Ухвала суду № 43552168, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2015 рокусправа № 804/7120/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Солодухіна Геннадія Йосиповича

представника відповідача: Колупаєва Олексія Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000692203 від 26.12.2013 року, №0000162203 від 12.03.2014 року, №0000152203 від 12.03.2014 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою ПДВ, у зв'язку з чим ціна продажу товару без урахування ПДВ є вищою, ніж ціна його придбання, що підтверджується первинними документами і свідчить про фактичне отримання товару.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем (Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому факті, що дії ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" не обумовлені розумним змістом, такі дії були направленні виключно на мінімізацію податкових зобов'язань. І не можуть вважатись таким, що вчинені з діловою метою операції, за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Позивачем (ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг") подано до апеляційного суду заперечення та додаткові заперечення, згідно яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін. Наголошує на тому, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства,оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТБ "Аква-Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період: лютий, травень, квітень 2013 року. За результатами перевірки складений акт за №1241/223/32713652 від 10.12.2013 року, згідно із висновками якого встановлено порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету у сумі 534898,00 грн. На підставі акту перевірки №1241/223/32713652 від 10.12.2013 року податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №0000682203 та №0000692203 від 26 грудня 2013 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідношень правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період ТОВ "ТБ "Аква-Холдинг" за договором №201-424-FE10 від 29.09.2010 року було придбано на митній території України товар - деревне вугілля (брикети з деревного вугілля) у ТОВ "Перечинський ЛХК" на загальну суму 7 291163,42 грн., у тому числі ПДВ 1215193,98 грн

В подальшому придбаний товар було експортовано за межі України та реалізовано фірмі "Carrbirdge Developments Limited" (Великобританія) та " ASHMOND EXPRESS L.P." (Великобританія).

В результаті порівняння загальної суми витрат, пов'язаних з придбанням деревновугільної продукції, включаючи податок на додану вартість (фактурної вартості), із загальною сумою, одержаною скаржником від покупців-нерезидентів як оплату за цей товар, відповідач дійшов до висновку про завідому збитковість досліджуваних експортних операцій позивача, у той час як за результатами даних господарських операцій останній мав отримати прибуток, з якого необхідно було утримати податки.

Проте слід зазначити, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою ПДВ, у зв'язку з чим ціна продажу товару без урахування ПДВ є вищою, ніж ціна його придбання, що підтверджується первинними документами і свідчить про фактичне отримання товару.

Пп.14.1.136 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У разі експорту платником податку на додану вартість товарів, база оподаткування визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, а саме, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості - не нижче звичайних цін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України в разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Враховуючи викладене, з метою достовірного відображення обсягів експортованих товарів у податковій звітності позивач повинен відображати обсяги експортованих операцій, що підтверджені вантажними митними деклараціями, в тому звітному періоді, в якому фактично здійснено вивезення експортованих товарів за межі митної території України (дата фактичного перетину товаром митного кордону має бути зазначена у вантажній митній декларації).

Позивачем були надані до перевірки всі первинні бухгалтерські документи по здійсненню господарських операцій з товариством з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" і компаніями "Carrbirdge Developments Limited" та "ASHMOND EXPRESS L.P.", Великобританія, а саме докази придбання, передачі і отримання товару, його оплати, реалізації на експорт (ВМД), а також отримання доходу у вигляді обумовлених відповідними контрактами сум валютної виручки.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, аналізуючи норми абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 198.3 статті 198 ПК України, пункту 198.6. статті 198 ПК України, пункту 201.11 статті 201 ПК України, дійшов правильного висновку, що суми податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Статтею 193 ПК України встановлено, що ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків.

Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт товарів - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Застосування податкових ставок, визначених ПК України, для певних господарських операцій є обов'язковим для суб'єктів господарювання, що проводять відповідну діяльність. Отже, при здійсненні експортних операцій формується позитивний залишок податкового кредиту, оскільки податок на додану вартість був сплачений при придбанні товару і включений до складу податкового кредиту, а податкові зобов'язання від реалізації товару на експорт не виникають.

Згідно матеріалів справи, позивач здійснював господарські операції у відповідності до норм чинного законодавства з нарахуванням податку на додану вартість за встановленими законом податковими ставками, які є різними для різних видів операцій, зокрема, поставки товарів на території України оподатковуються за ставкою 20%, а експорт товарів - за ставкою 0%. Суми, віднесені до складу податкового кредиту, дорівнюють сумам податку на додану вартість, що сплачені при придбанні товару шляхом безготівкового розрахунку.

За таких обставин, здійснені платником податків господарські операції з продажу товару на експорт є прибутковими, а посилання відповідача на їх вчинення нібито виключно задля отримання податкової вигоди - надуманими, а отже і неправомірними.

Таким чином позивач правомірно включив витрати на придбання у подальшому експортованого товару до складу валових, а сплачений постачальникові податок на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна