835200 гривень в якості передоплати, на суму попередньої оплати позивачем ТОВ "Слов'янський двір" надані податкові накладні на суму 6835100 гривень (в т.ч. ПДВ 1139200 гривень). Зазначені суми ПДВ включено до складу податкового кредиту вересня 2012 року, що податкова інспекція вважає неправомірним, оскільки ніякі дії за договорами комісії не вчинялись, фактичної поставки товарів, послуг не відбувалось. При цьому ДПІ посилається на норми п. 189.4 ст. 189 ПК України. За правилами пп. 189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В акті перевірки зазначено про завищення податкового кредиту на суму 45530,30 гривень за декларацією жовтня 2013 року по господарським операціям придбання у ТОВ "Поляна Україна Груп" комерційних послуг, які не використані в господарській діяльності щодо організації, просуванню нереалізованої винопродукції, а також про завищення податкового кредиту жовтня 2013 року на суму 4500 гривень, листопада 2013 року на 10500 гривень по господарським операціям придбання у ТОВ "Міват" маркетингових послуг.

В ході проведення перевірки встановлено, що за перевіряємий період ПАТ "Князя Трубецького" придбало товар у ТОВ "Готика ЛТД" відповідно до податкової накладної № 98 від 31.10.2013 року на загальну суму 1980 гривень, в тому числі ПДВ - 330 гривень (т.3 а.с.25). Перевіряючими був використаний акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.04.2014 № 1226/26-55-22-08/38388548 про неможливість проведення зустрічної звірки за період з 01.04.2013 по 31.12.2013 ТОВ "Готика", яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентом ПАТ „Князя Трубецького". До такого висновку відповідач дійшов з огляду на інформацію в зазначеному акті про те, що ТОВ "Готика ЛТД" не звітує про загальну чисельність працюючих, наявність основних фондів у власності або в оренді. Враховуючи вищезазначене, ТОВ "Готика ЛТД" порушено ст. 93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - за юридичною адресою ТОВ "Готика ЛТД" директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. ТОВ "Готика ЛТД" не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів. В зв'язку із тим, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ "Готика ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними, на порушення п.187.1 ст.187, п.198.1. ст..198, п.198.2, 198.3. та 198.6 ст. 198 ПК України ПАТ "Князя Трубецького" завищено податковий кредит за жовтень 2013 року на 330 гривень

Обставини порушення у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності викладені в пункті 3.1.4 акту перевірки (т.1 а.с. 41-45). Так, податковою службою встановлено, що відповідно до контрактів про надання консультативних послуг б/н від 01.07.2009 року та б/н від 01.04.2012, укладеного між ТОВ "Le Faiseur de Vi" (Франція, м. Бордо) та ВАТ "Князя Трубецького" (т.3 а.с. 32), позивач придбав консультативні послуги в сфері ведення виноградарського господарства і наступного виробництва вина, шляхом регулярних відвідувань винних льохів, спеціального дегустування та змішування різних продуктів ВАТ "Князя Трубецького", зокрема, надання рекомендацій щодо сортів винограду; консультації щодо догляду за виноградниками, рекомендації з поливу винограду з застосуванням мінеральних добрив, у сфері виробництва вина - це консультування на всіх етапах виробництва вина, рекомендації з вибору дубових бочок, вибір устаткування для розливу в пляшки, дегустація, змішування різних продуктів. Виконання послуг на підприємстві підтверджуються актами виконаних робіт на загальну суму 19945,23 євро (289377 гривень 52 коп.).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з пп. 14.1.228 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III ПК України. Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Що стосується нарахування доходу від продажу товару, то відповідно до п. 135.4 ПКУ дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає згідно з пп. 135.4.1 ПК України дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Вказані норми ПК України не містять особливих вимог щодо визначення доходу при реалізації товарів за ціною нижче собівартості.

ПК України не передбачає обов'язку визначення доходу від продажу готової продукції на рівні не нижче собівартості. В бухгалтерському та податковому обліку операції з реалізації товарів за ціною нижче собівартості відображаються на загальних підставах, дохід визнається в розмірі договірної вартості, але не менше ніж отримана сума компенсації; собівартість виготовленої та реалізованої продукції складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом такої продукції.

Твердження в акті перевірки про те, що частина виноматеріалів не була використана у господарський діяльності ПАТ "Князя Трубецького", також не відповідають дійсності, оскільки весь обсяг виноматеріалів продано та відвантажено покупцям, за нього отримано плату, тобто його використано для отримання доходу у господарський діяльності позивача. Факт відвантаження виноматеріалів позивачем ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн" та ПАТ "Коблєво" та отримання за них оплати в акті перевірки не заперечуються і підтверджено наданими суду первинними документами (товарно-транспортні, податкові накладні, платіжні документи, тощо, копії додаються).

Жодних обмежень по віднесенню до складу витрат послуг, придбаних у резидента України (яким і є ТОВ "Поляна Україна Груп") діючим законодавством не передбачено. ПК України не містить посилань на залежність обсягу маркетингових послуг, які можна віднести до витрат на збут, до обсягу реалізації продукції. Той факт, що ТОВ "Поляна Україна груп" повернуло частину товару ПАТ "Князя Трубецького" не ставить під сумнів отримання позивачем маркетингових послуг від ТОВ "Поляна Україна Груп", оскільки це окремі події в рамках виконання різних договорів (договір поставки продукції (вина) від 11.12.2012 року № 176 та договір про надання комерційних послуг (маркетингові послуги) від 11.12.2012 року №178, договір поставки від 05.02.2013 року № 4/П та договір про надання маркетингових послуг від 05.02.2013 року №5/п.).

Крім того, відповідно до наведеного у Додатку №6 до акту перевірки переліку актів виконаних робіт за договорами про надання маркетингових послуг, укладеними позивачем з ТОВ "Поляна Україна Груп", вказані послуги були отримані позивачем у грудні 2012р. - на суму 50 000 гривень, січні 2013 року - 74 400 гривень, у березні 2013 року - 185 301,50 гривень, травні 2013 року - 35 441,33 гривень, червні 2013 року - 50 542 гривень, липні 2013 року - 41 895,39 гривень, а також в грудні 2013 року - 79 074,17 гривень, що підтверджується відповідними актами. Повернення товару за договорами поставки з деяких торгівельних точок у зв'язку з їх закриттям відбувалося, згідно додатку №7 до акту перевірки, в основному в вересні - жовтні 2013 року, тобто, вже після отримання позивачем більшості маркетингових послуг та підписання сторонами актів виконаних робіт за договорами про надання маркетингових послуг. Повернення частини винопродукції не свідчить, що виконавцем не надавалися маркетингові послуги, як це передбачено у договорах про надання маркетингових послуг.

Факт отримання позивачем маркетингових послуг підтверджено актами наданих послуг, податковими накладними, платіжними документами. З переліку маркетингових послуг вбачається, що їх вартість є фіксованою в грошовому виразі та не залежить у відсотковому виразі від кількості проданої продукції, а в деяких випадках рахується у відсотках до суми отриманих позивачем грошових коштів за продану продукцію. Наприклад, оплата за відкриття торгового закладу складала 1000гривень, а як стверджує позивач, товар поставлявся ТОВ "Поляна Україна Груп" в 28 торгівельних закладів, оплата за внесенні відомостей до інформаційної бази складала 250 гривень за кожну товарну позицію в кожному торгівельному закладі. Щомісяця сторони домовились про оплату стелажу для вина 2250 гривень по кожному торгівельному закладу, плату за розміщення в промо-каталозі 6 разів за 2013 рік складала 36000 гривень Інші маркетингові послуги визначались у відсотках до суми сплачених позивачу грошових коштів за реалізований товар за договором поставки, тобто залежали від стану та обсягу розрахунків між сторонами договору поставки, але не від вартості поставленого товару, як розраховує відповідач в акті перевірки. Таким чином, позивачем правомірно, на підставі первинних документів відображені в податковому обліку витрати, згідно з вимогами п. 138.2 та пп. "г" пп. 138.10.3 ПКУ.

Також не знайшов свого підтвердження висновок ОДПІ про зайве віднесення до складу валових витрат суми вартості послуг, придбаних у ТОВ "Міват". Позивач стверджує про те, що в актах здачі-приймання послуг допущено технічну помилку, замість покупця - ТОВ "Альянс Маркет" помилково зазначено ТОВ "АТБ Маркет". Фактично ТОВ "Міват" знайшов для позивача покупця товару: ТОВ "Альянс Маркет", з яким позивачем укладено договір поставки №ТА0628/13 від 01.11.2013 року. Про дану помилку позивач давав відповідні пояснення під час проведення перевірки з наданням належним чином оформлених актів здачі-приймання наданих послуг. Але відповідач не прийняв до уваги вказані обставини. При здійсненні адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень позивачем на підтвердження вказаної обставини також надавалися податковому органу лист ТОВ "Міват" та виправлені належним чином оформлені акти здачі-приймання наданих послуг, що підтверджується копією скарги від 28.05.2014 року № 111.

Щодо посилань відповідача на акти ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 12.12.2013 року та 14.01.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міват", акт ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя від 24.02.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міват", слід зазначити наступне. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі №804/2199/14 був задоволений адміністративний позов ТОВ "Міват" до ДПІ у Кіровському районі міста Дніпропетровська, яким визнані протиправними дії ДПІ у Кіровському районі міста Дніпропетровська, які полягають у проведенні зустрічних звірок, за результатами яких складено акти від 12.12.2013 року № 143/04-65-22-03/ 38600144 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міват" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2013 року" та від 14.01.2014 року за №1/04-65- 22-03/38600144 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міват" щодо документального підтвердження господарських операцій із платниками податків за жовтень 2013 року".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі №808/2402/14 задоволені позовні вимоги ТОВ "Міват", зокрема, визнані протиправними дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 24.02.2014 № 49/08-27-22-2211 про неможливість здійснення зустрічної звірки з ТОВ "Міват" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2013 по 31.12.2013р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 16 травня 2014 року №0001042200, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 086 410 гривень, суд визнає частково неправомірним та скасовує в частині зменшення від'ємного значення на суму 1 320 886 гривень

Факт поставки виноматеріалів позивачем від ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн" та ПАТ "Коблєво" та отримання за це оплати в акті перевірки не заперечується, підтверджений належним чином складеними первинними документами, тому висновки акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства.

Що стосується завищення податкового кредиту внаслідок включення до нього сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Словянський двір", то в акті перевірки ДПІ посилається на порушення норм п. 189.4 ст. 189 ПК України. За правилами пп. 189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, до складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. З вартості послуг, наданих комісіонером за умовами договору комісії, податкові зобов'язання нараховуються у загальному порядку відповідно до пп. 187.1 ст. 187 ПК України за правилом першої події (тобто залежно від того, що відбулося раніше - отримання комісійної винагороди чи оформлення акта, що засвідчує факт постачання послуг комісіонером). У день виникнення податкових зобов'язань продавець повинен виписати у двох примірниках податкову накладну. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ПК України). Комітент, який отримав комісійні послуги, має право віднести відповідні суми податку до податкового кредиту. При цьому слід керуватися п. 198.2 ПК України, згідно з яким дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту визначається за правилом першої події. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, на дату передачі комітентом комісіонеру товарів/послуг згідно з договором комісії, або оплати послуг комітента, комісіонер має право збільшити суми податкового кредиту, а комітент повинен збільшити свої податкові зобов'язання. Таким чином, у комісіонера, повіреного ТОВ "Слов'янський двір" при надходженні коштів від комітента, довірителя ПАТ "Князя Трубецького" виникли податкові зобов'язання з ПДВ, а у останнього право на податковий кредит. Тому суму 1122950 гривень позивач включив до податкового кредиту вересня 2012 року обґрунтовано. Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки про порушення позивачем вимог пункту 189.4. ст.189 Податкового кодексу та завищення податкового кредиту є безпідставними. При цьому, в чому саме полягає таке порушення, в акті перевірки не визначено. Та обставина, що можливо послуги не будуть надані в майбутньому, може бути підставою для подальшого коригування податкового кредиту, але при поверненні позивачу від ТОВ "Слов'янський двір" грошових коштів (авансових платежів) та отриманні відповідних податкових накладних.

Що стосується висновку відповідача про завищення податкового кредиту на суму 45530 гривень 30 коп. за декларацією жовтня 2013 року по господарським операціям придбання у ТОВ "Поляна Україна Груп" комерційних послуг, які не використані в господарській діяльності щодо організації, просуванню нереалізованої винопродукції, та завищення податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму 4500 гривень, листопад 2013 року на суму 10500 гривень внаслідок придбаних маркетингових послуг, що не використані у господарській діяльності операціях з ТОВ "Міват", то мотиви, з яких суд погоджується з доводами позивача, наведені при розгляді порядку формування позивачем валових витрат.

Висновки акту перевірки, відповідно до яких відповідач визнав нікчемною угоду позивача з ТОВ "Готика ЛТД", позивач вважає безпідставними, не підтвердженими належними доказами та такими, що вимогам чинного законодавства України. Позивач надав суду докази укладання між ПАТ "Князя Трубецького" (замовник) та ТОВ "Готика ЛТД" (виконавець) 01 вересня 2013 року договору №ГТ-1 на транспортно-експедиційне обслуговування. Предметом вказаного договору була організація виконавцем за дорученням замовника перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом по території України. Фактично виконавець організовував доставку вантажів позивача по місту Дніпропетровськ, оскільки у ПАТ "Князя Трубецького" був укладений договір на поставку вина зі складу ПП "Нічний експрес" в м. Дніпропетровськ на розподільчий центр ТОВ "АТБ-Маркет". Факт надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ "Готика ЛТД" підтверджується актом наданих послуг №1298 від 31.10.2013 року, відповідно до якого 11.10.2013 року та 15.10.2013 року виконавцем надавалися позивачу транспортно - експедиторські послуги по перевезенню вантажів по Дніпропетровську автомобілем АЕ 4943, а також 29.10.2013 року автомобілем АЕ 0289, загальна вартість наданих послуг - 1 980 гривень з врахуванням ПДВ 330 гривень. За надані послуги позивач здійснив розрахунки в сумі 1 980,00 гривень. Право на податковий кредит ПАТ "Князя Трубецького", який виник внаслідок надання ТОВ "Готика ЛТД" транспортно-експедиційних послуг, підтверджено податковою накладною №98 від 31.10.2013 року.

Надані суду матеріали свідчать, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ "Готика ЛТД" мало належну державну реєстрацію та було належним чином зареєстроване як платник податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з критичною оцінкою судом 1-ї інстанції акту ДПІ у Печерському районі міста Києва від 29.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Готика ЛТД", оскільки ця звірка проводилась тільки на підставі податкової звітності та комп'ютерних інформаційних баз податкової служби, не було зазначено про відсутність підприємства за юридичною адресою. Такий акт не може містити відомості про реальність або фіктивність правочинів платника податків, а може лише констатувати факт та причини неможливості проведення зустрічної звірки. Разом з тим, ТОВ "Готика ЛТД" має стан (36) - основний платник до кінця року. Відсутність ТОВ "Готика ЛТД" за місцем реєстрації, неналежна кількість працівників, матеріально-технічної бази, не доведені належними доказами. Лише на підставі вказаних відомостей не можливо зробити висновок про нікчемність або фіктивність господарської операції ТОВ "Готика ЛТД" з позивачем. Надані позивачем судові ухвали Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/3488/14 свідчать про те, що ТОВ "Готика ЛТД" оскаржує висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, але остаточного судового рішення поки ще немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року №0001052200, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1384207 гривень за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 692104 гривень, є протиправним, та таким, що порушує права та законні інтереси ПАТ "Князя Трубецького".

За наслідками перевірки у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності за порушення пп. 160.2 ст. 160 ПК України відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0000982200 від 16 травня 2014 року донараховано позивачу 43407 гривень податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 704 гривень у зв'язку із виплатами доходів нерезиденту джерелом походження в Україні та податковим повідомленням-рішенням № 0000992200 від 16 травня 2014 року застосований штраф з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 340 гривень за порушення пп.103.9 ст.103 ПКУ - неподання інформації щодо виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналіз вказаної норми свідчить, що оподаткуванню підлягають практично всі виплати доходів на користь нерезидента, перелічені у п.160.1 ПК України, які не пов'язані з компенсацією вартості товарів, виконаних робіт, послуг. Відповідно виплати, що здійснені платником податку у зв'язку з компенсацією вартості товарів, виконаних робіт, послуг іноземній юридичній особі не підпадають під дію ст. 160-161 ПК України і тому позивач, під час здійснення виплат вартості консультаційних послуг ТОВ "Le Faiseur de Vi" правомірно не обчислив податок на прибуток з цих виплат незалежно від наявності чи відсутності довідки, яка давала право не нараховувати податок на ці виплати для уникнення подвійного оподаткування відповідно до міжнародних угод України. Відповідно відсутність обов'язку окремо оподатковувати кошти, сплачені іноземній юридичній особі, не зобов'язує платника податку на прибуток окремо відображати ці кошти у податковій звітності, надавати окремі додатки та заповнювати певні показники податкової декларації.

Позивач в 2013 році вже звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати, зокрема, податкові повідомлення-рішення: №0000012310 від 29 січня 2013 року про сплату 71868,28 гривень податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій 7307,00 гривень за порушення пп. 160.2 ПК України; №0000022310, від 29 січня 2013 року, штраф з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3060,00 гривень. Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень була здійснена позивачем оплата в сумі 44129,30 євро на користь нерезидента за укладеним позивачем з нерезидентом - компанією "Le Faiseur de Vi" контрактом від 01.07.2009 року, за якими компанія - нерезидент надавала позивачу консультаційні послуги на території України з виробництва вина. Зазначений контракт від 01.07.2009 року був аналогічним за предметом та змістом контракту від 01.04.2012 року, про що відповідач сам зазначив в акті перевірки та проаналізував зміст контракту від 01.07.2009 року ( т.1 а.с. 41-42).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року у справі №821/1958/13-а вказаний адміністративний позов позивача було задоволено, вищевказані податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року визнані протиправними та скасовані. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 року у справі №821/1958/13-а постанова Херсонського окружного адміністративного суду була залишена без змін.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що доводи відповідача в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог п.160.2 ст.160 ПК України та, відповідно п. 103.9 ст.103 ПК України є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України. Податкові повідомлення-рішення № 0000982200, яким була визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 43 407 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21 704,00 гривень, а також №0000992200, яким визначено грошове зобов'язання по сплаті штрафу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 340 гривень є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Князя Трубецького» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/С.І. Жук