Ухвала суду № 43552573, 31.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. Справа № 876/11472/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року про у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Луцький комбінат молочних продуктів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Луцький комбінат молочних продуктів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2014 року в сумі 14 266,80 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з січня по червень 2014 року становить 14 266,80 грн. Просив позов задоволити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року позовну заяву управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Луцький комбінат молочних продуктів» в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 9 511,20 грн. - залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що страхові внески до 2011 року (тобто до введення єдиного соціального внеску) сплачувалися за працівників, які фактично працюють на підприємстві та які не вийшли на пенсію (застрахованих осіб), а відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачується за осіб, для яких вже настав страховий випадок - непрацездатність у зв'язку з досягненням пільгового пенсійного віку.

Також, є правильним висновок суду першої інстанції, що правила ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо непоширення строків стягнення стосується лише недоїмки зі сплати страхових внесків, однак витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за своєю правовою природою не є страховими внесками, а тому й не підпадають під визначення «недоїмка» в розумінні цього Закону.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на зазначені правовідносини поширюється загальний строк звернення до суду, який визначений у ч. 2 ст. 99 КАС України та становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 05 листопада 2014 року, що підтверджується відбитком служби діловодства суду першої інстанції на позовній заяві (а.с.2).

Тобто, позовні вимоги в частині стягнення пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року заявлені з пропуском строків звернення до суду, оскільки останній день пред'явлення вимоги за квітень 2014 року (строк сплати до 25 квітня 2014 року включно) є 26 жовтня 2014 року .

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 9511,20 грн. заявлені з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Згідно п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, оскільки управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області пропустило строк звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 9 511,20 грн., не заявляло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не навело поважних причин пропуску цього строку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 9 511,20 грн. необхідно залишити без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі №803/2266/14 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич