Ухвала суду № 43544137, 25.03.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1973/15-а

Номер рядка звіту 88

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 суддя Сихівського районного суду м. Львова Борачок М.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

03.03.2015 р. позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до відповідача УПФ України в Галицькому районі м. Львова, в якій просить: визнати дії відповідача щодо відмови врахувати при перерахунку пенсії державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування протиправними; зобовязати відповідача перерахувати призначену їй пенсію в розмірі 90% середньомісячного заробітку, починаючи з 21.01.2011 р., з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати), на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування покликається на те, що їй 21.01.2011 р. УПФ України в Галицькому районі м. Львова призначено пенсію державного службовця за віком. При цьому, відповідачем при нарахуванні пенсії не враховано суми отриманих нею виплат, включених в довідку про складові заробітної плати, а саме: суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2011 р. Зазначає, що зверталась до відповідача з приводу зазначених обставин, проте отримала відмову. Вважає, що дані виплати входять до системи оплати праці державного службовця, а тому відповідач мав врахувати їх при нарахуванні їй пенсії 21.01.2011 р.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25.03.2015 р. позовну заяву в частині вимог за період з 21.01.2011 р. по 02.09.2014 р. включно залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Постановою КМУ від 30.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не передбачено, що складовими заробітної плати для пенсії державним службовцям є матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, а тому такі не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді начальника управління обслуговування кошторисів Головного управління Державного казначейства України у Львівській області.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, з 21.01.2011 р. отримує пенсію за віком, як державний службовець, обчислену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», в розмірі 90% від середнього заробітку.

12.02.2015 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати. Проте, листом від 27.02.2015 р. Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова відмовило позивачу у перерахунку пенсії у звязку з тим, що така обчислена у відповідності до ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» і Постанови КМУ від 30.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а тому підстави для перерахунку відсутні.

Як вбачається з довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 11.02.2015 р. № 13-38/11, виданої Головним управлінням Державного казначейства України у Львівській області, до складових заробітної плати позивача, з яких справлялися страхові внески на загальнообовязкове пенсійне страхування, входили й інші виплати, які складались з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також з індексації заробітної плати.

У ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно із ч. 2 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Наведені положення дають підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат (матеріальна допомога на оздоровлення. матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати), з яких були фактично нараховані та сплачені внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.02.2012 р. (справа № 21-430а11).

За приписами ч.2 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином доводи відповідача, про те, що суми матеріальної допомоги, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не включаються до складу заробітної плати державного службовця і не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є безпідставними.

Разом з тим, позивач просить перерахувати призначену їй пенсію в розмірі 90% середньомісячного заробітку, що підтверджується матеріалами справи, однак чинним законодавством не передбачено процедури такого перерахунку, яка за змістом і механізмом є відмінною від процедури призначення пенсії.

Натомість у ст.22 Конституції України визначено, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії таким особам, а відтак вимога позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії у розмірі 90% від середнього заробітку є обґрунтованою.

У ч.1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо невключення спірних виплат при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач, здійснюючи розрахунок розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що виходячи за межі заявлених вимог, для відновлення останнього необхідно і достатньо визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії, як державному службовцю, в розмірі 90% середньомісячного заробітку з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати), на які нараховано та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 03.09.2014 р., з врахуванням фактично виплачених сум.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України вважаю за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 73, 08 грн.

На підставі ст.ст.33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, ч. 1 ст. 94, 158-163, 183-2 КАС України, с у д д я, -

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо відмови врахувати при перерахунку пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати протиправними.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90% середньомісячного заробітку, починаючи з 03.09.2014 р., з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, з врахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73, 08 грн.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Борачок М.В.